Ухвала

від 09.04.2024 по справі 520/8051/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2024 р. № 520/8051/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Військової частини НОМЕР_1 Міністерств оборони України до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Криворізька територіальна громада в особі Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Криворізька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Військової частини НОМЕР_1 Міністерств оборони України, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, 46, м.Харків, Харківська область, 61057; код ЄДРПОУ 43983495) щодо невжиття заходів для повернення з місцевого бюджету Дергачівської міської територіальної громади Харківської області на поточний рахунок Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 ) помилково сплачених у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 260 630 538,24 гривень;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області підготувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення помилково сплачених сум податків, висновок про повернення Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно на загальну суму 260 630 538,24 гривень з відповідного бюджету.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд зазначає, що приписами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 7 статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

В той же час положеннями ч.3 ст.53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому, частиною 4 вказаної статті КАС України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Тобто, прокурор набуває адміністративної правосуб`єктності лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

В позовній заяві позивач зазначає, що позов подано в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Військової частини НОМЕР_1 Міністерств оборони України, але позовна заява не містить жодного обґрунтування та доказів нездійснення чи неналежного здійснення своїх повноважень вищевказаним суб`єктом, що є прямим порушенням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, позивачем належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення законних інтересів держави чи загроза такого порушення, лише зазначено про не виконання Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України обов`язку звернення до суду щодо захисту порушених прав, що не створює підстав для такого представництва.

В даному випадку прокурор не вказав причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Суд наголошує на обставинах того, що п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, в якій обґрунтувати правові підстави звернення з даною позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Військової частини НОМЕР_1 Міністерств оборони України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Військової частини НОМЕР_1 Міністерств оборони України до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Криворізька територіальна громада в особі Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій обґрунтувати правові підстави звернення з даною позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Військової частини НОМЕР_1 Міністерств оборони України.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.