Ухвала

від 10.04.2024 по справі 520/28687/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 квітня 2024 р.Справа № 520/28687/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року по справі № 520/28687/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору. Роз`яснено , що відповідно до ч. 5 статті 298 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 року задоволено заяву про продовження строку на апеляційне оскарження на 10 днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року по справі № 520/28687/23 повернуто скаржнику.

01.04.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу. Одночасно скаржник просить поновити пропущений строк на апеляційне провадження.

В обгрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, повторне звернення із апеляційною скаргою відбулося в максимально можливий короткий термін після повернення первинної апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024.

Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Таким чином, доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з підстав тимчасової відсутності коштів , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових та/або організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень в порядку, встановленому законом.

В контексті вищевикладеного суд вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Причини пропуску строку, наведені у клопотанні, суд оцінює як такі, що не свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску такого строку.

Отже, колегія суддів не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у даній справі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи скаржника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки ним не обґрунтовано причин, що унеможливили звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Відтак, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску, а тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 520/28687/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Присяжнюк О.В. Любчич Л.В.