Рішення

від 10.04.2024 по справі 500/1196/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1196/24

10 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії за реєстраційним №1900-0303-8/971 від 08.01.2024 та за реєстраційним №356-12560/Н-02/8-1900/24 від 09.01.2024 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 02.01.1991 по 31.12.1998 та з 01.01.2000 по 31.03.2000 в колгоспі ім. Суворова, з 01.04.2000 по 12.05.2002 в ПАП "Надрічна", з 14.05.2002 по 28.12.2010 в ДП "Ягільницький кінний завод", з 14.05.2002 по 28.12.2010 в ПрАТ "Райз-Максимко", з 01.04.2012 по 28.02.2013 в ТОВ "Аграрна Перспектива", з 01.03.2013 по 31.12.2013 в ТОВ "Зорі Прикарпаття", з 02.01.2014 по 31.12.2014 в Приватній агрофірмі "Долинська", з 02.01.2015 по 29.01.2016 в ТОВ "Агрофірма "Надія", з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017 в ТОВ "Украгро-інвестсервіс", з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018 в Сільськогосподарському ТОВ "Снович", з 01.01.2018 по 31.01.2019 в ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 03.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням про відмову у призначенні пенсії №192650008939 від 12.04.2023 оформленим з супровідним листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.04.2023 №1900-0215-8/18179 відмовив позивачу в призначенні пенсії.

На виконання рішення суду, за результатами повторного розгляду питання про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи, Головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу.

Беручи до уваги те, що факт роботи трактористом в спірні періоди з 02.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.03.2000, з 01.04.2000 по 12.05.2002, з 14.05.2002 по 28.12.2010, з 14.05.2002 по 28.12.2010, з 01.04.2012 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 31.12.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014, з 02.01.2015 по 29.01.2016, з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017, з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018, з 01.01.2018 по 31.01.2019 підтверджено відомостями трудової книжки, архівними довідками, формальні неточності у яких не можуть бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права на соціальний захист, позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами повторного розгляду документів позивача, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2023 №1242/03-16, позивачу підтверджено період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999 (за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих вихододнів) як пільговий стаж для призначення пенсії згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, органами Пенсійного фонду до пільгового стажу позивача враховано періоди роботи на посаді машиніста-тракториста з грудня 2010 року по березень 2012 року, з лютого 2019 року по жовтень 2022 року згідно довідки від 02.10.2022 №201, виданої ДП "Ягільницький кінний завод", та довідки від 03.10.2022 №243, виданої ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", та з урахуванням даних наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу про спецстаж за період роботи. За таких умов, страховий стаж на даний час складає 35 років 11 місяців 07 днів, в тому числі пільговий стаж складає 05 років 07 місяців 04 дні.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, з урахуванням вимог суду повторно розглянути питання про зарахування до пільгового стажу вище зазначених періодів роботи прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового страхового стажу роботи. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трудової діяльності працював трактористом-машиністом на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 28.12.1996.

05.04.2023 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №192650008939 від 12.04.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №500/3015/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути питання про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 02.01.1991 по 31.03.2000 в колгоспі ім. Суворова, з 01.04.2000 по 12.05.2002 в ПАП "Надрічна", з 14.05.2002 по 28.12.2010 в ДП "Ягільницький кінний завод", з 14.05.2002 по 31.03.2012 в ПрАТ "Райз-Максимко", з 01.04.2012 по 28.02.2013 в ТОВ "Аграрна Перспектива", з 01.03.2013 по 31.12.2013 в ТОВ "Зорі Прикарпаття", з 02.01.2014 по 31.12.214 в Приватній агрофірмі "Долинська", з 02.01.2015 по 29.01.2016 в ТОВ "Агрофірма "Надія", з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017 в ТОВ "Украгро-інвестсервіс", з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018 в Сільськогосподарському ТОВ "Снович", з 04.01.2018 по 05.04.2023 в ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", прийнявши відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як слідує з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №356-1256О/Н- 02/8-1900/24 від 09.01.2024 та №1900-0303-8/971 від 08.01.2024 (а.с. 6-9), відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та додані до заяви документи.

При цьому, відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2023 №1242/03-16, позивачу підтверджено період роботи з 01.01.1999 по 31.12.1999 (за фактичною тривалістю відповідно до кількості відпрацьованих вихододнів) як пільговий стаж для призначення пенсії згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, період роботи з 02.01.1991 по 31.12.1998 та з 01.01.2000 по 31.03.2000 як пільговий стаж, Комісією не підтверджено.

Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області до пільгового стажу позивача не зараховано наступні періоди роботи:

з 01.04.2000 по 12.05.2002 в ПАП "Надрічне" (код 30749467), оскільки дане підприємство згідно даних ЄДРПОУ ліквідоване, а документи для розгляду комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, не надавалися;

з 14.05.2002 по 28.12.2010 згідно довідки від 02.10.2022 №201, виданої ДП "Ягільницький кінний завод", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписами бухгалтера та начальника відділу кадрів, окрім того за даний період роботи наявна робота за сумісництвом;

за сумісництвом з 14.05.2002 по 28.12.2010 згідно довідки від 04.10.2022 №133, виданої ПрАТ "Райз-Максимко";

з 01.03.2013 по 31.12.2013 згідно довідки від 03.10.2022 №12, виданої ТОВ "Зорі Прикарпаття", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом начальника відділу кадрів, окрім того довідка підписана однією особою за директора та головного бухгалтера, довідка про право підпису відсутня;

з 01.04.2012 по 28.02.2013 згідно довідки від 03.10.2022 №11, виданої ТОВ "Аграрна Перспектива", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом начальника відділу кадрів, окрім того довідка підписана однією особою за директора та головного бухгалтера, довідка про право підпису відсутня;

з 02.01.2014 по 31.12.2014 згідно довідки від 03.10.2022 №9, виданої Приватною агрофірмою "Долинська", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом начальника відділу кадрів, окрім того довідка підписана однією особою за директора та головного бухгалтера, довідка про право підпису відсутня;

з 02.01.2015 по 29.01.2016 згідно довідки від 03.10.2022 №11, виданої ТОВ "Агрофірма "Надія", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом начальника відділу кадрів, окрім того довідка підписана однією особою за директора та головного бухгалтера, довідка про право підпису відсутня;

з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017 та з 28.01.2017 по 31.01.2017 згідно довідки від 03.10.2022 №18, виданої ТОВ "Украгроінвестсервіс", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом начальника відділу кадрів, окрім того довідка підписана однією особою за директора та головного бухгалтера, довідка про право підпису відсутня;

з 01.02.2017 по 01.02.2017 та з 10.02.2017 по 03.01.2018 згідно довідки від 03.10.2022 №13, виданої Сільськогосподарським ТОВ "Снович", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом начальника відділу кадрів, окрім того довідка підписана однією особою за директора та головного бухгалтера, довідка про право підпису відсутня;

з 01.01.2018 по 31.01.2019 згідно довідки від 03.10.2022 №243, виданої ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", оскільки пільгова довідка не засвідчена підписом бухгалтера.

Водночас, органами Пенсійного фонду до пільгового стажу позивача враховано періоди роботи на посаді машиніста-тракториста з грудня 2010 року по березень 2012 року, з лютого 2019 року по жовтень 2022 року згідно довідки від 02.10.2022 №201, виданої ДП "Ягільницький кінний завод", та довідки від 03.10.2022 №243, виданої ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", та з урахуванням даних наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу про спецстаж за період роботи (код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013В1).

За таких умов, страховий стаж на даний час складає 35 років 11 місяців 07 днів, в тому числі пільговий стаж складає 05 років 07 місяців 04 дні.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, з урахуванням вимог суду повторно розглянути питання про зарахування до пільгового стажу вище зазначених періодів роботи прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування "у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового страхового стажу роботи.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силу вимог ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 05.04.2023 є досягнення віку 55 років, наявність страхового стажу не менше 30 років, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Приписами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Як передбачено п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

На момент внесення записів у трудову книжку позивача, діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою постановою Державного комітету ради міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 09.07.1958 №620, Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі- Інструкція №162) та Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Згідно з п.2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п.2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 року) записується "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; "05.01.1984". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п.2.5. Інструкції № 162).

Згідно з п.2.12 Інструкції № 162 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місце роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 згідно з відомостями трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 28.12.1996 працював:

З 02.01.1991 по 31.03.2000 трактористом в колгоспі ім. Суворова, який в 1992 році перейменовано в агрофірму "Галичина", в 1995 році реорганізовано в КСП "Сосулівське", про що свідчить і довідка від 04.10.2022 №216;

з 01.04.2000 по 12.05.2002 трактористом в ПАП "Надрічна";

з 14.05.2002 по 28.12.2010 трактористом-машиністом в ДП "Ягільницький кінний завод", про що свідчить і довідка від 04.10.2022 №201;

з 14.05.2002 по 31.03.2012 трактористом-машиністом на умовах сумісництва в ПрАТ "Райз-Максимко", про що свідчить і довідка від 04.10.2022 №133;

з 01.04.2012 по 28.02.2013 трактористом-машиністом в ТОВ "Аграрна Перспектива", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №11;

з 01.03.2013 по 31.12.2013 трактористом-машиністом в ТОВ " Зорі Прикарпаття", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №12;

з 02.01.2014 по 31.12.2014 трактористом-машиністом в Приватній агрофірмі "Долинська", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №9;

з 02.01.2015 по 29.01.2016 трактористом-машиністом в ТОВ "Агрофірма "Надія", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №11;

з 01.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017 трактористом-машиністом в ТОВ "Украгро-інвестсервіс", яке з 07.06.2017 перейменовано в ТОВ "Торговий дім молоко", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №18;

з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018 трактористом-машиністом в Сільськогосподарському ТОВ "Снович", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №13;

з 04.01.2018 по даний час трактористом-машиністом в ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", про що свідчить і довідка від 03.10.2022 №243.

Такі записи про роботу позивача, в тому числі з зазначенням посади "тракторист-машиніст", в його трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 28.12.1996 виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції №162 та Інструкції №58.

Слід відзначити також, що виписка, видана старостою Сосулівського старостинського округу містить відомості про встановлений мінімум людиноднів (людино/годин) та кількість відпрацьованих людино-днів, а зазначені вище довідки містять відомості про роботу трактористом та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 26.06.2019 у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідачем, вказуючи на невідповідність таких довідок, не враховано, що не усі недоліки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, інших підприємствах сільського господарства позивача на відповідних роботах.

Водночас, наведена ситуація склалася не з вини позивача, який мав обґрунтовані очікування на належне виконання роботодавцем своїх обов`язків.

Також, Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі №686/19477/16-а зазначено, що трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

З огляду на викладене, суд дійшов до послідовного висновку про те, що зібраними у справі доказами підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 на посаді "тракторист-машиніст" з 02.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.03.2000 в колгоспі ім. Суворова, з 01.04.2000 по 12.05.2002 в ПАП "Надрічна", з 14.05.2002 по 28.12.2010 в ДП "Ягільницький кінний завод", з 14.05.2002 по 28.12.2010 в ПрАТ "Райз-Максимко", з 01.04.2012 по 28.02.2013 в ТОВ "Аграрна Перспектива", з 01.03.2013 по 31.12.2013 в ТОВ "Зорі Прикарпаття", з 02.01.2014 по 31.12.2014 в Приватній агрофірмі "Долинська", з 02.01.2015 по 29.01.2016 в ТОВ "Агрофірма "Надія", з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017 в ТОВ "Украгро-інвестсервіс", з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018 в Сільськогосподарському ТОВ "Снович", з 01.01.2018 по 31.01.2019 в ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", а відтак такі підлягають зарахуванню позивачу до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд констатує невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладеного у листах №1900-0303-8/971 від 08.01.2024 та №356-12560/Н-02/8-1900/24 від 09.01.2024, критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Як передбачено п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

Аналіз зазначеної норми, у її взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

При цьому, суд враховує, що відповідачем до пільгового стажу позивача враховано періоди роботи на посаді машиніста-тракториста з грудня 2010 року по березень 2012 року, з лютого 2019 року по жовтень 2022 року згідно довідки від 02.10.2022 №201, виданої ДП "Ягільницький кінний завод", та довідки від 03.10.2022 №243, виданої ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", та з урахуванням даних наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу про спецстаж за період роботи, що частково співпадає з заявленими періодами до зарахування у позовних вимогах, однак з огляду на зміст оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії виділити такі не можливо, так як відповідач не зазначив точних дат періодів, які ним зараховані, а обмежився лише вказанням відповідних місяців.

З огляду на викладене, оскільки вирішення питання, наявності права на пенсію (підрахунку пільгового стажу) є прерогативою пенсійного органу, суд вбачає у необхідності захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди роботи на посаді "тракторист-машиніст" з 02.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.03.2000, з 01.04.2000 по 12.05.2002, з 14.05.2002 по 28.12.2010, з 01.04.2012 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 31.12.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014, з 02.01.2015 по 29.01.2016, з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017, з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018, з 01.01.2018 по 31.01.2019, з урахуванням зарахованого стажу, та повторно розглянути заяву позивача від 05.04.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 800,00 грн. згідно квитанції № 0.0.3498748403.1 від 28.02.2024 на суму 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладеного у листах №1900-0303-8/971 від 08.01.2024 та №356-12560/Н-02/8-1900/24 від 09.01.2024

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди роботи на посаді "тракторист-машиніст" з 02.01.1991 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.03.2000, з 01.04.2000 по 12.05.2002, з 14.05.2002 по 28.12.2010, з 01.04.2012 по 28.02.2013, з 01.03.2013 по 31.12.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014, з 02.01.2015 по 29.01.2016, з 02.02.2016 по 15.12.2016, з 24.12.2016 по 03.01.2017, з 28.01.2017 по 31.01.2017, з 01.02.2017 по 01.02.2017, з 10.02.2017 по 03.01.2018, з 01.01.2018 по 31.01.2019, з урахуванням зарахованого стажу, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі збору в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддяМандзій О.П.