Рішення

від 09.04.2024 по справі 420/9900/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9900/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379746; адреса: вул. Степна, 4, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, в якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області щодо ненадання повної, точної та достовірної відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року;

зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області надати повну, достовірну та точну інформацію, що запитувалась згідно запиту про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року, а саме електронну копію заяви ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

Також заявлено, що орієнтовний розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 9000грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від адміністративна справа розподілена на суддю Цховребову М.Г.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії запиту позивача у спірних правовідносинах та усіх додатків до нього усіх доказів-підстав (фактичних і юридичних) правомірності оскаржуваної бездіяльності, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України; матеріалів досудового вирішення спору (якщо позивач скористався відповідним порядком оскарження).

22.08.2022 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.08.2022 року представник позивача подав суду відповідь на відзив.

01.09.2022 року відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив.

02.09.2022 року представник позивача подав суду письмові пояснення.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №529 від 12.09.2023 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/9900/22 у зв`язку із довготривалою відпусткою головуючого судді Цховребової М.Г.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 року визначено головуючого суддю Аракелян М.М. для розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду; вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами про доступ до публічної інформації та відповідачем на такі звернення надавалися відповіді. Проте, як стверджує позивач, отримавши вчергове відповідь на поданий запит було виявлено, що паспорт прив`язки тимчасових споруд ФОП ОСОБА_2 дійсний до 21 жовтня 2021 року, що у свою чергу створило необхідність подання нових звернень до Фонтанської сільської ради, в тому числі й 17.01.2022 року.

14 лютого 2022 року відповідач надав відповідь № 02-20/753 на запит позивача про доступ до публічної інформації № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року, в якій зазначено, що відомості про заяви щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від ФОП ОСОБА_2 у Фонтанській сільській раді відсутні. Попри це, позивач звертає увагу, що в рішенні виконавчого комітету Фонтанської сільської ради № 135 від 25 жовтня 2013 року, яке містилось у листі відповідача № 02-20/6789 від 28.12.2021 року було вказано, що ФОП ОСОБА_2 заява про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності подавалась.

Позивач вважає, що така відповідь суб`єкта владних повноважень є неповною, неточною та недостовірною, що створило умови для виникнення даного публічно-правового спору.

В контексті спірних правовідносин позивач додатково вказує, що передумовою для отримання паспорта тимчасової споруди є подання особою заяви про можливість розміщення тимчасової споруди до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. Тобто, тільки після позитивної відповіді відповідного органу з питань містобудування та архітектури про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС, замовник має право подати заяву щодо оформлення паспорта прив`язки ТС та отримати паспорт прив`язки ТС.

Сторона позивача вважає, що з наявних в матеріалаї справи доказів слідує, що заява щодо надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ФОП ОСОБА_2 подавалася, а відповідач знав про таку заяву. Якщо ж заява дійсно була відсутня у відповідача, то він мав надіслати запит позивача до належного розпорядника інформації з одночасним повідомленням про це запитувача.

З урахуванням вищевикладеного позивач стверджує, що надання відповідачем у відповіді № 02-20/753 на запит № 67/07/10-зв/05 від 17.01.2022 року неточної, недостовірної та неповної інформації порушує його права як запитувача вказаної інформації, що є підставою для звернення до суду за захистом його порушеного права у сфері доступу до публічної інформації.

За викладених фактичних обставин та доводів позивач вважає позов обґрунтованим.

Відповідач з позовом не погодився та просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що дійсно позивач 17 січня 2022 року звернувся до нього із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати електронну копію заяви ФОП ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області. На вказаний запит у строки, визначені законодавством, позивачу було надано відповідь.

При цьому, відповідач вказує, що позивач достовірно знаючи про приблизну дату написання ФОП ОСОБА_2 заяви до сільської ради про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради, в порушення вимог ч. 4 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не зазначив її та інші відомі йому реквізити у запиті. Проте у позові позивач вже доводить до відома суду та сільської ради, що вказана заява була написана ще в 2013 році, що свідчить про намір позивача ввести відповідача в оману.

У разі зазначення у запиті дати заяви 2013 роком, запит позивача було б перенаправлено за належністю до районного архіву, оскільки вказана заява є невід`ємною частиною рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 135 від 25 жовтня 2013 року, яке відповідно до вимог діючого законодавства передано до районного архіву.

Крім того, відповідач звертає увагу, що Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області була створена в результаті адміністративно-територіальної реформи лише наприкінці 2020 року. Сформувавши свій запит саме таким чином позивач значно звузив часовий період пошуку запрошуваної інформації. З огляду на те, що в діях сільської ради стосовно розгляду запиту позивача відсутня протиправність, то на думку відповідача, похідні вимоги також задоволенню не підлягають.

Також відповідач заперечував проти стягнення судових витрат, в тому числі й витрат на професійну правничу допомогу та зазначав, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження таких витрат є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

При цьому, відповідач окрім іншого просив поновити йому строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки через велику завантаженість судовими та поточними справами, сільська рада не мала можливості своєчасно надати відзив на позов до суду.

За викладених обставин та доводів відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26 серпня 2022 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій наголошувалося, що Фонтанська сільська рада мала одну й ту саму назву, що в 2013 році, що в 2021 році, зміни були внесені лише щодо повної назви згідно з ЄДРПОУ, яка містила найменування району, до якого входить Фонтанська сільська рада. Тобто, зміна назви району не свідчить про зміну чи заміну представницького органу місцевого самоврядування, тому всі права та обов`язки, а також дії, вчинені представницьким органом місцевого самоврядування до утворення Одеського району є чинними для органу місцевого самоврядування після здійснення перейменування. Так як Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області та Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області є фактично однією і тією ж юридичною особою, то зміна назви Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області не звільняє їх від обов`язків як розпорядника інформації.

Представник позивача стверджує, що у випадку якщо відповідач був дійсно зацікавлений у наданні точної, достовірної та повної інформації на запит 67/07/10-зв/05 від 17.01.2022 року він мав вказати, що заява ФОП ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності видавалася Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області і зазначити про можливість отримання позивачем даного рішення у відповідному районному архіві.

Сторона позивача також доводить хибність доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення на користь позивача судових витрат, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства.

Окремо та детально позивачем обгрунтовується відсутність правових підстав для поновлення відповідачу процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, оскільки заявлені підстави не є належним чином підтвердженими, тому такий належить залишити без розгляду.

За викладених доводів позивач вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій при розгляді його запиту.

01.09.2022 року відповідачем надано до суду заперечення у яких зазначалося, що доводи позивача стосовно того, що Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області та Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області є однією і тією ж самою юридичною особою є загальновідомими та не ставляться відповідачем під сумнів. Проте позивач невірно розуміє доводи відповідача в частині невірного складання запиту та невірного зазначення назви адміністративно-територіальної одиниці, оскільки при обґрунтуванні даного доводи такі назви як Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області та Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області застосовувалися саме як назви адміністративно-територіальної одиниці, а не назви юридичної особи.

Поряд з цим, відповідач доводить, що в результаті адміністративно-територіальної реформи 2020 року територія Фонтанської сільської ради збільшилась з 1 до 7 сіл. За таких обставин, сільська рада вважає, що доводи позивача про відсутність різниці в тому, яка назва була зазначена (стара чи нова) є безпідставними, оскільки, під час формування Фонтанської об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області сільській раді була присвоєна нова назва та значно збільшилася її територія. Якщо керуватися логікою позивача щодо відсутності різниці в тому, яка назва адміністративно-територіальної одиниці зазначена у запиті, тоді пошук необхідно було б проводити з 1982 року, тобто з моменту засування с. Фонтанка.

Фонтанська сільська рада наполягає на тому, що запит позивача був розглянутий відповідно до його змісту, а дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ФОП ОСОБА_3 не отримував.

Доводи позивача щодо не направлення його запиту до районного архіву після відкриття провадження у справі є безпідставними, оскільки запит позивача на отримання публічної інформації від 17 січня 2022 року розглянуто сільською радою 14.02.2022 року відповідно до вимог діючого законодавства. Про те, що позивач у своєму запиті мав на увазі надати йому копію заяви ФОП ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради, яка є невід`ємною частиною рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 135 від 25 жовтня 2013 року стало відомо лише з тексту позовної заяви. За таких обставин, підстав для направлення запиту до районного архіву в даний час у сільській раді не має.

При цьому, відповідач наполягає, що доводи позивача щодо відсутності поважності причини пропуску строку на подання відзиву є суб`єктивною думкою позивача, не містить обґрунтування та є суто оціночними.

02 вересня 2022 року позивачем подано до суду письмові пояснення в яких стверджував, що тимчасові споруди ФОП ОСОБА_2 , на які було видано дозвіл в 2013 році досі розміщенні на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, що доводить паспорт прив`язки ТС виданий відділом містобудування та архітектури виконавчого органу Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ФОП ОСОБА_2 за реєстраційним № 13-07/031/21-Ф від 21 липня 2021 року та рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 07.04.2021 року № 60.

Якщо б позивач, наприклад просив у відповідача копію заяви щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а відповідна заява була б видана Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області і надавала дозвіл на розміщення тимчасових споруд в тих населених пунктах, які увійшли до Фонтанської сільської територіальної громади у 2020 році, то тоді доводи відповідача щодо змін, які виникли внаслідок адміністративно-територіальної реформи були б релевантними.

Сторона позивача звертає увагу, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит про доступ до публічної інформації протягом 5 днів, а якщо розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але йому відомо хто нею володіє, то він зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача протягом строку визначеного на розгляду запиту на інформацію.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області із запитом на отримання публічної інформації, в якій просив надати йому інформацію про повний перелік осіб, що отримали від органу з питань містобудування Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області паспорт прив`язки ТС.

Листом від 16.12.2021 року за № 02-20/6606 Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області надала відповідь та зазначила, що за результатом розгляду запиту на отримання публічної інформації кількість паспортів прив`язки ТС згідно переліку складає 30, в тому числі й ФОП ОСОБА_2 .

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати електронну копію паспорта прив`язки ТС виданого відділом містобудування та архітектури виконавчого органу Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ФОП ОСОБА_2 .

Листом від 28.12.2021 року за № 02-20/6789 Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області надала відповідь та зазначила, що за результатом розгляду запиту позивачу надається скан копія паспорта прив`язки ФОП ОСОБА_2

13 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати електронну копію письмової заяви ФОП ОСОБА_2 щодо виконання вимог паспорта прив`язки ТС за реєстраційним номером 13-07/031/21-Ф.

Листом від 19.01.2022 року за № 02-20/296 Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області надала відповідь та зазначила, що відомості щодо заяви на виконання вимог паспорта прив`язки ТС від ТОВ «Берег Сервіс та КО» у Фонтанській сільській раді відсутні.

17 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати електронну копію заяви ФОП ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

Листом від 14.02.2022 року за № 02-20/753 Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області надала відповідь та зазначила, що відомості про заяви щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від ФОП ОСОБА_2 у Фонтанській сільській раді відсутні.

Не погоджуючись із діями відповідача стосовно розгляду запиту на отримання публічної інформації, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, то суд з урахуванням наведених аргументів, вважає за можливим поновити такий процесуальний строк на подання відзиву, прийняти його та надати правову оцінку вказаному процесуальному документу відповідача при розгляді справи по суті.

Доводи позивача стосовно відсутності правових підстав для поновлення відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву суд відхиляє, оскільки такі не враховують всього об`єму роботи відповідача як поточної, так і судової. Тобто, на думку суду, наведені позивачем доводи в цій частині є суб`єктивними та підлягають відхиленню як не достатньо обґрунтовані.

Стосовно заявлених позовних вимог, то при розгляді їх по суті, суд керується наступним.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 40 Конституції України гарантують кожній особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно із статтею 4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, поміж інших, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

У силу частини четвертої статті 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації, мають керуватися цим Законом.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI).

Запит на інформацію, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 2939-VI, це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону № 2939-VІ запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Системний аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації у межах встановленого Законом строку зобов`язані надавати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.

За змістом частин 1, 2 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Частиною 4 цієї ж статті закріплено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду 25.06.2019 по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №9901/381/20, від 02.04.2020 у справі №9901/22/20.

При цьому законодавством України чітко встановлено обов`язок розпорядника інформації надати мотивовану відповідь на запит у визначений Законом строк.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17 січня 2022 року позивачем вчергове подано до відповідача запит на отримання публічної інформації та листом від 14 лютого 2022 року Фонтанська сільська рада надала відповідь на такий запит описаного вище змісту.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 доводить, що надана йому відповідь суб`єкта владних повноважень є неповною, недостовірною та неточною.

Таким чином спірним питанням у даній адміністративній справі є те чи належним чином відповідач виконав свій обов`язок щодо надання позивачу відповідь на запит про отримання публічної інформації.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Матеріалами справи підтверджено, що звертаючись до Фонтанської сільської ради 17 січня 2022 року позивач просив надати йому електронну копію заяви ФОП ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

Надаючи відповідь на вказаний запит відповідач у відповіді вказав, що відомості про заяви щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 у Фонтанській сільській раді відсутні.

Натомість, судом встановлено, що згідно копії паспорта прив`язки ФОП ОСОБА_2 та додатків до нього визначено, що рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за № 135 від 25 жовтня 2013 року погоджено місце розташування тимчасової споруди торгівельного призначення на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

При цьому, згідно правил розміщення та експлуатації ТС вказано, що даний паспорт прив`язки ТС оформлено відповідно до рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 22.03.2021 року.

Таким чином, суд констатує, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надавалися дозволи на розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на підставі його звернення, а відтак логічним є висновок, що відповідач мав у своєму розпорядженні відповідні заяви ФОП ОСОБА_2 , оскільки без їх подання підприємець не міг отримати відповідні дозволи.

На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що при розгляді запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року відповідач не дотримався вимог законодавства України щодо його розгляду та неналежним чином виконав свій обов`язок стосовно надання достовірної, точної та повної інформації на поданий запит.

Доводи відповідача стосовно невірного складення позивачем запиту на подання публічної інформації, внаслідок чого було звужено часовий період пошуку запитуваної інформації, суд оцінює критично та зазначає, що при наданні відповіді відповідач взагалі вказав на відсутність у нього запитуваного документа, хоча як встановлено судом під час офіційного з`ясування обставин справи такі документи були в наявності. Більш того, відповідачем у даній правовій ситуації не враховано, що при наданні попередньої відповіді, яка оформлена листом № 02-20/6789 від 28.12.2021 року та до якої було долучено копію паспорту прив`язки ФОП ОСОБА_2 вказувалися всі ідентифікаційні дані щодо вказаного суб`єкта підприємництва та розміщення ним тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, у тому числі й в 2013 році.

Сама по собі зміна адміністративно-територіального устрою України у даному випадку не може бути підставою для надання відповідачем недостовірної та неточної інформації та на думку суду такі покликання відповідача є доказом того, що при розгляді запиту на отримання публічної інформації суб`єкт владних повноважень підійшов формально та всупереч вимог Закону не надав повну та точну інформацію по суті запиту, як і не вказав іншого розпорядника цієї інформації.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що наявні правові підстави для визнання протиправними дій Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області надати повну, достовірну та точну інформацію, що запитувалась згідно запиту про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 №67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року, суд враховує наступне при їх розгляді.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (пункт 95 рішення ЄСПЛ у справі «Аксой проти Туреччини» від 18.12.1996 (заява № 21987/93).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (пункт 101 рішення ЄСПЛ у справі «Джорджевич проти Хорватії» від 24.07.2012 (заява № 41526/10); пункти 36-40 рішення ЄСПЛ у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» від 06.11.1980 (заява № 7654/76). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, висновків суду при розгляді справи, суд обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року, з урахуванням викладених у даному судовому рішенні висновків та правової оцінки суду.

При цьому, обираючи саме такий спосіб відновлення порушеного права позивача суд зважає на те, що чинним законодавством України на розпорядника інформації покладається обов`язок надавати достовірну, точну та повну інформацію, яка перебуває у їх розпорядженні. То ж за такого нормативного регулювання наявні правові підстави вважати, що саме розпорядник інформації в межах наявного обсягу інформації зобов`язаний надати відповідь на поданий запит і такі повноваження розпорядника інформації є дискреційними.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наявного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково із відмовою у вимозі надати позивачу електронну копію заяви ОСОБА_2 як заявленої передчасно.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то підстав для стягнення на його користь таких витрат не має.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 100 грн. позивач надав до суду договір № 95/09/21 про надання правничої допомоги від 23 вересня 2021 року; додаткову угоду № 52 до договору № 95/09/21 від 23.09.2021 року про надання правничої допомоги; акт наданих послуг від 12 липня 2022 року; прибутковий касовий ордер № 26/52 від 12 липня 2022 року.

Згідно пункту 1 договору № 95/09/21 про надання правничої допомоги від 23 вересня 2021 року, адвокат бере зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу по представництву інтересів Клієнта в Місцевих загальних судах, Місцевих господарських судах, Місцевих адміністративних судах, Апеляційних судах всіх областей на території України, Апеляційних господарських судах на всій території України, Апеляційних адміністративних судах на всій території України, Верховному суді (Велика палата Верховного суду, Касаційному адміністративному суд, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді), а також в органах Національної Поліції та її структурних підрозділах (у містах обласного значення, районах, райцентрах, селах по всій території України), Генеральній прокуратурі України та її структурних підрозділах, Державній фіскальній службі України та її структурних підрозділах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, Головному управління держпраці у Одеській області, Головному управлінні держспоживслужби в Одеській області, а також в органах реєстрації та інших державних, та комунальних органах на всій території України, в тому числі надається право представляти інтереси Клієнта перед фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, само зайнятими особами та юридичними особами на території України.

Відповідно до пункту 4 Договору, розмір оплати послуг Адвоката, порядок оплати послуг Адвоката та відшкодування витрат Адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначаються сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору, відомості якої складають адвокатську таємницю, послуги Адвоката та помічника адвоката є рівноцінними та оплачуються на загальних умовах.

Клієнт відшкодовує Адвокату всі витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, зокрема але не виключно, поштові, кур`єрські відправлення кореспонденції, вартість конвертів, марок, вартість витрат на відрядження, включаючи вартість квитків та проживання, тощо.

За змістом додаткової угоди № 52 до Договору № 95/09/21 від 23.09.2021 року про надання правничої допомоги на виконання пункту 4 Договору між сторонами погоджено наступний розрахунок вартості послуг Адвоката, а саме: консультація, аналіз нормативної бази, пошук судової практики (1 год. 1000 грн.); формування правової позиції, складання заяв по суті справи (1500 грн. один документ/ 1 година); складання заяв, клопотань, інших процесуальних документів, друкування документів, підготовка додатків, засвідчення копій, направлення до суду (800 грн. один документ / 1 година).

Відповідно до акту наданих послуг здійснено консультацію, аналіз нормативної бази, пошук судової практики (2 години 2 000 грн.); формування правової позиції та складання позовної заяви (3 години 4500 грн.); складання та підготовка додатків до позовної заяви, засвідчення копій, направлення до суду (2 години 1600 грн.).

Загальна вартість наданих послуг складає 8100 грн.

Прибутковим касовим ордером № 26/52 від 12 липня 2022 року підтверджено факт оплати ОСОБА_1 послуг Адвоката на підставі акту наданих послуг від 12 липня 2022 року на суму 8100 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вищезазначеної норми відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, зважаючи на їх перебільшення та непропорційність.

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому суд враховує, що позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших справах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.

Також консультативні послуги не підлягають відшкодуванню, оскільки, на думку суду, не є неминучими та не пов`язані з правничою допомогою адвоката в межах судового розгляду даної справи, так як могли мати місце окремо від судового провадження та не обов`язково передувати останньому.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову частково, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 4500грн. (вартість витрат зі складання позовної заяви).

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Таким чином, вимоги представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з вищезазначених підстав за його заявою від 06.11.2023 року.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379746; адреса: вул.Степна, 4, с. Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року.

Зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379746; адреса: вул. Степна, 4, с. Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації № 67/07/10-зв/05 від 17 січня 2022 року, з урахуванням викладених у даному судовому рішенні висновків та правової оцінки суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379746; адреса: вул. Степна, 4, с. Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500(чотири тисячі п`ятсот)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян