Рішення

від 09.04.2024 по справі 460/579/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2024 року м. Рівне№460/579/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №172850024182 від 27 грудня 2023 року, яким відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного віку, передбачуваного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняна підставі заяви про призначення пенсії від 20.12.2023 та зобов`язанняГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 20 грудня 2023 року призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченняв редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, з урахуванням Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, на підставі заяви про призначення пенсії від 20.12.2023.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії з огляду на те, що позивач не досягнула необхідного віку для призначення пенсії, а саме 55 років. Однак, ОСОБА_1 вважає зазначену відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, оскільки після досягнення 50 років вона отримала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктомбстатті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення, оскільки рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпеченнявід 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах. Вважає рішення відповідача протиправним, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало відзив на позовну заяву, де вказано, що основною умовою для призначення цього виду пенсії є досягнення пенсійного віку 55 років зазначеного в статті 114 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а на дату звернення до органу Пенсійного фонду позивачу виповнилось лише 54 роки. Крім цього вказує, що норми статті 114 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняна даний час не змінені, неконституційними не визнавалися, є чинними та відповідно підлягають до застосування, а рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) визнано неконституційним положення статті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченняв редакції Закону УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпеченнявід 02.03.2015 № 213-VIII. Тому, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав, що й відповідач-1.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 20.12.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло 27.12.2023 рішення №1728500024182 про відмову в призначенні пенсії на підставі пункту другого частини другої статті 114 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, мотивувавши тим, що згідно з вимогами цієї статті право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення віку 55 років. Зазначено, що страховий стаж роботи позивача становить 33 роки 11 місяців 29 днів, пільговий стаж становить20 років 6 місяці 8 днів. Таким чином, пенсійний орган вважає, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Вважаючи протиправним рішення органу Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пільгової пенсії, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України«Про пенсійне забезпечення»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 працювала на посаді лаборантом хімічного аналізу від 3 до 5 розряду лабораторії цехів: складних мінеральних добрив аміачної селітри, контактної сірчаної кислоти, виробництво каталізаторів і амонійних солей. А також машиністом розфасувально-пакувальних машин відділення фасування готової продукції в ПАТ«РІВНЕАЗОТ»на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, зокрема стаж роботи за Списком № 2 становить 20 років 6 місяці 8 днів.

Даний факт підтверджується записами трудової книжки №5299161, довідкою №118 від 08.12.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на момент подання позивачем заяви про призначення пенсії від 20.12.2023 страховий стаж ОСОБА_1 становив 33 роки 11 місяців 29 днів, астаж роботи за списком № 2- 20 років 6 місяців 8 днів.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №172850024182 від 27.12.2023 слідує, що основою підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах є недосягнення позивачем пенсійного віку, а саме 55 років.

Таким чином, спірним питанням у даних правовідносинах є досягнення позивачем необхідного віку для призначення пільгової пенсії.

Досліджуючи доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положення Закону України«Про пенсійне забезпечення».

Оскільки і Закон України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і Закон України«Про пенсійне забезпечення»регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України«Про пенсійне забезпечення»підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктомбчастини першої статті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення»(у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пунктбстатті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення»віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким зокрема жінки, дати народження яких припадали на період з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року набували право на пенсію по досягненню 54 років 6 місяців.

При цьому, даною нормою передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.

Згідно з п. 2 розділу XV Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цьогоЗаконумають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗакону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України«Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктівв-етажстатті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались пунктомбстатті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення».

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цьогоЗаконумають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняу редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктомбстатті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення»у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIIIта пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу IIIПрикінцеві положенняЗакону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пунктиб-гстатті 54 Закону України«Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті14, пунктиб-гстатті54 Закону України«Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року №1788-XIIзі змінами, внесеними Законом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пунктиб-гстатті54 Закону України«Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року №1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»від 2 березня 2015 року № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам….

Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пунктбстатті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення»у редакції доЗакону України від 02.03.2015 №213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у редакціїЗакону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України«Про Конституційний Суд України»від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Так, пунктомбстатті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченняу редакції до набрання чинності Законом України від 02.03.2015 №213-VIII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день наіншихроботах ізшкідливимиіважкимиумовамипраці,-засписком№ 2 виробництв, робіт, професій, посадіпоказників,затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і пристажіроботине менше 25 років, з них не менше 12 років 6місяцівназазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам,якімаютьнеменшеполовинистажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці,пенсіїнапільговихумовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботичоловікам і за кожні 2 роки такої роботижінкам.

В свою чергу, відповідно до статті 12 даного закону право на пенсію за віком мають:чоловіки - після досягнення 60 років і пристажіроботине менше 25 років; жінки-післядосягнення55роківі при стажі роботи не менше20 років.

Тобто, за пунктомбстатті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення» у редакції до набрання чинності Законом України від 02.03.2015 №213-VIII (дана норма повинна застосовуватися з 23.01.2020 після рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) ОСОБА_1 при наявності страхового стажу більше 33 років та пільгового стажубільше 10 років, має право на пільгову пенсію при досягненні 50 років.

За пунктом 2 частини другої статті 114 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняу редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII позивач має право на пільгову пенсію при досягненні 55 років.

Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктомбстатті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченняу редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п. 2 ч. 2 статті 114 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняу редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону УкраїниПро виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людинисуди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справіЩокін проти України(Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справіСерков проти України(Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), вказано, що національне законодавства не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозіякостізакону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, на переконання суду, перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даних правовідносинах слід застосовувати норму пунктубстатті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченняу редакції до набрання чинності Законом України від 02.03.2015 №213-VIII (на підставі рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020).

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 в зразковій справі №360/3611/20.

Як встановлено судом, на момент звернення (20.12.2023) до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, ОСОБА_1 виповнилося 54 роки, тобто вона досягнула 50 років необхідних для призначення пільгової пенсії.

Статтею 45 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, оскільки позивач на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії та ухвалення рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1/-р/2020 досягла 50-річного віку, має достатній страховий та пільговий стаж, тому у неї виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктубчастини 1 статті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення, що в свою чергу вказує на обгрунтованість позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.07.2023 №172850024182, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктубстатті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення»з урахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 з дати звернення за пенсією, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії був той факт, що позивачка не досягла 55-річного віку.

Як зазначалось вище, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020, позивач має право на призначення пенсії при досягненні 50-річного віку у відповідності до пунктубстатті 13 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 05.11.1991 року №1788.

Отже, оскільки в оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки на момент звернення складає 33 роки 11 місяців 29 днів, а пільговий стаж за Списком № 2 складає 20 років 6 місяців 8 днів, суд дійшов висновку що питання наявності чи відсутності пільгового стажу не потребує доказування з огляду на те, що відповідачем фактично визнається наявність у позивача необхідного пільгового стажу.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.

Інструкцією користувача реалізації механізму розподілу та опрацювань звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів від 21 грудня 2020 року внесені зміни в програмне забезпечення підсистеми призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи в частині централізації призначення пенсії. Пенсійним фондом України впроваджено новий механізм розподілу та опрацювання звернень щодо призначення/перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України(далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови № 25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.

При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав на пенсійне забезпечення буде визнання протиправним рішення відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії та зобов`язання відповідача 2Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати пенсію, з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 27.12.2023.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке прийняло спірне рішення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дійзадовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №172850024182 від 27.12.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 27.12.2023 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктубчастини першої статті 13 Закону України«Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноваженьГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.Є. Махаринець