Ухвала

від 09.04.2024 по справі 440/4079/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/4079/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час невиконання (затримки виконання) рішення суду про поновлення на роботі (у справі №440/4374/20) за період з 10 березня 2023 року по 08 грудня 2023 року в сумі 341946,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Матеріально-правові вимоги (предмет позову) визначені у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За визначенням, наведеним в пункті 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Зі змісту заявлених позивачем вимог слідує, що позивачем заявлено похідну вимогу: про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час невиконання (затримки виконання) рішення суду про поновлення на роботі (у справі №440/4374/20) за період з 10 березня 2023 року по 08 грудня 2023 року в сумі 341946,00 грн.

При цьому основної позовної вимоги до такої похідної вимоги позивачем у позовній заяві не заявлено.

Отже, позивачем не оскаржуються рішення або дії чи бездіяльність відповідача, що прийняті (вчинені, допущені) ним як суб`єктом владних повноважень, та які б порушували права позивача у публічно-правових відносинах.

Таким чином, позивач фактично не заявляє про наявність публічно - правового спору щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час невиконання (затримки виконання) рішення суду про поновлення на роботі (у справі №440/4374/20) за період з 10 березня 2023 року по 08 грудня 2023 року в сумі 341946,00 грн, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (ціна позову 341946,00 грн).

Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 3419,46 грн /1 відсоток ціни позову/.

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору у цій справі відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

В постанові від 31 травня 2021 року у справі №200/10640/20-а Верховний Суд дійшов висновку, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, а відтак пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, на її вимоги не поширюється. При цьому Верховний Суд зазначив, що до моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв`язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу. Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 січня 2024 року у справі № 460/15639/21.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Крім того, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Оскільки згідно вищевикладених висновків Верховного Суду середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення працівника на роботі не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, то для звернення до суду з цим позовом встановлено місячний строк.

З матеріалів позовної заяви слідує, що згідно наказу Офісу Генерального прокурора №363к від 08 грудня 2023 року позивача поновлено на посаді - 08 грудня 2023 року.

При цьому позивач звернувся до суду з позовом засобами поштового зв`язку - 02 квітня 2024 року.

Таким чином, позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення строку звернення з доказами поважності причин пропуску такого строку до позову не додано.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимоги частини п`ятої статті 160, частин третьої та шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням: у прохальній частині позовної заяви предмету позову, а саме: основної позовної вимоги (певного (конкретного) рішення, або певної (конкретної) дії, або певної (конкретної) бездіяльності, з якими позивач не погоджується); та копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;

- документа про сплату судового збору в сумі 3419,46 грн (за реквізитами: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Н.І. Слободянюк