ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2024 рокуЧернігів Справа № 620/3517/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови в наданні позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) інваліда війни; зобов`язання Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області надати позивачу статус члена сім`ї загиблого (померлого) інваліда війни у відповідності до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та видати позивачу відповідне посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який мав статус інваліда війни відповідно до статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, а також повторно в шлюб не вступала згідно довідки Семенівської міської ради Чернігівської області від 06.03.2024 № 11-05/54, у неї наявне право на встановлення статусу члена сім`ї померлого інваліда війни.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що для встановлення позивачу статусу згідно статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підстав немає, оскільки чоловік позивачки помер внаслідок захворювання, не пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. Вказує, що соціальний захист позивача, ОСОБА_1 , повинен здійснюватися відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_2 , який мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 та особи з інвалідністю внаслідок війни І групи (а.с. 9, 18, 19).
Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.10.2023 (а.с. 12).
Позивач звернулася до відповідача із заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, проте Управлінням соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області листом від 12.02.2024 №05-07/493 їй було відмовлено у встановленні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни саме згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки соціальний захист позивачки повинен здійснюватися відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою (а.с. 7-8).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
За приписамистатті 4 Законуветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно пунктів 1, 9 частини другої статті 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №20-рп/2004 за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (частина перша статті 4). Розділ II цього Закону визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці та особи вільнонайманого складу військових формувань, працівники правоохоронних органів, які безпосередньо брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань усіх видів і родів військ діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Так, за даними довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 874971 від 15.04.2021 ОСОБА_2 було встановлено І групу інвалідності безтерміново, спричинену захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 17).
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 13.03.2000 № 3009-2960 захворювання ОСОБА_2 пов`язано з роботаим по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 13).
Також, як вбачається зі змісту експертного висновку Центральної Міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 06.12.2023 № 9132, захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с 21).
За змістом пункту 1 статті 10 Закону до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать, зокрема, сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 був ветераном війни в розумінністатті 4 Закону, так як за життя став особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до пункту 2 статті 10 Закону до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним устатті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого», а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним устатті 10-1Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України».
Абзацом 2 пункту 7 цього Положення передбачено, що «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого», «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України»видаютьсяструктурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) радза місцем реєстрації громадянина.
Таким чином, суд приходить до висновку, що чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»поширюється також і на членів сім`ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та одержаного в період проходження військової служби.
Водночас, в силу абзацу 8 пункту 1статті 10Законудо членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим, ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 06.05.2021, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 28.04.2021 відносився до осіб з інвалідністю внаслідок війни, тому суд приходить до висновку про те, що позивач у відповідності до вимог статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на встановлення статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні заяви позивача.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови в наданні позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни; зобов`язання Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області надати позивачу статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни у відповідності до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та видати позивачу відповідне посвідчення.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Бориса Майстренка, 6, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, 16000, код ЄДРПОУ 03196104) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни у відповідності до статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та видати позивачу відповідне посвідчення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.04.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118271595 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Наталія БАРГАМІНА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні