Рішення

від 08.04.2024 по справі 420/27645/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27645/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною, скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

Адвокат Штець Ольга Олегівна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог зазначено, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак фактично підприємницьку діяльність не здійснював. 24.10.2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, а 25.10.2022 року позивач був знятий з податкового обліку,

При цьому, як стверджує позивач, під час оформлення зняття з обліку контролюючими органами не повідомлялось про наявність у нього будь-якої заборгованості.

Лише 06.07.2023 позивач дізнався із застосунку «Дія» про відкрите відносно нього виконавче провадження №69829774 Арцизьким ВДВС у Болградському районі Одеської області на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 06.11.2020.

У подальшому ГУ ДПС в Одеській області було надано відповідь на адвокатський запит (лист 34901/6/15-32-13-06-06 від 27.07.2023) та копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37788,74 грн.

Однак, позивач заперечує наявність у нього заборгованості з єдиного соціального внеску, у зв`язку з наступним.

Так, позивач стверджує, що у період з 2017 по 2021 він був найманим працівником та внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець, а відтак відповідачем безпідставно винесена оскаржена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

Крім того, позивач вказує, що не подавав до податкового органу звітність з єдиного соціального внеску, вважає, що оскільки доходів від підприємницької діяльності не отримував, то база для нарахування єдиного соціального внеску відсутня.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року, а також зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн., оскільки відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює наслідки для платника податків.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Електронний примірник ухвали про відкриття провадження у справі та копія позову з додатками доставлені в електронний кабінет Головного управління ДПС в Одеській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи зміст позовних вимог, які згідно з ч. 6 ст. 12 КАС України належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

09.03.2004 року узятий на облік, як платник податків в Арцизькій ДПІ.

05.03.2004 року взятий на облік, як платник єдиного внеску за № НОМЕР_2 .

24.10.2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (а.с. 28).

З 29.05.2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді Україні та отримує пенсію за віком (а.с. 18 зворот.стор.).

Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 27.07.2023 року вих. №34901/6/15-32-13-06-06 у відповідь на адвокатський запит, поданий в інтересах позивача, повідомлено про те, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на 25.07.2023по ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по технологічному коду 71040000 на загальну суму 37 788,74 гривень.

У додатках до листа представнику позивача надіслано корінець вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 на суму 37 788,74 грн., яка була сформована та направлена після вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № 9735-52 на суму 35 588,74 гривень (а.с. 18).

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року по справі № 420/16992/23, що набрало законної сили 30.10.20223 року, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області № Ф-9735-52 від 06.11.2020 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 35588,74 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ44069166) виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 06.11.2020 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 35588,74 грн.

У матеріалах справи наявний корінець вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 на суму недоїмки платника єдиного внеску - ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 року - 37 788,74 грн. (а.с. 18 зворот.стор.).

У графі «місце проживання платника» вимоги від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 зазначено адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно даних паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , місце проживання ОСОБА_1 25.03.2019 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16), що також підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 24.10.2022 року (а.с. 17).

При зверненні до суду з даним позовом позивач зазначав, що до 27.07.2023 року йому не було відомо про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52, оскільки він її не отримував.

Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач заперечує наявність у нього заборгованості з єдиного соціального внеску, посилаючись на те, що у період з 2017 по 2021 він був найманим працівником та внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець.

На підтвердження цих обставин, позивачем надано до суду Витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Форму ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (а.с. 19-23).

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Стаття 1 Закону надає визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:

єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у день отримання зазначених відомостей.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, за приписами ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Стаття 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає права податкових органів, зокрема, згідно пунктів 6-7 ч. 1 цієї статті, податкові органи мають право:

застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає заходи впливу та стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої вимоги), податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449).

Відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

VI. Оцінка суду

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 на суму недоїмки станом на 31.01.2021 року - 37 788,74 грн.

Позивач заперечує наявність у нього заборгованості з єдиного соціального внеску, посилаючись на те, що у період з 2017 по 2021 він був найманим працівником та внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець.

Як встановлено судом, у період з 05.03.2004 року по 24.10.2022 року позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Отже, на позивача розповсюджуються права та обов`язки платника єдиного внеску, зокрема - своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

01 січня 2017 року набув чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пунктів 2-3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VІ) визначається база нарахування єдиного внеску.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками, у фізичних осіб - підприємців з 01 січня 2017 року виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, незалежно від того, чи отримував позивач дохід від здійснення підприємницької діяльності у період з 01.01.2017 року до 29.05.2022 року (дата призначення позивачу пенсії за віком), у нього був обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску.

Водночас на вирішення спірних правовідносин впливає той факт, що позивач у період з 2017 по 2021 був найманим працівником та внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець.

На підтвердження цих обставин, позивачем надано до суду Витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Форму ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (а.с. 19-23).

Судом досліджено зазначені письмові докази та встановлено наступне:

у 2017 році страхові внески за позивача сплачені за січень-серпень роботодавцем-страхувальником код ЄДРПОУ 34221158 ПАТ «Чорноморська транспортна компанія»; за жовтень-грудень роботодавцем-страхувальником - код ЄДРПОУ 05523553 ТОВ «Північ Транс»;

у 2018 році страхові внески за позивача сплачені за січень-грудень роботодавцем-страхувальником код ЄДРПОУ 05523553 ТОВ «Північ Транс»;

у 2019 році страхові внески за позивача сплачені за січень-грудень роботодавцем-страхувальником код ЄДРПОУ 05523553 ТОВ «Північ Транс»;

у 2020 році страхові внески за позивача сплачені за січень-березень та червень-листопад роботодавцем-страхувальником код ЄДРПОУ 05523553 ТОВ «Північ Транс»;

у 2021 році страхові внески за позивача сплачені за січень-квітень, червень-грудень роботодавцем-страхувальником код ЄДРПОУ 05523553 ТОВ «Північ Транс»;

у 2022 році страхові внески за позивача сплачені за січень-березень роботодавцем-страхувальником код ЄДРПОУ 05523553 ТОВ «Північ Транс».

За змістом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 суму недоїмки платника єдиного внеску - ОСОБА_1 визначено станом на 31.01.2021 року.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів щодо усього періоду, за який сформовано оскаржену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52.

Надаючи оцінку наведеному, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Суд також враховує сталу правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку зі сплати страхових внесків.

Відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI, не врегульовано.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 за результатами розгляду касаційної скарги у адміністративній справі № 440/2149/19 сформульовано правовий висновок, відповідно до змісту якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

В ухвалі від 29 травня 2023 року по справі № 240/35302/21 Верховний Суд зазначив, що відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, не відбулось.

Отже, враховуючи, що позивач у період з 2017 по 2021 дійсно був найманим працівником та внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець, то обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у нього відсутній.

За таких обстави суд дійшов висновку про те, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 на суму 37 788,74 грн. порушує права позивача, які підлягають відновленню шляхом визнання її протиправною та скасування.

Що стосується позовних в частині зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків відомості щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок №5).

Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно визначення пункту 1 розд. І Порядку №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників.

Відповідно до пунктів 4-5 розд. І Порядку №5, відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. ІІ Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП регламентується главою 4 розділу V Порядку №5.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу V Порядку №5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Згідно з п. 2 глави 4 розділу V Порядку №5, залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».

Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18.

Як вже було зазначено, вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) у разі її скасування судом вважається відкликаною.

Таким чином, суд доходить висновку, що облік відповідачем в ІКП недоїмки з єдиного внеску у сумі 37 788,74 грн. після скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-9735-52 є безпідставним.

Відтак, суд доходить висновку, що зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб`єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов`язок прямо передбачений нормативно-правовим актом, отже є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено до розподілу витрати на правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн. та разом із позовом подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 10-11)

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру у 2000, 00 грн. позивачем надано:

копію Договору про надання правничої допомоги №20/1 від 01.07.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Штець Ольгою Олегівною (Адвокат) (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004711 від 22.02.2022 року). Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що оплата гонорару проводиться у день підписання Договору та становить 2000,00 грн. (а.с 12);

копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 01.07.2023 року №20/1 на суму 2000, 00 грн. (а.с. 13).

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги ОСОБА_1 у справі №420/27645/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечень не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що даний спір не є занадто складним, не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, згідно ч. 5 ст. 262 КАС України.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу у сумі 2000, 00 грн. відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відтак, суд вважає, що клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073, 60 грн., що підтверджується платіжним документом від 06.10.2023 року (а.с. 14).

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, яким прийнято оскаржувану вимогу, скасовану судом.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 165, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 відомості щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9735-52 від 04.02.2021 року зі сплати єдиного соціального внеску на суму 37 788,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073, 60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна