Ухвала

від 10.04.2024 по справі 620/15461/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2024 року ЧернігівСправа № 620/15461/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Верещаки Олексія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 620/15461/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від25.12.2023 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо неприйняття рішення з питання розгляду по суті клопотання (заяви) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 (біля земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:029:5031), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов`язано Чернігівську міську раду розглянути по суті клопотання (заяву) ОСОБА_1 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 (біля земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:029:5031), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до вимог чинного законодавства України; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення доставлене в електронний кабінет представника позивача 26.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 60).

05.01.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідач подав заперечення на заяву в якій просить:відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу; залишити без розгляду заяву про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі № 620/15461/23 у зв`язку з пропуском строку представником позивача.

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини 1статті 132 КАС Українивитрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2статті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3статті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертоїстатті 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом 1 частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7статті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим за приписами частини 3статті 143 КАС Україниякщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеномустаттею 252цього Кодексу (частина 5 статті 143 КАС України).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд зауважує, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третійстатті 143 КАС Українина судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно достатті 252 КАС Україний тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Як встановлено судом вище, заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи була подана вчасно, проте докази на їх підтвердження були подані з порушенням строку, встановленого частиною сьомоюстатті 139 КАС України.

Документи, які підтверджують понесені витрати, представник позивача подав до суду лише 05.01.2024, проте рішення представник позивача отримав 26.12.2023.

Суд наголошує на тому, що відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Наведені вище висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26.07.2023 в справі № 160/16902/20, яку відповідно до вимог частини 5статті 242 КАС Українивраховує під час застосування до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення, а тому заява представника позивача підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статтями139,241,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - адвоката Верещаки Олексія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297та підпунктом 15.5 пункту 15РозділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій