Рішення

від 08.04.2024 по справі 420/36213/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36213/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати неправомірні рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних: №9984406/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №69 від 27.09.2023 р.; №9984407/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №70 від 10.10.2023 р.; №9984408/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №71 від 13.10.2023 р.; №9984409/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №73 від 19.10.2023 р.; №9984410/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №72 від 18.10.2023 р.; №9984411/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №74 від 26.10.2023 р.; №9984405/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №67 від 19.09.2023 р.; №9984404/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №68 від 22.09.2023 р.; №9984403/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №66 від 15.09.2023 р.; №9984402/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №63 від 06.09.2023 р.; №9984401/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №62 від 01.09.2023 р.; №9984400/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №65 від 13.09.2023 р.; №9984399/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №64 від 12.09.2023 р.;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх фактичного подання: №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» надіслало на реєстрацію податкові накладні: № 62 від 01.09.2023 р.; № 63 від 06.09.2023 р.; №64 від 12.09.2023 р.; № 65 від 13.09.2023 р.; № 66 від 15.09.2023 р.; №67 від 19.09.2023 р.; №68 від 22.09.2023 р.; № 69 від 27.09.2023 р.; №70 від 10.10.2023 р.; № 71 від 13.10.2023 р.; № 72 від 18.10.2023 р.; № 73 від 19.10.2023 р.; № 74 від 26.10.2023 р. Проте реєстрація податкових накладних відповідачем були зупинені.

Так, представник позивача зазначає, що ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» купувало у СТОВ «ВІРА», ФГ «Габенець» жито в кінці 2021 на початку 2022 року та перевезло його на склад ПрАТ «МКХП». Зазначений товар перебував на зберіганні на ПрАТ «МКХП» за договором зберігання, у подальшому його було перевезено для зберігання на склад ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ».

У подальшому зі складу ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ» товар було продано ТОВ «ДОБРОКРАЙ», що стало підставою для реєстрації ПН.

Товариством були подані до податкового органу пояснення та всі необхідні документи на підтвердження наведених вище обставин. Проте, відповідачем були прийняті оскаржувані рішення: №9984406/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №69 від 27.09.2023 р.; №9984407/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №70 від 10.10.2023 р.; №9984408/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №71 від 13.10.2023 р.; №9984409/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №73 від 19.10.2023 р.; №9984410/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №72 від 18.10.2023 р.; №9984411/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №74 від 26.10.2023 р.; №9984405/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №67 від 19.09.2023 р.; №9984404/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №68 від 22.09.2023 р.; №9984403/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №66 від 15.09.2023 р.; №9984402/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №63 від 06.09.2023 р.; №9984401/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №62 від 01.09.2023 р.; №9984400/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №65 від 13.09.2023 р.; №9984399/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №64 від 12.09.2023 р.

Зазначені рішення містять відмову в реєстрації зазначених податкових накладних з одним і тим самим формулюванням «у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Проте, на думку представника позивача в рішеннях не вказано, всупереч вимог законодавства щодо форми та змісту такого рішення, ні переліку конкретних документів, ні пояснень щодо того, які порушення на думку контролюючого органу в них допущені. Позиція відповідача щодо надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, представник позивача вважає, необґрунтованими, а у оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкових накладних, складених позивачем. При цьому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та скасування.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач прийняв невмотивовані рішення, зміст яких не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення, що є підставою для їх скасування.

Ухвалою суду від 27.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42525629, адреса: вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, оф. 110а, м. Одеса, 65104) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача Головного управління ДПС в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, матеріалів які надіслані позивачем з повідомленням про надання пояснень та документів, а також витягу з протоколу Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42525629, адреса: вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, оф. 110а, м. Одеса, 65104) до переліку ризикових платників податків; інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на її підтвердження, що стала підставою для прийняття рішення про внесення товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42525629, адреса: вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, оф. 110а, м. Одеса, 65104) до переліку ризикових платників податків.

Від представника відповідачів за вх. №ЕС/8887/24 надійшов відзив на позовну заяву та пояснення аналогічного змісту, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відзиві зазначено, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р. Так, у квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо Позивача та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні. Отже, на думку відповідача, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації розрахунку коригування.

На виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Так, між ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» (Продавець) та ТОВ «Доброкрай» (Покупець) укладено договір поставки №2504/23 від 25.04.2023, згідно якого, Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти, оплатити, вивезти сільськогосподарську продукцію. Відповідно в рамках вказаного Договору, позивачем направлено на реєстрацію податкові накладні. При цьому, позивач зазначає про збереження товару (жита) у приватного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», однак окрім договору 2021 року позивачем не надано жодних додаткових угод, акт-приймання передачі щодо підтвердження передачі товару (жита) який реалізувався позивачем згідно оскаржуваних податкових накладних. Окрім того, відсутні будь-які заяви на приймання жита на зберігання, як і на відпуск товару для подальшого транспортування, також відсутні докази сплати за зберігання жита.

Щодо ТТН наданих позивачем, то слід зазначити, що вони не містять усіх обов`язкових реквізитів (сума грошових коштів відповідної поставки). Окрім того, відсутні на розгляді комісії й договори з перевізниками відповідно до наданих ТТН.

Отже, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладених. При цьому, на переконання відповідачів, надіслані позивачем пояснення та додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направлених на реєстрацію податкових накладних.

Щодо стосується вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, відповідачі наголосили на їх передчасності.

З урахуванням викладеного представник відповідачів просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.03.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в яких останній зазначає, що відповідач в відзиві перераховує документи, які не було надано йому ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» або які складено, на його думку, з певними недоліками, проте це, представник позивача вважає, що наведене не відміняє факту того, що оскаржувані рішення були складені з порушенням законодавства: в них не було зазначено цих документів. В формі рішення є графа «додаткова інформація», у якій відповідач і мав би зазначити цей перелік документів, проте там було процитовано лише загальних перелік згідно Порядку №520, що позбавило позивача можливості подати бажані відповідачем документи в порядку адміністративного оскарження рішень.

Щодо зберігання товару на ПрАТ «МКХП», представник позивача зазначає, що документи щодо зберігання товару на ПрАТ «МКХП» не стосуються господарських операцій, на підставі яких складені податкові накладні; товар зберігався там після його купівлі позивачем та до перевезення на ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ», з якого і відбувалося відвантаження товару покупцю (ТОВ «Доброкрай»), і документи щодо цього зберігання та відвантаження подавалися відповідачу

Заяви на приймання і на відпуск товару не є необхідними документами для підтвердження господарських операцій з поставки товару, так як всі інші документи, передбачені договором, у сукупності підтверджують факт здійснення господарських операцій. Також відповідачу були надані докази оплати за зберігання та відвантаження жита (виписка по рахунку щодо оплат на ТОВ «Васильківхлібпродукт»). Стосовно ТТН, позивач наголошує, що ТТН є транспортним документом, мета складання якого засвідчити відвантаження та перевезення товару, а тому зазначення або незазначення вартості товару жодним чином не впливає на факт того, що відвантаження та перевезення товару відбулося, адже вартість товару зазначена у інших документах (видаткових накладних), які також були надані на розгляд відповідачу. Крім того, ТТН складалися вантажовідправником (складом зберігання ТОВ «Васильківхлібпродукт») та вантажоодержувачем (ТОВ «ДОБРОКРАЙ»), а тому в позивача не було об`єктивної законної можливості вплинути на їх заповнення.

Щодо ненадання договорів перевезення, представник позивача зазначає, з ТТН вбачається, що замовником перевезення товару зі складу ТОВ Васильківхлібпродукт був покупець ТОВ Доброкрай, а тому вимагати надання позивачем документів, складених між третіми особами на виконання їх господарських зобов`язань між собою є безпідставною вимогою.

При цьому, представник наголошує, що в постанові від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача.

З урахуванням викладеного представник позивача вважає аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву безпідставними, не обґрунтованими, а спірні рішення такими, що підлягають скасуванню.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» (далі - ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ»), код ЄДРПОУ 42525629, зареєстрований юридичною особою 05.10.2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис.

Види діяльності підприємства: Основний: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Інші: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, та ін.

ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ», код ЄДРПОУ 42525629, є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

25.04.2023 року між ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» (Продавець) та ТОВ «ДОБРОКРАЙ» (Покупець) укладено Договір поставки №2504/23, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти, оплатити, вивезти сільськогосподарську продукцію, іменовану далі по тексту Договору - Товар.

За умовами вказаного Договору поставки, характеристика, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість Товару, що поставляється по даному Договору, зазначається Сторонами в Специфікації до Договору, що є його невід`ємною частиною.

З урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» були складені податкові накладні №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р., та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно отриманих квитанцій № 9258003694 від 04.10.2023 року, № 9258002265 від 04.10.2023 року, № 9258001385 від 04.10.2023 року, №9272767765 від 16.10.2023 року, №9258002397 від 04.10.2023 року, №9258000212 від 04.10.2023 року, №9272768274 від 16.10.2023 року, №9290170497 від 31.10.2023 року, №9290177863 від 31.10.2023 року, №9290153896 від 31.10.2023 року, №9290153302 від 31.10.2023 року, №9290153302 від 31.10.2023 року: - ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрації податкових накладних №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на викладене, на виконання п. 11 Порядків №1165 Товариством з обмеженою відповідальністю УДГ ТРЕЙДИНГ було подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних (№62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.) (а.с.-65-77).

До повідомлень позивачем, серед іншого, додано: видаткові накладні (продаж товару ТОВ «Доброкрай»), ТТН (транспортування товару ТОВ «Доброкрай», посвідчення якості жита (проданого ТОВ «Доброкрай»), договір зберігання з ТОВ «Васильківхлібпродукт», акти (зберігання та відвантаження товару) Васильківхлібпродукт за вересень та жовтень, виписка по рахунку (оплата ТОВ «Васильківхлібпродукт» за зберігання та відвантаження товару) за вересень-жовтень 2023 р., договір зберігання з ПрАТ «МКХП», товарно-транспортні накладні (перевезення товару з ПрАТ «МКХП» на ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ»), договори перевезення з ТОВ ОЛВІ ГРУП та МОДЕРН ВЕЙ, акти приймання-передачі товару на зберігання ТОВ «Васильківхлібпродукт», договір поставки з ТОВ «Доброкрай», додаткова угода до Договору поставки з ТОВ «Доброкрай», рахуноки на оплату та Специфікації до Договору поставки з ТОВ «Доброкрай», виписка по рахунку (отримання оплати від ТОВ ДОБРОКРАЙ згідно рахунку 4), виписка по рахунку (оплата товару ФГ Габенець), видаткові накладні та ТТН (купівля товару у ФГ Габенець), договір (купівля товару у ФГ Габенець), специфікації (купівля товару у ФГ Габенець), виписка по рахунку (оплата товару СТОВ «ВІРА»), рахунок на оплату (купівля товару у СТОВ «ВІРА»), договір та специфікація (купівля товару у СТОВ «ВІРА»), видаткові накладні та ТТН (купівля товару у СТОВ «ВІРА»)

Проте, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області були прийняті рішення: №9984406/42525629 від 21.11.2023 р.; №9984407/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984408/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984409/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984410/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984411/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984405/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984404/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984403/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984402/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984401/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984400/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984399/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних (№62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р., у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, Товариство з обмеженою відповідальністю УДГ ТРЕЙДИНГ звернулося до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі-Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція

11 січня 2020 року набрав чинності порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), затверджений постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 3. Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування винограду (01.21); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25); відтворення рослин (01.30); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42); розведення овець і кіз (01.45); розведення свиней (01.46); розведення свійської птиці (01.47); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); морське рибництво (аквакультура) (03.21); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); виробництво м`яса (10.11); виробництво м`яса свійської птиці (10.12); виробництво м`ясних продуктів (10.13); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); виробництво фруктових і овочевих соків (10.32); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42); перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72); виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73); виробництво цукру (10.81); виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82); виробництво чаю та кави (10.83); виробництво прянощів і приправ (10.84); виробництво готової їжі та страв (10.85); виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86); виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань (10.89); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91); виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07).

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Відповідно до п.п. 9-12 Порядку №520 Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Додатком 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 встановлено, зокрема п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку»: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вбачається, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу, що квитанції, якими зупинено реєстрацію податкових накладних щодо яких поданий цей позов, не містить чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкових накладних, зокрема, податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, тобто підстави таких рішень є не зрозумілими, що ускладнює можливість надання позивачем необхідних пояснень чи документів.

Також, відповідно до 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, зазначені підстави не стосуються платників податку, які мають позитивну податкову історію, а у випадку стосовно позивача відповідачами не надано доказів негативної податкової історії позивача.

Згідно висновків Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, які враховуються судом, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Крім того, згідно висновків Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, які враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Так, в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних причин відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки не зазначено чіткого переліку документів, які складено/оформлено із порушенням законодавства.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №9984406/42525629 від 21.11.2023 р.; №9984407/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984408/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984409/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984410/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984411/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984405/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984404/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984403/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984402/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984401/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984400/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984399/42525629 від 21.11.2023 р. саме з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Тобто відповідач жодним чином не конкретизував, які з поданих ТОВ «УДГ ТРЕЙДІНГ» разом з поясненнями та копіями документів доданих до них наданих позивачем до кожної податкової накладної реєстрацію яких зупинено, складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.

Відповідач зазначив загальну фразу: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Водночас, позивач пояснював контролюючому органу підстави складання податкових накладних №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.

Так, позивачем надані детальні письмові пояснення щодо особливостей здійснення власної господарської діяльності та копії документів щодо підтвердження інформації про здійснення операцій по податковим накладним №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.

Зокрема, зазначено, що ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» купувало у СТОВ «ВІРА», ФГ «Габенець» жито в кінці 2021 на початку 2022 року та перевезло його на склад ПрАТ «МКХП» (документи щодо придбання та транспортування жита на склад ПрАТ «МКХП» були додані до пояснення). Зазначений товар перебував на зберіганні на ПрАТ «МКХП» за договором зберігання, який також було надано контролюючому органу, у подальшому його було перевезено згідно наданих ТТН, при цьому ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» уповноважило ПрАТ «МКХП» на відвантаження товару, а ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ» - на його отримання від перевізника, для зберігання на склад ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ. Договір зберігання, акти передачі на зберігання та акти наданих послуг щодо зберігання та відвантаження були надані. У подальшому зі складу ТОВ «ВАСИЛЬКІВХЛІБПРОДУКТ» товар було продано ТОВ «ДОБРОКРАЙ» на підставі договору поставки, копію договору, специфікації, рахунки на оплату, платіжні доручення (виписка по рахунку), видаткові накладні, ТТН були надані податковому органу,. З урахуванням викладених обставин у ТОВ «УДГ ТРЕЙДІНГ» виникла підстава для реєстрації наведених вище податкових накладних.

Внаслідок здійснення вказаної господарської операції, ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ», на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено на користь покупця ТОВ «ДОБРОКРАЙ» податкові накладні: №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р., які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується зауважень відповідача до наданих позивачем документів, які викладені у відзиві.

Відповідач у відзиві звертав увагу суду, що товарно-транспортні накладні, надані Позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не заповнено обов`язкових граф, щодо суми грошових коштів відповідної поставки. А також не надано позивачем на розгляд комісії договорів з перевізниками, не надання заяв на приймання жита на зберігання, не надання додаткових угод та актів-приймання передачі з ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродкутів».

З вищенаведеного відповідач робить висновок про те, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Суд відхиляє зазначені висновки відповідача, оскільки Верховним Судом у Постанові від 16.09.2022 по справі № 380/7736/21, наголошено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

У Постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд вказав, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

При цьому, суд наголошує, що посилання Головного управління ДПС в Одеській області, у відзиві на позов, на вище окреслені недоліки позивача, є безпідставним, оскільки такі обставини не зазначені в оскаржуваному рішенні, як підстава для відмови у реєстрації податкових накладних.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд також не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи відповідача щодо надання платником податку копій первинних документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, позиція відповідача не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

При цьому, спірні рішення не були обґрунтовані фактом ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем було направлено ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до Порядку №520, з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Таким чином неможливо встановити, що саме порушив позивач, а саме: товариством надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

Надаючи правову оцінку прийнятим відповідачем рішенням про відмову у реєстрації ПН, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи відповідача щодо надання платником податку копій первинних документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 року (380/2365/21), від 18.06.2019 року (справа № 0740/804/18), від 23.10.2018 року (справа № 822/1817/1).

Отже, як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, разом із поясненнями позивачем надано відповідачу документи на підтвердження настання обставини, яка давала підстави для складення та направлення до контролюючого органу податкових накладних.

Суд зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічного висновку дійшов Верховних суд у постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22.

З урахуванням викладеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9984406/42525629 від 21.11.2023 р.; №9984407/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984408/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984409/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984410/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984411/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984405/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984404/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984403/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984402/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984401/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984400/42525629 від 21.11.2023 р. ; №9984399/42525629 від 21.11.2023 р. , а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправним та їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнане протиправним та таким що підлягає скасуванню, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, слід зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати податкові накладні ТОВ «УДГ ТРЕЙДІНГ» №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 17 177,60 згідно платіжної інструкції №57 від 27.09.2023 року та 10736,00 згідно платіжної інструкції №75 від 22.12.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 27913,60 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною укладено договір про надання юридичних послуг від 01.06.2022 № 01/06/2022.

Відповідно до пункту 4.1, 4.3 договору правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, за домовленістю сторін.

За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги і її вартість.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 11400 грн позивачем надано акт № 07/03/2024 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.03.2024, довідку від 07.03.2024, розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до акту № 07/03/2024 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.03.2024 загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 11400,00 грн, а саме:

складання позовної заяви (3 год.) 7500,00 грн;

здійснення адвокатського запиту (1 год.) 1400,00 грн;

складання відповіді на відзив (1 год.) 2500,00 грн.

Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Такий самий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 січня 2023 року у справі №280/3242/19, від 19 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003790, від 30 листопада 2022 року у справі №520/11678/21.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об`єму виконаних робіт.

Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних: №9984406/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №69 від 27.09.2023 р.; №9984407/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №70 від 10.10.2023 р.; №9984408/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №71 від 13.10.2023 р.; №9984409/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №73 від 19.10.2023 р.; №9984410/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №72 від 18.10.2023 р.; №9984411/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №74 від 26.10.2023 р.; №9984405/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №67 від 19.09.2023 р.; №9984404/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №68 від 22.09.2023 р.; №9984403/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №66 від 15.09.2023 р.; №9984402/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №63 від 06.09.2023 р.; №9984401/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №62 від 01.09.2023 р.; №9984400/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №65 від 13.09.2023 р.; №9984399/42525629 від 21.11.2023 р. про відмову в реєстрації ПН №64 від 12.09.2023 р.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх фактичного подання: №62 від 01.09.2023 р., №63 від 06.09.2023 р., №64 від 12.09.2023 р., №65 від 13.09.2023 р., №66 від 15.09.2023 р., №67 від 19.09.2023 р., №68 від 22.09.2023 р., №69 від 27.09.2023 р., №70 від 10.10.2023 р., №71 від 13.10.2023 р., №72 від 18.10.2023 р., №73 від 19.10.2023 р., №74 від 26.10.2023 р.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, оф. 110а, код ЄДРПОУ 42525629) сплачений судовий збір у розмірі 27913,60 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, оф. 110а, код ЄДРПОУ 42525629) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 27, оф. 110а, код ЄДРПОУ 42525629)

Відповідачі:

- Державна податкова служба України (Львівська пл., буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393);

- Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя П.П. Марин