Рішення

від 10.04.2024 по справі 520/26018/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 р. № 520/26018/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Владислава Єгупенка,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 1), Національної соціальної сервісної служби України (м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд, 3, поверх 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним дії відповідачів - Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Національної соціальної сервісної служби України, Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати відповідачів - Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Національної соціальної сервісної служби України, Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Харківській області, призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами, на думку позивача, допущено протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі - Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Головне управління Національної соціальної сервісної служби України у Харківській області, Національна соціальна сервісна служба України подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що у спірних правовідносинах діяли згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Позивач в адміністративному позові зазначила, що є членом сім`ї загиблого військовослужбовця Національної гвардії України В/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Андріївка Кегичівського району Харківської області, паспорт НОМЕР_2 виданий 27.02.2008 року Кегичівським РВ ГУМВС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Позивач зверталась до суду, і на даний час вступило у законну силу рішення суду по справі № 639/317/22 від 22.11.2022 р. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки ( ОСОБА_3 та Позивача) без шлюбу. Через війну та російську агресію вагітна позивач навесні 2022 р. (12.03.2022 р.) тимчасово виїжджала до республіки Польща, де народила ІНФОРМАЦІЯ_4 (через 4 місяці після загибелі) від ОСОБА_3 дитину чоловічої статі на ім`я ОСОБА_4 , і протягом приблизно 1 року на території республіки Польща займалася вихованням народженого сина. Позивач знову зверталась до суду, і на даний час вступило у законну силу рішення суду по справі № 639/3940/22 від 23.02.2023 р. про встановлення батьківства загиблої особи. 12.07.2023 р. позивач з дитиною ОСОБА_4 повернулися з республіки Польща до України у м. Харків, де зараз і перебувають.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона неодноразово починаючи з березня 2023 р. після ухвалення судових рішень про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки і про встановлення батьківства загиблої особи зверталася до відповідача-1 а також до відповідача-2 із заявами про призначення допомоги при народженні дитини.

12.03.2023 р., коли дитині було 9 місяців, позивач подала електронне звернення до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району з копіями до Харківської міської ради Харківської міської ради і на адресу Кабінету міністрів України з проханням призначити і надати їй державну допомогу при народженні дитини, державну допомогу на малолітню дитину одинокій матері, пенсію в разі втрати годувальника і соціальну пенсію, та інші державні грошові виплати, що існують, відносно одинокої матері та її немовля, які втратили свого годувальника військовослужбовця.

15.05.2023 р. позивач подала електронне звернення до Кабінету міністрів України з копією до Міністерства соціальної політики України, з копією до Офісу Генерального прокурора України, з копією до Національної соціальної сервісної служби України, з копією до Харківської обласної військової адміністрації, з копією до Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова з проханням призначити і виплатити державну допомогу при народженні першої дитини, призначити і виплатити інші види державної допомоги, які встановлені законом, з урахуванням того, що позивач є членом сім`ї, і по суті вдовою загиблого військовослужбовця НГУ ОСОБА_3 , і на даний час втратила разом з дитиною годувальника, та виховує дитину самотужки одна.

15.06.2023 р. позивач подала електронне звернення до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради з копією до Харківської міської ради з проханням відновити виплату державної допомоги після народження дитини та виплатити суми заборгованості державної допомоги після її народження, що виникла з моменту припинення її виплати.

26.08.2023 р. позивач знаходилася вже на території України і подала як електронне звернення, так і звернення через Укрпошту до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, з копією до Міністерства соціальної політики України з проханням відновити виплату державної допомоги після народження дитини і виплатити суми заборгованості державної допомоги після її народження, що виникла з моменту припинення її виплати.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що протягом з квітня 2023 р. по серпень 2023 р. на її електронні звернення з накладення ЕЦП були отримані наступні відповіді: з Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради від 19.04.2023 р. за підписом ОСОБА_5 засобами електронного листування де на 7 аркушах були описано нормативні документи щодо державної допомоги, та було рекомендовано звернутися до Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району ХМР за адресою м Харків вул. Різдвяна, 1; з Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів від 12.05.2023 р. засобами електронного листування, де було запропоновано подати на їх адресу таке ж звернення, але шляхом звичайного листування через оператора поштового зв`язку Укрпошта; з Офісу Генерального прокурора України від 19.06.2023 р. за підписом ОСОБА_6 засобами електронного листування, де заяву позивача було повернуто без розгляду; з Департаменту економіки і міжнародних відносин ХОВА від 18.06.2023 р. засобами електронного листування, де було вказано про переадресування звернення Позивача до ХОВА, а також було надано інформацію що документи на призначення допомоги при народженні дитини під час тимчасового перебування за кордоном слід направляти до Національної соціальної сервісної служби України; з Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 10.07.2023 р за підписом ОСОБА_7 р. засобами електронного листування, де було вказано що дане питання не належить до компетенції Харківської міської ради; з Департаменту документообігу та контролю виконання документів Міністерства соціальної політики України від 09.08.2023 р. засобами електронного листування про переадресування звернення позивача на адресу Національної соціальної сервісної служби України; з Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради від 27.07.2023 р. за підписом ОСОБА_5 шляхом звичайного листування через оператора поштового зв`язку Укрпошта, де знову на 7 аркушах були перераховані нормативні документи щодо державної допомоги, та повідомлялося позивача що їх Управління не має правових підстав для призначення державної допомоги; 2 листа з Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради від 11.08.2023 р. за підписом ОСОБА_8 засобами електронного листування на електронну пошту та шляхом звичайного листування через оператора поштового зв`язку Укрпошта, про те що строк звернення у позивача сплив 31.07.2023 р.

Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради своїм листом відмовив позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини.

Від Національної соціальної сервісної служби України листів з відповіддю, як зазначає позивач, не надходило, мав місце лише лист з Міністерства соціальної політики України переадресований на адресу Національної соціальної сервісної служби України з проханням розглянути звернення позивача.

Позивач вважає відмову Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан, який наразі триває.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.04.2023 ОСОБА_1 звернулася на електронну пошту Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (далі - Управління) за призначенням державної соціальної допомоги при народженні дитини, як особі, яка народила дитину та тимчасово проживає за межами України, на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає відповідач у відзиві на адміністративний позов, серед наданих ОСОБА_1 документів була відсутня заява, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій» про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811 -XII).

Цей Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2811-ХІІ одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Статтею 10 Закону №2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення викладені п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від №1751 від 27.12.2001, відповідно до яких допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Отже, вказаними нормами передбачені певні обмеження, які стосуються строку подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини.

У даній справі сам факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народженні дитини не оспорюється сторонами та передбачено діючим законодавством.

Суд зазначає, що пунктом 11 Порядку №1751 визначено, що у період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.

На переконання суду, Порядок № 1751 не містить чіткого алгоритму надсилання документів для отримання допомоги при народженні дитини з території іншої країни.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.02.2023 (справа № 639/3940/22) було задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Сохачев Республіки Польща, громадянина України.

Вказане рішення суду набрало законної сили 30.03.2023, що підтверджується водомиями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною 4 ст.78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, під час розгляду справи № 639/3940/22 судом встановлено, що ОСОБА_1 15.05.2022 р. у м. Сохачев Республіки Польща народила дитину ОСОБА_2 , що підтверджується повною випискою свідоцтва про народження, довідкою Посольства України в Республіці Польща про реєстрацію дитини громадянином України.

З матеріалів справи убачається, що за призначенням допомоги при народженні дитини позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради 11.04.2023 засобами електронного зв`язку.

Тобто, в межах встановленого законодавством строку 12 календарних місяців з дати народження дитини для звернення за допомогою при її народженні.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р.), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як відзначено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-a (K/9901/12622/18), допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не й батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини (п. 34, 35).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду 29 серпня 2018 року у справі №591/1474/17 (№K/9901/38353/18), від 02 жовтня 2018 року у справі №495/3711/17.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 18.04.2023 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання окремих видів грошової допомоги, пільг і житлових субсидій", яка набула чинності 20.04.2023 року, у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, пункт 11 після абзацу сьомого доповнено новим абзацом такого змісту: "У період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини".

Відтак, з моменту початку повномасштабного вторгнення було законодавчо закріплено можливість надсилання до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяви та виданих компетентними органами країни перебування і легалізованими в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.

Так, як було зазначено, 12.03.2023 позивач подала електронне звернення до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району з проханням призначити і надати їй державну допомогу при народженні дитини, державну допомогу на малолітню дитину одинокій матері, пенсію в разі втрати годувальника і соціальну пенсію, та інші державні грошові виплати, що існують, відносно одинокої матері та її немовля, які втратили свого годувальника військовослужбовця.

15.06.2023 р. позивач подала електронне звернення до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради з копією до Харківської міської ради з проханням відновити виплату державної допомоги після народження її дитини та виплатити суми заборгованості державної допомоги після її народження, що виникла з моменту припинення її виплати.

Проте, відмовляючи у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини відповідач, ні у листі від 21.04.2023, ні у відзиві на адміністративний позов, не зазначив обґрунтованих підстав такої відмови з посиланням на приписи нормативно-правових актів, які б надавали право Управлінню соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради відмовити позивачу у призначення вказаної допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Враховуючи викладене, органом, який призначає допомогу при народженні дитини є орган праці та соціального захисту населення, у даному випадку Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що відмова Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправною.

В той же час, з огляду на обставини справи та враховуючи, що подання до відповідача заяви про отримання спірної у даній справі допомоги направлено на захист прав та інтересів саме дитини, а відповідачем протиправно відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини, суд для ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З приводу клопотання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, позивачем до матеріалів справи не надано доказів документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розподіл судового збору здійснюється в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 1), Національної соціальної сервісної служби України (м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд, 3, поверх 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Владислав ЄГУПЕНКО