Ухвала

від 10.04.2024 по справі 620/5055/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2024 року м. ЧернігівСправа № 620/5055/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАВІТАЛ" до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАВІТАЛ» 02.04.2024 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з позовом до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить:

- зобов`язати Козелецьку громаду усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками за договором оренди землі від 29.12.2018;

- зобов`язати Козелецьку громаду усунути перешкоди щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні зміни за договором оренди землі від 29.12.2018.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суд вважає, що у відкритті провадження необхідно відмовити, враховуючи таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із вимогами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Суд звертає увагу, що у постанові від 21.05.2020 по справі №826/16196/18 Верховний Суд зазначив, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до матеріалів справи 29.12.2018 між позивачем та Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого товариство прийняло у строкове платне користування земельні ділянки невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) до часу їх витребування власниками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами згідно додатку №2, які розташовані на території Булахівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області. Строк дії договору 10 (десять) років.

У поданому позові позивач зазначає, що з метою державної реєстрації права оренди на земельні ділянки відповідно до вказаного договору, він звернувся до реєстратора, однак отримав відмову, пов`язану з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про оренду земельних ділянок ТОВ «ВАРТ і КО» на підставі укладеного з Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області договору оренди від 17.02.2014.

Однак, необхідно зазначити, що з моменту укладення договору оренди землі між землекористувачем та органом місцевого самоврядування виникають договірні відносини, основні та похідні вимоги з яких розглядаються у приватно-правовому спорі судами цивільної та господарської юрисдикції.

Крім того, з моменту укладання між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

Велика Палата Верховного Суду вказала, зокрема у постановах від 24.04.2018 по справі № 401/2400/16-ц, від 15.05.2018 по справі №809/739/17, від 20.09.2018 по справі №126/1373/17, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право (наприклад, права користування земельною ділянкою), і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Тому, якщо у результаті прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень особа набуває речове права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і має розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із положеннями статті 17 цього ж Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Верховним Судом в постанові від 30.01.2018 по справі №461/10630/15-а висловлено позицію, що органи місцевого самоврядування та органи державної влади у відносинах розпорядження землями комунальної чи державної власності не здійснюють у цих правовідносинах владно-управлінських функцій, тому такі спори не підлягають розгляду адміністративними судами, оскільки виникає спір про право.

Згідно наведеної позиції судів, правовідносини, які виникають між розпорядником землі, в особі держави чи в особі територіальної громади, з фізичними або юридичними особами щодо виникнення, зміни, припинення права користування земельною ділянкою є цивільними (господарськими) правовідносинами, оскільки орган державної влади у такому разі здійснює обов`язки господарювання.

Отже, предметом спору у даній справі є захист, зокрема речового права, порушеного на думку позивача відповідачем.

Відтак, вказані правовідносини належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз`яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАВІТАЛ» до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Повернути позивачу позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 10.04.2024.

Суддя С.В. Бородавкіна