Постанова

від 09.04.2024 по справі 620/14966/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Бородавкіна С.В.

суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Справа № 620/14966/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В.,Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду 09 лютого 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов було задоволено повністю.

3. 31.01.2024 Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення суду, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 11 січня 2022 року у справі № 620/14966/21;

- зобов?язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року в справі №620/14966/21 у строк - один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що станом на 27.01.2024 рішення суду боржником не виконано, про причини невиконання його не повідомлено.

4. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду 09 лютого 2024 року в задоволенні зазначеної заяви Позивача було відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання судового рішення Відповідачем в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

5. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, наполягаючи на тому, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення не є поважною причиною невиконання судового рішення.

Таким чином, Апелянт вважає, що судом першої інстанції не доведено обставин, що мають значення для справи, які він визнав встановленими.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 та від 18.03.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

7. Від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідач наполягає на тому, що ним виконані всі належні заходи для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №620/14966/21.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У частинах першій, другій, третій статті 382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

10. Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 18.01.2022 Відповідач отримав рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №620/14966/21, яке набрало законної сили /т.1 а.с.30/.

07.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумом Євгенієм Володимировичем, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів /т.1 а.с. 40/.

Із заперечень Відповідача на заяву про встановлення судового контролю вбачається, що на підставі рішення суду від 11.01.2022, ним проведено перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року. Сума доплати становить 8992,00 грн/т.1 а.с. 49/.

Відповідачем подано інформацію Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про потребу в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» в сумі 15422742,00 грн. на забезпечення виконання судових рішень щодо стягнення/виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року. Разом з тим, Позивача внесено до Реєстру черговості виконання судових рішень /т.1 а.с. 50-52/.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення та реальне відновлення прав особи, які ним захищені.

12. Перевіряючи доводи Позивача, викладені в його заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі, колегія суддів звертає увагу на те, що з наданого Відповідачем перерахунку грошової допомоги ОСОБА_1 убачається виконання Відповідачем рішення суду першої інстанції у частині щодо нарахування Позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, але неможливо встановити виконання відповідного судового рішення в частині виплати відповідної допомоги.

13. Таким чином, у цьому випадку в суду відсутні докази, які вказували б, що захищене у цій справі право Позивача на належне пенсійне забезпечення було відновлено у межах, визначених відповідним судовим рішенням.

14. Водночас, апеляційний суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд.

15. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.

Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

16. При цьому, доводи Відповідача щодо відсутності коштів для виконання рішення суду в цій справі апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відсутність коштів не дає право боржнику не виконувати рішення суду та не є поважною причиною для його невиконання.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 815/591/17.

17. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок і саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

Більш того, у пункті 46 рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ також зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (також рішення ЄСПЛ у справі «Метаксас проти Греції» (Metaxas v. Greece), № 8415/02, п. 19, від 27.05.2004; у справі «Лізанець проти України» (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, п. 43, від 31.05.2007).

18. У справі «Сук проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань.

19. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження та невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

20. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

21. Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ, Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.101979 в справі Ейрі (п.24). У розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (п.32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі , у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26.09.2014.

«Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява №44912/98, п.52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п.50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява №73049/01, п.65, ЄСПЛ 2007-І).

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

22. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі, а тому заява Позивача у частині таких вимог підлягає задоволенню.

23. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

24. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у своїй заяві просив суд зобов`язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року в справі №620/14966/21 у строк - один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю

Водночас, визначення відповідного строку, згідно з частиною першою статті 382 КАС України, належить до компетенції суду.

25. Тож, з огляду на обставини, з`ясовані судом під час розгляду заяви Позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі, колегія суддів вважає за необхідне встановити Чернігівському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат більш тривалий строк для подання відповідного звіту, ніж просив заявник, а саме - один місяць з дня отримання копії цієї постанови суду.

Тому, в цій частині вимог заява Позивача задоволенню не підлягає.

26. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

27. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду 09 лютого 2024 року - скасуванню, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та накладення штрафу - задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду 09 лютого 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити частково.

Зобов`язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 620/14966/21 до суду, який ухвалив таке рішення.

Установити Чернігівському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат строк для подачі звіту про виконання судового рішення в цій справі один місяць з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 квітня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев