Рішення

від 27.11.2019 по справі 752/13772/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13772/18

Провадження № 2/752/2062/19

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 листопада 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_3 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

у липні 2018 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просив суд стягнути з ПАТ «СК «Здорово» страхове відшкодування у розмірі 16204,24 грн; з ОСОБА_3 різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 9510,67 грн та судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 12.08.2017 року о 9.20 годин в м. Одесі, площа 10-Квітня, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ЗАЗ-Daewoo д/з НОМЕР_1 , не виконав вимогу д.з. 5.16 ПДР та скоїв зіткнення з транспортним засобом Ford Focus д/з НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить позивачу.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 року у справі № 755/15857/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент настання ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Здорово» за полісом ОСЦПВВНТЗ АМ/0006410, дійсного на дату ДТП.

22.02.2018 року Розпорядженням № 253 Національної комісії всі ліцензії ПАТ «СК «Здорово» на провадження страхової діяльності анульовано. 11.04.2018 року ПАТ «СК «Здорово» виключено з Державного реєстру фінансових установ.

20.02.2018 року ПАТ «СК «Здорово» та ОСОБА_3 було повідомлено про огляд ТЗ Ford Focus д/з НОМЕР_2 однак представник страховика та відповідач 2 до огляду не з`явились.

Відповідно до звіту про оцінку розміру матеріального збитку від 7 березня 2018 року, складений СОД Хоменко В.В. , вартість матеріального збитку становить 16 204,24 грн.

Таким чином з ПАТ «СК «Здорово» на користь позивача підлягає стягненню вартість матеріального збитку у розмірі 16 204,24 грн.

Разом з тим, відповідно до звіту про оцінку розміру матеріального збитку від 7 березня 2018 року, складений СОД Хоменко В.В. , вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 25 714,91 грн. Отже, з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування, яка становить 9510,67 грн (58714,91-16204,24).

03.01.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 52).

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав до суду заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник ПАТ «СК «Здорово» відзиву на позов не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 12.08.2017 року о 9.20 годин в м. Одесі, площа 10-Квітня, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ЗАЗ-Daewoo д/з НОМЕР_1 , не виконав вимогу д.з. 5.16 ПДР та скоїв зіткнення з транспортним засобом Ford Focus д/з НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Транспортний засіб Ford Focus д/з НОМЕР_2 належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 34).

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 року у справі № 755/15857/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК наявність винних дій водія ОСОБА_3 у настанні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною і не підлягає доказуванню.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом також встановлено, що цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ-Daewoo Lanos д/з НОМЕР_1 на момент скоєння пригоди була застрахована у ПАТ «СК «Здорово» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ6410 (а.с.11).

Відповідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

22.02.2018 року Розпорядженням № 253 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг всі ліцензії ПАТ «СК «Здорово» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на послуги у сфері страхування в частині проведення конкретних видів страхування в т.ч. добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, анульовано (а.с. 12).

Розпорядженням Національної комісії від 11.04.2018 року № 518 ПрАТ «СК «Здорово» виключено з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії НОМЕР_4 від 30.08.2005, видане Товариству (а.с. 14).

З огляду на це, позивач був змушений замовити проведення експертного дослідження самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2018 року позивачем було повідомлено ПАТ «СК «Здорово» та ОСОБА_3 про огляд ТЗ Ford Focus д/з НОМЕР_2 , що підтверджується електронними повідомленнями № № НОМЕР_5 (а.с. 29,30). Однак, як зазначає позивач, представник страховика та відповідач 2 до огляду не з`явились.

Вирішуючи позовні вимоги по суті суд виходить з наступного.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до частини 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно приписів пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Отже, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» № 1440 від 10.09.2003 року, документом який підтверджує належним чином оцінений розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу є саме звіт суб`єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу, і який є обов`язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Водночас, відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Однак, як зазначено позивачем і встановлено судом, ПрАТ «СК «Здорово» не виплачено страхове відшкодування.

Відповідно до Звіту № 1902/18-1 від 07.03.2018 року з оцінки вартості матеріальних збитків, нанесених власнику автомобіля Ford Focus д/з НОМЕР_2 , виконаного СОД ФОП Хоменко В.В. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 548/16 від 19.07.2016 року) на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріальних збитків нанесених власнику об`єкту оцінки дійсна станом на дату оцінки із застосуванням витратного та порівняльного підходу з метою використання результатів оцінки для проведення страхових виплат, прийняття власником майнових рішень становить: 16204,24 грн; вартість відновлювального ремонту становить 25714,91 грн, у тому числі 20% ПДВ на складові - 2264,45 грн (а.с. 15).

Суд вважає, що Звіт 1902/18-1 від 07.03.2018 року, який надав позивач, є належним і допустимим доказом у справі, оскільки проти його змісту відповідачі ПрАТ «СК «Здорово» та ОСОБА_3 не заперечували та не оскаржували.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ «СК «Здорово» на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 16 204,24 грн.

Залишок невідшкодованих збитків ОСОБА_5 позивачу становить 9510,67 грн і ним вказаний розмір збитків не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди) та потерпілого (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц).

Вказане підтверджується також і висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц. Так, Верховний Суд у своєму висновку керується правилами частин першої та другої статті 22 ЦПК України, відповідно до яких реальними збитками є також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто такі дії, які настануть в майбутньому.

Висновки про наявність права у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовані також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року №61-1836св17, від 28 лютого 2018 року № 61-134св18. Верховним Судом не встановлено підстав відступити від зазначених правових висновків».

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

За наведених обставин суд приходить до переконання, що оскільки сума відновлювального ремонту перевищує суму матеріального збитку, що не входить у розмір страхового відшкодування відповідно до закону, стягненню з відповідача 2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає різниця між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 9510,67 грн.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 551, 625, 993 Цивільного кодексу України, ст. ст. 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_3 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (вулиця Казимира Малевича, будинок 86-Н, місто Київ, 03680, код ЄДРПОУ 33637321) - на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), страхове відшкодування у розмірі 16 204, 24 гривні, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352, 40 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 16 556 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 9 510, 67 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352, 40 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 9 863 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 07 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк