Ухвала

від 10.04.2024 по справі 600/8013/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/8013/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період 30.12.2015 до 28.02.2018 включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць);

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01.03.2018 по 15.03.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву зазначають, що позивачем при поданні позовної заяви пропущено строк, встановлений частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року), у зв`язку з чим просили залишити позов без розгляду.

Вказане суд розцінює як клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є, зокрема, ненарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та за період з01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року, а також нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Однак Кодексом адміністративного судочинства України прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (щодо виплати індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення).

При цьому суд звертає увагу, що спеціальними нормами права у сфері порушення законодавства про оплату праці є норми Кодексу законів про працю України.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

19.07.2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ), згідно з яким, частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції. Зокрема, відповідно до статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

На момент звернення до суду із цим позовом частиною 2 статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 14 березня 2019 року.

Згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22 та від 28 вересня 2023 року по справі №140/2168/23 до спірних правовідносин підлягає застосуванню та редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка діяла на момент звільнення позивача з військової служби, яка в свою чергу не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

З огляду на вказане, доводи відповідачів щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про ненарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

На підставі наведеного суд вважає, що позивач у межах заявлених позовних вимог не обмежується будь-яким процесуальним строком звернення до суду, а тому при поданні ним до суду позовної заяви у цій справі зазначений строк не пропущений.

Отже, клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставними та необґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Керуючись статтями 122, 240, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк