Ухвала

від 09.04.2024 по справі 460/3587/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (СКАРГИ) БЕЗ РУХУ

09 квітня 2024 року м. Рівне№460/3587/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви (скарги)

ОСОБА_1

до Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кондратюка Ігоря Миколайовича

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення певних дій

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кондратюка Ігоря Миколайовича, в якому позивач просить:

- зобов`язати головного державного виконавця ВДВС у м. Рівному Кондратюка Ігоря Миколайовича, виконати постанову начальника відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Іщук Н.В. з всіма зазначеними у постанові вимогами, а саме:

1) Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 69841535 від 13.09.2022.

2) Скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69841535 від 13.09.2022.

3) Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 69841535 від 13.09.2022.

4) Скасувати постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних № 69841535 від 13.09.2022.

5) Скасувати постанову про розшук майна боржника № 69841535 від 13.09.2022.

6) Видалити з поліцейських баз даних розшук транспортних засобів;

- визнати рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця ВДВС у м. Рівному Кондратюка Ігоря Миколайовича, як не належне виконання службових обов`язків;

-визнати рішення, дії головного державного виконавця ВДВС у м. Рівному Кондратюка Ігоря Миколайовича, такими що були вчиненні з перевищенням, та присвоєнням владних повноважень так, як відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений як представник від відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) представляти ВДВС перед третіми особами, та вчиняти дії юридичного характеру, а також не уповноважений підписувати документи. Відсутня довіреність на право представництва ВДВС.

Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частинами 1, 2 статті 159 КАС України визначено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частин 1, 2 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Всупереч викладеному, позивачем подано до суду скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, а не позовну заяву, як це передбачено КАС України.

Суд зазначає, що порядок розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця визначається розділом VII Цивільно процесуального кодексу України та розділом VI Господарського процесуального кодексу України, які розглядаються місцевим загальним судом або господарським судом відповідно в залежності від предмета.

Також, за приписами частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Судом встановлено, що друга та третя позовні вимоги (про визнання рішення, дій та бездіяльності головного державного виконавця ВДВС у м. Рівному Кондратюка Ігоря Миколайовича, як не належне виконання службових обов`язків, про визнання рішення, дій головного державного виконавця ВДВС у м. Рівному Кондратюка Ігоря Миколайовича такими, що були вчиненні з перевищенням, та присвоєнням владних повноважень так, як відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений як представник від відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) представляти ВДВС перед третіми особами, та вчиняти дії юридичного характеру, а також не уповноважений підписувати документи. Відсутня довіреність на право представництва ВДВС) не відповідають вимогам статті 5 КАС України.

Так, відповідно до пункту 5 та 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як встановлено із тексту скарги, позивачем не зазначено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивача, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту та в який спосіб.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Подання разом з позовною заявою її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи є обов`язком позивача, а не правом.

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви копії доданих до неї документів для відповідача.

Крім того, слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Крім того, частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням конкретних обставин справи суд, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

При зверненні до суду з позовом на дії державного виконавця, саме на позивача покладається обов`язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з таким позовом у строк, встановлений законом.

Чинне процесуальне законодавство початок перебігу строку звернення до суду визначає альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що через певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є необхідним змінити спосіб захисту на той, яким вона раніше скористатися не бажала.

Частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, наведені правові норми КАС України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Як встановлено з вимог, позивач просить визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача вчинити дії на виконання постанови від 03.11.2022.

Водночас, з даним позовом (скаргою) до суду позивач звернувся 04.04.2024.

Відповідно до статті 17 закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Приписами частини першої статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, заяву про поновлення пропущеного строку звернення, в якій викладаються мотиви поважності пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначаються й надаються письмові докази про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, позивачем до суду не подано.

З огляду на викладене позивачу необхідно надати суду вмотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та надати докази, які підтверджують обставини викладені у заяві.

Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн. на одну особу.

Таким чином, вважається, що поданий позивачем позов містить три вимоги немайнового характеру, за які позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (3028 грн. х 0,4 х 3).

Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.

За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладені обставини, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду:

1) позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України:

2) копії позовної заяви з належним чином засвідченими додатками до неї для відповідача;

3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску;

4) доказів сплати суми судового збору у розмірі 3633,60 грн. (оригінал платіжного документа), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кондратюка Ігоря Миколайовича (вул. Замкова, буд. 22А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Олег ГРЕСЬКО