Постанова

від 02.04.2024 по справі 280/6638/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6638/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 ( суддя першої інстанції Чернова Ж.М.) в адміністративній справі №280/6638/23 за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

Національна академія внутрішніх справ звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN UA188201720313251001201000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *;148008;1600034;1; 3724906136;*) вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у 47 352,52 грн (сорок сім тисяч триста п`ятдесят дві грн. 52 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом ректора Націонлаьної академії внутрішніх справ відповідача було зараховано до НАВС на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання рядовий поліції. Зазначає, що 20 листопада 2019 рок на виконання вимог ст. 74 Закону України Про Національну поліцію між відповідачем, НАВС та комплектуючим підрозділом ГУНП в Запорізькій області був укладений контракт №19-767 про здобуття освіти за спеціальністю Правоохоронна діяльність у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (НАВС). З 26 серпня 2019 року по 24 серпня 2022 року відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг. Відповідно до наказу НАВС від 05 березня 2022 року №255 відповідачу було присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за спеціальністю Правоохоронна діяльність та видано диплом бакалавра. Після закінчення навчання, відповідача направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу. 31 липня 2023 року на адресу НАВС надійшов лист від ГУНП в Запорізькій області про надання інформації щодо звільнення відповідача. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 23 травня 2022 року відповідача звільнено зі служби в Національній поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України Про Національну поліцію. Вказує, що відповідач звільнившись зі служби, порушив умови Контракту №19-767, а тому зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі. Зазначено, що вартість витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі складає 47352,52 грн. Також зазначено, що на сьогодні, грошові кошти від відповідача до НАВС не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати. Повідомлено, що в додатках до листа ГУНП в Запорізькій області від 21 липня 2023 року відсутнє повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що відповідно до умов Контракту ОСОБА_1 зобов`язався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направлені на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати неменьше 3 років, а у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п. 3 Договору відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Так, ГУНП в Запорізькій області було направлено до НАВС матеріали щодо звільнення ОСОБА_1 з органів поліції. Відповідач був звільнений зі служби в поліції відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 23.05.2022 № 703 о/с. Саме з 24.05.2022, як передбачено п. 5 Порядку відшкодування, у Відповідача виникло право на добровільне відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС. Із сумою витрат, а також реквізитами НАВС ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис на дату завершення навчання в НАВС (довідка від 24.08.2021. (зазначено в довідці і підстави відшкодування витрат ст. 74 ЗУ «Про Національну поліцію», постанова КМУ від 12.04.2017 № 261) (копія довідки наявна ОСОБА_1 при ознайомленні з довідкою виданої НАВС не заперечував правильність здійсненого розрахунку витрат. Тобто, ОСОБА_1 вже з 24.08.2021 знав суму витрат, пов`язаних з його утриманням у НАВС та реквізити для їх сплати. Також знав, що у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у НАВС, згідно із затвердженим розрахунком (п. 2.3.5. Контракту). Надалі, жодним чином Відповідач не звертався до НАВС із листами або телефонними дзвінками стосовно укладення договору або отримання інформації по відшкодуванню витрат, пов`язаних з його утримання у НАВС. Станом на дату подання НАВС позову грошові кошти так і не надходили до НАВС в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС ОСОБА_1 . Знаючи про свій обов`язок відшкодування витрат, у разі звільнення зі служби в поліції за власним бажанням протягом трьох років після закінчення навчання та свою суму витрат ОСОБА_1 не скористався правом добровільного відшкодування.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 20 липня 2019 року №140 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ.

20 листопада 2019 року між Національною академією внутрішніх справ (виконавець) з однієї сторони, ГУНП в Запорізькій області (замовник) з другої сторони, та ОСОБА_1 з третьої сторони, укладено контракт №19-767 про здобуття овіти за спеціальністю Правоохоронна діяльність у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (НАВС).

Пунктом 3.3.7 Контракту № 19-767 передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ, в особі виконавця, витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України Про Національну поліцію.

Відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ від 05 березня 2022 року №255 ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти бакалавр за спеціальністю Правоохоронна діяльність та видано диплом бакалавра.

Після закінчення навчання, відповідача направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 23 травня 2022 року №703 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77(у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України Про Національну поліцію з 23 травня 2022 року.

Відповідно до довідки про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у НАВС, за період навчання з 26 серпня 2019 року по 24 серпня 2021 року, фактичні витрати, пов`язані з: грошовим забезпеченням 6991,45 грн, продовольчим забезпеченням 21 135,73 грн, медичним забезпеченням 85,43 грн, речовим забезпеченням 7 949,16 грн, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 11 190,75 грн, разом 47 352,52 грн.

Листом ГУНП в Запорізькій області №3530/107/05/3-23 від 11 серпня 2023 року повідомлено, зокрема, про те, що з дня звільнення до теперішнього часу ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області не прибував. У зв`язку із викладеним у ГУНП в Запорізькій області відсутня можливість вручити ОСОБА_1 під підпис повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь позивача не відбувається у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсутні докази щодо відмови відповідача у добровільному відшкодуванню суми витрат на його утримання в Академії, то у позивача відсутні законні підстави для звернення з адміністративним позовом про стягнення таких витрат, а тому є передчасним звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною першою статті 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 № 62, початком проходження служби в органах внутрішніх справ вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в поліції.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Розподіл випускників вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

За умовами Контракту, зокрема, відповідач зобов`язується після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направлені на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою. У разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі виконавця, витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє з дати зарахування особи до виконавця весь період навчання та на протязі 3-х років з дати призначення особи на посаду замовником (підпункт 5.5. пункту 5 Контракту).

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах встановлений Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку № 261 звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 2 Порядку № 261 встановлено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.

Згідно пунктів 3, 4 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

За приписами пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно пункту 6 Порядку № 261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Згідно пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами укладеного контракту позивач зобов`язався відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в академії, у якій проходить військову службу (навчання), у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 23 травня 2022 року №703 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77(у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України Про Національну поліцію з 23 травня 2022 року.

Отже, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Разом з тим, за наведених вище норм, право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

Таким чином, із тлумачення наведених правових норм слідує, що у вимірі спірних правовідносин керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа були зобов`язані здійснити розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у цьому вищому навчальному закладі, відобразити узагальнену суму відшкодування, а також надати час на добровільне відшкодування таких витрат. І лише, у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного строку добровільного відшкодування, позивач міг звернутися до суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 320/7233/19.

Отже, правильне вирішення спору у цій справі залежить від того, чи ознайомлено відповідача із розрахунком витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів Порядку № 261, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати.

Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Відповідно до довідки про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у НАВС, за період навчання з 26 серпня 2019 року по 24 серпня 2021 року, фактичні витрати, пов`язані з: грошовим забезпеченням 6991,45 грн, продовольчим забезпеченням 21 135,73 грн, медичним забезпеченням 85,43 грн, речовим забезпеченням 7 949,16 грн, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 11 190,75 грн, разом 47 352,52 грн.

Листом ГУНП в Запорізькій області №3530/107/05/3-23 від 11 серпня 2023 року повідомлено, зокрема, про те, що з дня звільнення до теперішнього часу ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області не прибував. У зв`язку із викладеним у ГУНП в Запорізькій області відсутня можливість вручити ОСОБА_1 під підпис повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що для досудового врегулювання спору позивач мав вручити під підпис або надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах його особової справи, повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, міг звернутися до суду.

Однак, позивачем матеріалами справи не підтверджено, що відповідачу надсилалися листи-повідомлення про відшкодування витрат, які були особисто отримані відповідачем під підпис. До теперішнього часу на адресу університету жодних підтверджуючих документів не надходило.

Отже, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, з яких можливо встановити факт вручення відповідачу під підпис або надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах його особової справи, повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів.

Отже, позивачем не надано докази ознайомлення відповідача із розрахунком витрат, які є предметом стягнення у даній справі.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2023 в адміністративній справі №280/6638/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 квітня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров