Рішення

від 10.04.2024 по справі 460/16954/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2024 року м. Рівне№460/16954/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ - ПЛЮС" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення: форми "ПН" від 04.05.2023 №370717000702, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн., форми "В4" від 04.05.2023 №370617000702, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на 704865,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведеної перевірки щодо дотримання податкового законодаства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларовогого у попередніх звітних періодах. Висновки контролюючого органу, які зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, нормам чинного законодаства та спонукають до подвійного оподаткування ПДВ та подвійної реєстрації податкової накладної по операціях з реалізації бетому, а отже підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є правомірними, та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС») пройшло процедуру державної реєстрації юридичної особи, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.12.2007 №16081020000005650, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-ІУ від 15.05.2003.

Видами діяльності ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (код КВЕД) є:

-46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням (основний);

-46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35616612), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35616612), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 (далі - акт перевірки), у висновках якого зазначено про порушення:

-п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 4 452 921 грн., в т.ч.: за липень 2022 року на 181 797 грн., за серпень 2022 року на 365 437 грн., за вересень 2022 року на 512385 грн., за жовтень 2022 року на 1 356 840 грн., за листопад 2022 року на 443 251 грн., за грудень 2022 року на 1 593 211 грн.;

-п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання всього на суму 298 715 грн., в т.ч. за грудень 2022 року на 298 715 грн..

ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» не погоджуючись із висновками акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 подало заперечення №06/0422 від 11.04.2023 на вищезазначений акт.

Головне управління ДПС у Рівненській області відповіддю на заперечення №3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023 частково враховано подані заперечення №06/0422 від 11.04.2023, а висновки акту перевірки викладено в новій редакції, а саме: перевіркою ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» встановлено порушення:

-п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання всього на суму 704 865,00 грн., в.т.ч. за вересень 2022 року на 211 680,00 грн., за грудень 2022 року на 493 185,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення за вересень 2022 року в розмірі 211 680 грн., за грудень 2022 року в розмірі 493 185,00 грн.

На підставі зазначених висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято:

-податкове повідомлення-рішенняформи«ПН»від 04.05.2023 №370717000702, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 3 400,00 грн.;

-податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 04.05.2023 №370617000702, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на 704 865 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Статтею 185 (Розділ V Податок на додану вартість) ПК України визначено, які операції є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (надалі ПДВ), а саме:

185.1. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Тобто, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є не всі господарські операції, а відповідно до ст. 185 ПК України лише операції з постачання товарів, робіт, послуг.

Відповідно, предметом перевірки дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень, 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану варість, задекларовоного у попередніх звітних періодах.

Означене кореспондується з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, згідно якого документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Положеннями підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пункт 188.1 ст. 188 ПК України визначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено - бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню (перерахуванню) з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.7 зазначеної статті, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.05.2023 №370717000702 та №370617000702, суд зазначає, що такі податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято у зв`язку з висновком про порушення позивачем п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме через заниження ПП "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" податкового зобов`язання на суму 704965,00 грн., в тому числі за вересень 2022 року на суму 211680,00 грн., за грудень 2022 року на суму 493185,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення за вересень 2022 року в розмірі 211680 грн, за грудень 2022 року в розмірі 493185,00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як зазначалось вище, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» не погоджуючись із висновками акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 подало заперечення №06/0422 від 11.04.2023 на вищезазначений акт.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 08.08.2019 у справі №802/1069/13-а, від 01.04.2020 у справі №640/637/19, від 07.03.2023 у справі №826/14312/16 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Водночас, Головним управлінням ДПС у Рівненській області не проведено позапланову перевірку відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а встановлені порушення та висновки акта перевірки викладено порушення в новій редакції.

Згідно з актом перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 предметом перевірки було дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Однак, висновками викладеними в новій редакції, відповідачем встановлено завищення суми від`ємного значення за вересень 2022 року в розмірі 211 680 грн., за грудень 2022 року в розмірі 493 185,00 грн..

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 24.09.2019 у справі №240/833/19 суд зауважує: «Суди попередніх інстанцій підставно звернули увагу на ту обставину, що податковий орган під час проведення перевірки вийшов за межі предмету перевірки (перевірка з питань правомірності нарахування від 'ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за вересень та жовтень 2018 року), встановивши завищення суми бюджетного - віддшкодування, крім іншого, у декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року.».

З огляду на вищенаведену правову позиція Верховного Суду, Головне управління ДПС у Рівненській області вийшло за межі предмету перевірки встановивши завищення суми від`ємного значення за вересень 2022 року в розмірі 211 680 грн.

Щодо донарахування ПДВ та штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних на залишки бетону станом на 31.12.2022.

Відповідно до змісту акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023, з урахуванням відповіді на заперечення №3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023, відповідач стверджує, що ПП РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» зобов`язане нарахувати зобов`язання з ПДВ на залишки бетону станом на 31.12.2022, оскільки на їх переконання термін придатності бетону становить 2 місяці, проте не наводять жодних нормативних документів, що регламентували б термін придатності бетону.

Головне управління ДПС у Рівненській області у відповіді на заперечення №3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023 на 3 арк. покликається на Національний стандарт України «БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ. СУМІШІ БЕТОННІ ТА БЕТОН» ДСТУ 5В.2.7-176:2008, водночас, зазначені стандарти не містять жодного покликання щодо придатності бетону терміном в 2 місяці.

Більше того, згідно з розділом 1 Національного стандарту України «БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ. СУМІШІ БЕТОННІ ТА БЕТОН» ДСТУ БВ.2.7-176:2008 стандарт встановлює загальні технічні вимоги щодо проектування, приготування, перевіряння відповідності регламентованим показникам якості бетонної суміші та бетону на основі щільних і пористих заповнювачів. Стандарт містить вимоги до сумішей, що виробляються безпосередньо на об`єкті будівництва або на заводах будівельної індустрії і призначені для виготовлення монолітних і збірних бетонних і залізобетонних виробів і конструкцій, зведення будинків та інженерних споруд, у тому числі з попереднім напруженням арматури.

Отже, зазначені Національні стандарти України «БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ. СУМІШІ БЕТОННІ ТА БЕТОН» ДСТУ БВ.2.7-176:2008 не регламентують термін придатності бетону, а визначають загальні технічні вимоги.

Таким чином, не маючи жодних спеціальних знань, не диференціюючи поняття бетонна суміш та бетон, технічні вимоги та термін придатності, контролюючий орган прийшов до хибних висновків щодо спливу терміну придатності бетону.

На противагу зазначеному, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» придбаваючи бетон (що був реалізований після 31.12.2022) у виробника ТОВ «ЗАХІД-АВТО» (код ЄДРПОУ 33871806), що підтверджено на 8 арк. акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023, отримано сертифікат відповідності з терміном дії з 29.07.2021 по 28.07.2023.

При цьому факт придбання зазначеного бетону та право на формування податкового кредиту по такому придбанню не ставиться під сумнів Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Як на правову підставу нарахування ПДВ на залишки бетону станом на 31.12.2022 контролюючий орган посилається на пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України: «Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).».

Абзац 6 пункту 198.5 статті 198 ПК України визначає, що лише у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Водночас, на виконання вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області ПП РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» прийнято наказ «Про проведення інвентаризації» №01/0323 від 14.03.2022 та проведена інвентаризація товарних запасів. На 7 арк. акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 констатовано, що розбіжностей з даними бухгалтерського обліку не виявлено.

Відсутність факту використання ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» бетону в операціях, що не є господарською діяльністю платника, також, підтверджується відомостями акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023, зокрема в абз. 10-11 арк.8, де зазначено про подальшу реалізацію вказаного бетону в березні 2023 року.

Зокрема, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (Постачальник) 01.03.2023 укладено Договір поставки №01/03-Б (далі - Договір №01/0-Б від 01.03.2023) з ТОВ "Дядьківські курчата» (Покупець) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується проводити поставку (продаж) Покупцю у власність бетон, а Покупець зобов`язується прийняти бетон та оплатити його, згідно умов даного договору (додається).

На виконання умов Договору №01/0-Б від 01.03.2023 ПП «РІВНЕ ПРИВАТ- ПЛЮС» поставило для ТОВ «Дядьківські курчата» бетон, що підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними №33 від 01.03.2023, №39 від 01.03.2023, №40 від 02.03.2023, №49 від 02.03.2023, №34 від 03.03.2023, №35 від 04.03.2023, №36 від 05.03.2023, №37 від 06.03.2023, №38 від 07.03.2023; актом звіряння взаємних розрахунків; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

За наслідком поставки бетону ТОВ «Дядьківські курчата» складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №2 від 01.03.2023, №3 від 01.03.2023, №5 від 02.03.2023, №6 від 02.03.2023, №7 від 03.03.2023, №8 від 04.03.2023, №9 від 05.03.2023, №10 від 06.03.2023, №12 від 07.03.2023.

Податкові зобов`язання з ПДВ по вищезазначених складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» відображені в податковій декларації з ПДВ за березень 2023 року, що не заперечується відповідачем.

Тобто, станом на 31.12.2022 не існувало жодного акту списання бетону як непридатної для використання продукції, натомість ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» реалізовано бетон покупцям та задекларовано зобов`язання з ПДВ по реалізованому етону у березні 2023 року, що було підтверджено посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області та відомостями ЄРПН.

Всупереч вищенаведеному Головне управління ДПС у Рівненській області вдруге здійснило донарахування ПДВ та застосувало штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних, що фактично зареєстровані в ЄРПН, по операціях з реалізації бетону.

Таким чином, вказані висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства та спонукають до подвійного податкування ПДВ та подвійної реєстрації податкової накладної по операціях з реалізації бетону.

Щодо донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних по господарських операціях з ТОВ «Західенергопостач» (код ЄДРПОУ 34781258), суд зазначає таке.

ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» укладено з ТОВ «Орількалатінвест» (код ЄДРПОУ 35027361) Договір поставки №5/09-Р від 05.09.2022, згідно якого, ТОВ Орількалатінвест» (Постачальник) зобов`язується передати у власність ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (Покупець), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити насіння кукурудзи врожаю 2022 року (Товар), згідно видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору.

На виконання умов Договору поставки №5/09-Р від 05.09.2022 ТОВ Орількалатінвест» поставило для ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» кукурудзу 3 класу врожаю 2022 року у загальній кількості 420 т., що підтверджується: зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною; видатковою накладною №114 від 05.09.2022; товарно-транспортними накладними №1 від 05.09.2022, №2 від 05.09.2022, №3 від 05.09.2022, №4 від 10.09.2022, №5 від 14.09.2022, №6 від 14.09.2022, №7 від 19.09.2022, №8 від 20.09.2022, №9 від 26.09.2022, №10 від 26.09.2022, №11 від 30.09.2022, №12 від 30.09.2022, №13 від 16.10.2022, №14 від 06.10.2022, №15 від 12.10.2022, №16 від 13.10.2022, №17 від 12.10.2022, №18 від 18.10.2022, №20 від 18.10.2022.

Оплата за поставлену кукурудзу 3 класу врожаю 2022 року підтверджується платіжним дорученням №560 від 12.10.2022, №561 від 12.10.2022.

Щодо походження кукурудзи 3 класу врожаю 2022 року, то слід зауважити, що вказаний товар самостійно вирощений ТОВ «Орількалатінвест» (код ЄДРПОУ 35027361), оскільки останній являється сільськогосподарським товаровиробником.

Оскільки, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» закуплену у ТОВ «Орількалатінвест» кукурудзу 3 класу 2022 року врожаю в подальшому експортувало, то якість вказаного товару зафіксовано фітосанітарним сертифікатом.

ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (Замовник) укладено з ТОВ "ДУБНОБУДМАТЕРІАЛИ" (Виконавець) Договір про надання послуг №5 від 15.09.2022, відповідно до змісту якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з навантаження та/або вивантаження вантажу з/на вагони(ів) згідно Додаткової угоди від 15.09.2022 до Договору №Л/ДН-3/19/511/м/п від 26.12.2019 з власної під`їзної колії, рампи та прилеглої до колії території, наявний транспорт та механізми (навантажувачі, крани, кран-балки) для приймання, вивантаження вагонів, а також оплатні послуги за перебування (відстій) вагонів на власній території з першої доби їх подачі, а у випадку їх звантажування чи вивантаження з 2 (другої) доби.

Факт надання вказаних послуг підтверджується актом надання послуг №12/04 від 29.12.2022, №12/03 від 29.12.2022, №11/06 від 28.11.2022, №10/03 від 18.10.2022, №10/02 від 18.10.2022, №09/03 від 28.09.2022.

Отже, вищенаведеними первинними документами, що надавались до перевірки та до заперечень на акт перевірки, в повній мірі підтверджено факт здійснення господарських операцій ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» з ТОВ «Орількалатінвест» (код ЄДРПОУ 35027361) щодо постачання рапсу 2022 року врожаю, пшениці 3 класу врожаю 2022 року та кукурудзи 5 класу врожаю 2022 року.

Відповіддю на заперечення №3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023 арк. 7 вище перелічені первинні документи враховано та визнано господарські операції з ТОВ -"Орількалатінвест", а висновки акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 в зазначеній частині скасовано.

Водночас, на арк. 5 відповіді на заперечення №3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023 Головне управління ДПС у Рівненській області зазначає наступне: «Згідно інформації Єдиного реєстру податкових накладних кукурудза, придбана ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» у ТОВ «Орількалатінвест» у вересні 2022 року, в подальшому реалізувалась ТОВ «Західенергопостач», код 34781258, згідно: податкової накладної №13 від 05.09.2022 - кукурудза врожаю 2021 року (УКТЗЕД) в кількості 369,7 т. по ціні 5701,7544 грн./т на загальну суму 2403050,00 грн., в т.ч. ПДВ 295 111,40 грн. ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» ні під час перевірки, ні до заперечень не надано документи, що свідчать про відвантаження кукурудзи з м. Дубно на ТОВ "Західенергопостач» (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, складські квитанції, тощо), а також не надані платіжні документи, що свідчать оплату ТОВ «Західенергопостач» за отримані товари».

Вищезазначені припущення Головного управління ДПС у Рівненській області не відповідають дійсності та не ґрунтуються на первинних документах.

Адже, всупереч зазначеному, ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» 05.09.2022 отримало авансовий платіж від ТОВ «Західенергопостач» на поставку кукурудзи, що підтверджується випискою з банківського рахунк, що надавалась і до перевірки, і до заперечень.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають достачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі і відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника в: датку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно: вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України з огляду на тримання авансового платежу від ТОВ «Західенергопостач» ПП «РІВНЕ ПРИВАТ -ПЛЮС» складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №13 від 05.09.2022, а суму ПДВ включено до зобов`язань звітного періоду.

Всупереч вищенаведеному Головне управління ДПС у Рівненській області вдруге здвйснило донарахування ПДВ та застосувало штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних, що фактично зареєстровані в ЄРПН, по отриманому авансу від ТОВ «Західенергопостач».

Згідно з п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати скінчення перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до змісту акта перевірки №2511/Ж5/17-00-07- 2/35616612 від 21.03.2023 господарські операції з поставки кукурудзи ТОВ "Західенергопостач" не були предметом дослідження, контролюючий орган не ставив під сумнів реальність вказаної господарської операції.

Жодним із запитів №1756/Ж/17-00-07-03 від 08.03.2023, б/е від 08.03.2023, б/н від 10.03.2023, б/н від 13.03.2023, б/н від 13.03.2023, б/н з ід 14.03.2023 не витребовувались пояснення та первинні документи по господарській операції з ТОВ «Західенергопостач», за наслідками якої складена податкова накладна №13 від 05.09.2022.

Таким чином, помилковим є покликання відповідача на 5арк. відповіді на заперечення №3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023 про відсутність у покупця - ТОВ «Західенергопостач» місць для зберігання, навантаження/розвантаження зернових культур, відсутність оплати оренди, послуг по зберіганню, що свідчить про використання кукурудзи не в господарській діяльності.

Адже, вказані твердження контролюючого органу жодним чином не впливають на зобов`язання ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС», оскільки підприємство виконало свій обов`язок зареєструвати податкову накладну та включити суму ПДВ до зобов`язань.

Додатково суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств- контрагентів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19 зробила наступний правовий висновок: «норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи подакового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови,, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.».

Таким чином, вказані висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставнам справи, нормам чинного законодавства та спонукають до подвійного оподаткування ПДВ та подвійної реєстрації податкової накладної по отриманому авансу.

Щодо донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних по господарських операціях з ТОВ «ЕНКІБУД» (код ЄДРПОУ 30957436), суд зазначає наступне.

ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» укладено з ТОВ «Енкібуд» (код ЄДРПОУ 30957436) договір поставки дизельного пального №22/27-ДП від 23.12.2022, згідно якого ТОВ «Енкібуд» (Постачальник) зобов`язується проводити поставку (продаж) ПП «РІВНЕ ГРИВАТ-ПЛЮС» у власність (повне господарське відання) дизельне пальне (Товар): окремими партіями, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору поставки №22/27-ДП від 23.12.2022 ТОВ «Енкібуд» поставило для ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» дизельне пальне у загальній гітькості 56 836 л., що підтверджується: зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними; видатковими накладними №210 від 27.12.2022 та №212 з ід 28.12.2022; товарно-транспортними накладними №210 від 27.12.2022 та №212 від 28.12.2022, що надані до перевірки, про що зазначено на арк. 22-23 акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 та повторно надані до заперечень на акт перевірки.

ТОВ «Енкібуд» виписало акцизні накладні на поставку дизельного пального для ПП РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС», а саме: №119 від 27.12.2022 та №120 від 28.12.2022, які зареєстровані в контролюючому органі.

ТОВ «Енкібуд» перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Рівненській області, а отже відповідач як контролюючий рган здійснював реєстрацію акцизних накладних ТОВ «Енкібуд» №119 від 27.12.2022 та №120 від 28.12.2022, а тому зазначені на арк. 7 відповіді на заперечення Е3425/Ж12/17-00-07-02-23 від 27.04.2023 недоліки акцизних накладних не зслуговують на увагу, адже акцизні накладні є належними і допустимими, оскільки в їх реєстрації відповідач не відмовив. Окрім зазначеного слід зауважити, що акцизні накладні місятять обов`язкові реквізити, що передбачені п. 231.1 ст. 231 ПК України.

Більше того, факт наявності чи відсутності акцизної накладної жодним чином не впливає на право ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» на формування податкового кредиту з ПДВ та від`ємного значення з ПДВ, адже стосується виключно сплати акцизного податку.

Оплата за поставлене дизельне пальне підтверджується платіжною інструкцією №267 від 19.01.2023, №278 від 20.01.2023, №8 від 13.01.2022.

Якість дизельного палива поставленого ТОВ «Енкібуд» підтверджується паспортом якості №13 від 18.01.2022.

Вказане дизельне пальне ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» в подальшому реалізувало для ТОВ «Орількалатінвест» (код ЄДРПОУ 35027361) та сплатило відповідно податки, збори та обов`язкові платежі, про що до перевірки надано належні первинні документи, про що зазначено в абз. 5 на арк. 24 акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 року.

Отже, вищенаведеними первинними документами, що надавались до перевірки та до заперечення, в повній мірі підтверджено факт здійснення господарських операцій ПП "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" з ТОВ «Енкібуд» (код ЄДРПОУ 30957436) щодо постачання дизельного пального.

Щодо посилання відповідача на обставини придбання пального ТОВ «Енкібуд» у ТОВ "КМ ЕНЕРДЖІ», зокрема відсутність оплати за послуги із зберігання пального, що на думку відповідача свідчить про відсутність потужностей (резервуарів) власних чи орендованих у ТОВ «Енкібуд» за адресою: м. Костопіль, вул. Рівненська, 107-Б, то слід зазначити, що відсутність оплати за послуги із зберігання пального не свідчить про відсутність факту зберігання пального ТОВ «Енкібуд» у ТОВ «КМ ЕНЕРДЖІ».

Відповідно до ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових і грацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які ойснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням ітектронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з виймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові аерації через реєстратори розрахункових операцій та надавати чек покупцю.

Оскільки первинними документами стверджено, що ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» не придбавало пального із заправки у ТОВ «КМ ЕНЕРДЖІ» із використанням готівки та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), то доводи Головного управління ДПС у Рівненській області щодо неохідності надання «касового чеку на відпуск пального з заправки» є необгрунтованими і безпідставними.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Доводи ж контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, або не використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно стверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибірокової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац 6 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України).

Водночас, на арк. 7 акту перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 - констатовано, що розбіжностей між актом інвентаризації та даними бухгалтерського обліку не виявлено.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення прийняті без дотримання критеріїв, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури: з порушенням визначеного законами України способу, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

З огляду на вищенаведені правові норми та докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що висновок Головного управління ДПС у Рівненській області, щодо порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання всього на суму 704 865,00 грн., в.т.ч. за вересень 2022 року на 211 680,00 грн., за грудень 2022 року на 493 185,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення за вересень 2022 року в розмірі 211 680 грн., за грудень 2022 року в розмірі 493 185,00 грн. є помилковим.

Відтак, у суду є правові підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2023 №370717000702 та №370617000702.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановляння судового рішення про задоволення позову.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також позивач заявляє про необхідність стягнення витрат на правову допомогу в сумі 36000 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно дочастин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

18 квітня 2023 року між позивачем ПП "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35616612) та Адвокатським об`єднанням "АСМУНД" (код ЄДРПОУ 44260020) укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги адвокатом № 18/04/2023-1 від 18.04.2023 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору «Клієнт доручає, а Об єднання приймає на себе зобов`язання здійснювати представництво, захист прав, свобод та законних інтересів, надавати будь-яку необхідну правову (правничу) допомогу Клієнту в Рівненському окружному адміністративному суді щодо оскарження висновків акта перевірки №2511/Ж5/17-00-07-02/35616612 від 21.03.2023 про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35616612), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах та прийнятих на підставі його рішень, а Клієнт зобов`язаний оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для надання правової (правничої) допомоги у порядку та строки обумовлені Сторонами в даному Договорі».

Відповідно до пункту 3.1. Договору « Розмір гонорару за цим Договором становить 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та сплачується Клієнтом протягом 5 робочих днів з дня підписання Договору.

3.1.1. У випадку задоволення позову судом, додатково протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення Рівненським окружним адміністративним судом Клієнтом сплачується 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.».

Позивачем, ПП "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" 25.04.2023 сплачено Адвокатському об`єднанню "АСМУНД" 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інстукцією № 222 від 25.04.2023. 26.04.2023 сплачено Адвокатському об`єднанню "АСМУНД 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією 223 від 26.04.2023.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 36000 гривень є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 18000,00 гривень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "ПН" від 04.05.2023 №370717000702, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "В4" від 04.05.2023 №370617000702, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на 704865,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати із сплати судового збору в сумі 10623,98 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС (вул. Данила Галицького, 25,м. Рівне,Рівненська обл.,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 35616612)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя В.В. Щербаков