Постанова

від 10.04.2024 по справі 280/10600/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10600/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року (суддя Чернова Ж.М., повне судове рішення складено 04 січня 2024 року) в справі № 280/10600/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - орган ДВС) про скасування постанови від 07 грудня 2023 року ВП № 72950546 про накладення штрафу у розмірі 10200,0 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 07 грудня 2023 року ВП 72950546 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 10200,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає цілком правомірним накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 280/1672/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року за №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

16 жовтня 2023 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72950546.

Листом від 06 листопада 2023 року боржник повідомив орган ДВС про часткове виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа, а саме про здійснення нарахування пенсії стягувачу, сума донарахування склала 15791,92 грн.

20 листопада 2023 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про накладення штрафу у ВП №72950546, якою на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 280/9980/23 визнано протиправною та скасовано постанову старшого держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 20 листопад 2023 року ВП №72950546 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

07 грудня 2023 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. винесено постанову ВП №72950546 про накладення штрафу, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Врахувавши, що позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету не виділялись, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність постанови від 07 грудня 2023 року ВП №72950546 про накладення штрафу.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що органом ДВС 16 жовтня 2023 року відкрито виконавче провадження №72950546 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом в справі № 280/1672/23, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року за №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 06 листопада 2023 року боржник повідомив орган ДВС про часткове виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа, а саме про здійснення нарахування пенсії стягувачу, сума донарахування склала 15791,92 грн.

Постановою від 20 листопада 2023 року у ВП №72950546 накладено на боржника ГУ ПФУ в Запорізькій області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 280/9980/23 визнано протиправною та скасовано постанову старшого держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 20 листопада 2023 року ВП №7295054 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Постановою від 07 грудня 2023 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у ВП №7295054 накладено на ГУ ПФУ в Запорізькій області штраф у розмірі 10200,00 грн.

Спірним в цій справі є питання правомірності накладення на боржника, яким є територіальний орган Пенсійного фонду, штрафу за повторне невиконання рішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20 травня 2021 року в справі № 420/5465/18.

Позивач стверджує, що ГУ ПФУ вчинено усі дії, що залежать від нього, для виконання рішення, у зв`язку з чим підстави накладення штрафу відсутні.

Судом встановлено, що на виконання рішення в справі № 280/1672/23 ГУ ПФУ в Запорізькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату в сумі 15791,92 грн.

Сума нарахованої доплати до пенсії позивачу не виплачена.

Суд зауважує, що виплата нарахованих за судовим рішенням сум пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду за рахунок коштів Державного бюджету, тобто виплата нарахованої суми пенсії за минулий період за судовим рішенням може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування органу Пенсійного фонду з Державного бюджету України.

Фактично у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету, а невиплата грошових коштів за відсутності відповідних фінансових призначень та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Оскільки в бюджеті Пенсійного фонду відсутні відповідні бюджетні асигнування для здійснення виплати суми перерахованої позивачу пенсії, суд доходить до висновку, що відповідач не мав об`єктивної фінансової можливості в повному обсязі виконати судове рішення.

Верховним Судом в постанові в справі № 420/6671/18 вказано, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Враховуючи наявність об`єктивної причини у не здійсненні перерахування боржником нарахованої суми доплати, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для накладення ГУ ПФУ в Запорізькій області штрафу оскарженою постановою державного виконавця.

Доводи апелянта зводяться до правомірності накладення штрафу та спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року в справі № 280/10600/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року в справі № 280/10600/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 10 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко