Постанова

від 10.04.2024 по справі 560/17946/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17946/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

10 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ВІТАГРО ПАРТНЕР" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 24.08.2023 року №UA400000/2023/000207/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2023/000652 від 24.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА400000/2023/000207/2 від 24.08.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UА400040/2023/000652 від 24.08.2023.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" судовий збір в розмірі 7130 (сім тисяч сто тридцять) грн 16 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що відомості, заявлені у МД декларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей (пункт 3.2 Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа (затв. Наказом Міністерства Фінансів України 30.05.2012 № 651). При цьому, за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документі, виявлено розбіжності та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно з контрактом купівлі-продажу №VIT-RS-2023.2 від 16.06.2023 та проформи інвойсу № 23SR02POL065 від 19.06.2023, ТОВ "Вітагро Партнер" (покупець) придбало у компанії Sino-Agri Red Sun bio-Technology, Co. LTD (продавець) товар - засіб захисту рослин - тебуконазол 250 г/л, КС, торгова назва фуріл у кількості 14400 л., за ціною 2,60 дол.США/літр, загальною вартістю 37440,00 дол. США.

Умови поставки CIF Гданськ (Польща), відправка до 04.07.2023. Товар відправлено продавцем згідно коносаменту №228598241 від 03.07.2023. Товар застраховано продавцем згідно із полісом №PYIE2023 32010000015304 від 03.07.2023, до порту Гданськ.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант до Хмельницької митниці подав електронну митну декларацію №23UA400040028145U1, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною контракту купівлі-продажу №VIT-RS-2023.2 від 16.06.2023.

До митної декларації декларант долучив усі необхідні документи.

Однак, 24.08.2023 митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2023/000207/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000652.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно із ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст.49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.4 та 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями ч.5 ст.54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

З наведених норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції, яка неодноразово викладалась Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товарів, а саме: пакувальний лист від 03.07.2023; рахунок - фактуру (інвойс) від 03.07.2023; рахунок - проформу від 19.06.2023; коносамент від 03.07.2023; автотранспортну накладну від 16.08.2023; сертифікат про походження товару від 03.07.2023; банківський платіжний документ від 02.08.2023 та від 22.06.2023; рахунок фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту про транспортно-експедиційні послуги №021876 від 14.08.2023 та №1027 від 18.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14.08.2023 та від 18.08.2023; специфікацію виробника товарів (сертифікат аналізу) 03.07.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/584 011060 від 21.08.2023; прейскурант (прайс - лист) 14.08.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №22-05/812 від 10.08.2023; розрахунок ціни (калькуляції) 21.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу) товарів (крім призначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №VIT-RS-2023.2 від 16.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №1 від 16.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №25/02/2020 від 25.02.2020; договір (контракт) про перевезення 0947-Т/21 від 26.01.2021 та 27122022 від 27.12.2022 (договір на перевезення між ТОВ "Вітагро Партнер" та ФГ "Авво-93"); дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів) - 13656 серії А 08537 від 21.01.2021; інші некласифіковані документи MSDS 21.08.2023; інші відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". o`uouig?6?6gWf]oull``fgolg`lolgWgulWlfl?golg~lllfulZlgluo`fl

При цьому, колегія суддів також не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частинами 2, 3 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховано при оцінці числових показників складових вартості товару інші документи, які надавалися позивачем для митного оформлення товарів, в тому числі, на запит відповідача. Зокрема:

1) пояснення, що заявка на перевезення перевізнику чи експедитору не є документом, який підтверджує числовий показник суми, щодо включення до митної вартості товару. До митного оформлення замовником надавалися, укладенні договори з експедитором (ТОВ "Глобал Оушен Лінк") та перевізником (ФГ "АВВО - 93"), рахунки на оплату послуг та довідки про вартість послуг, якими підтверджувалися витрати позивача, які були включені до митної вартості товару;

2) пояснення, що дата Митної декларації відправника передує даті оформлення товаросупровідних документів не може бути підставою для коригування митної вартості товарів та обгрунтуванням сумнівів у митній вартості товарів, оскільки митна декларація відправника не підтверджує числових показників, які були включенні до митної вартості товару. Для підтвердження фактурної вартості товару, позивачем було надано контракт з постачальником, додаткова угода до нього, проформа інвойс, комерційний інвойс, пакувальний лист, окрім того Митна декларація відправника містить посилання на інвойс №2POL20231021 та посилання на коносамент 228598241, що дає можливість ідентифікувати товар, відправника, отримувача товару по даному документу;

3) звіт по вартості Хмельницької ТПП №22-05/812 від 10.08.2023 відповідно до якого ціна на Tebuconazole 250 g/l на китайському ринку коливаються від 1,00 дол. США до 10,00 дол. США;

4) висновок по вартості ДП "Держзовнішнінформ" №113/584 від 21.08.2023, яким підтверджено, що вартість товару (Tebuconazole 250 g/1) може складати 2,60 дол.США/л. за умовами постачання CIF Gdansk, Польща;

5) лист роз`яснення від позивача від 20.08.2023, в якому надається пояснення по вартості товару та інформація про пропозиції ціни, які були отриманні в результаті проведення внутрішнього тендеру (запропонована ціна Green Life Seine Co LTD - 2,63 USD/L; запропонована ціна Shandong Binnong Technology Co LTD - 2,65 USD/L).

Також позивачем для розмитнення товару надавались калькуляції від виробника товару (Nanjing Essence Fine - Chemical Co., Ltd) та від продавця товару (Sino-Agri Red Sun Bio-Technology Co., Ltd), в яких вказано витрати, які були враховані продавцем товару при формуванні ціни для позивача. Калькуляція не є документом, який підтверджує числові показники вартості товару, оскільки вартість товару, що погоджена сторонами в договорі, може формуватися продавцем на власний розсуд та виходячи із власної політики, та не є об`єктивною чи сталою. Відсутність чи наявність складових митної вартості товару не може свідчити про необгрунтованість погодженої сторонами ціни товару в договорі.

Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо посилання відповідача на інформацію з сайту митної адміністрації Китаю, так як останню не може бути використано як допустимий та належний доказ підтвердження необґрунтованої договірної ціни товару, оскільки інформація на даному сайті є узагальненою, не містить посилання на умови поставки, пакування, строки поставки, покупця та постачальника, що є суттєвим при визначенні "ідентичних" чи "схожих" умов поставки. Окрім того, як зазначено відповідачем інформація на китайському сайті надається за "кодом товару", тобто не є належним доказом для обґрунтування ціни для товару, придбаного позивачем, а є лише припущенням, що під даним кодом товару міститься інформація лише про один вид товарів, а не про сукупність товарів зі схожим вмістом.

Перелічені вище документи надавалися додатково позивачем відповідачу для митного оформлення за митною декларацією, та усували розбіжності наданих до митного оформлення документах.

Поряд з цим, відповідач неповно дослідив надані позивачем документи та зробив висновок, що подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість, розраховану з застосуванням методу за ціною договору, неможливо, відповідно до ч.2 ст.58 МК України.

Колегія суддів не погоджується з позицією апелянта про не підтвердження позивачем заявленої митної вартості товару на підставі застосування методу "за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються", та вважає визначення відповідачем вартості товару на підставі МД від 23.08.2023 №23UA400040028145U1 таким, що суперечить фактичним обставинам та чинному законодавству.

Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України, та не мають розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Так, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну CIF, (COST, INSURANCE AND FREIGHT) на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

За умовами поставки CIF (Інкотермс 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки CIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF саме на продавця покладається обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Отже, у разі поставки товару на умовах CIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Відповідно, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на страхування та транспортування товару до місця поставки, відсутні як такі.

Відповідно до поданої декларантом митної декларації, витрати на транспортування до порту Гданськ і страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові по справі № 826/8799/16 від 20.02.2018 зазначив, що можна визнати належним доводом наявності у поданих документах розбіжностей посилання митниці на те, що специфікація на товар датована 28.08.2015, а інвойс, за яким здійснювалася поставка товару - 25.08.2015, оскільки зазначені обставини не впливають безпосередньо на числове обчислення задекларованої ціни товару, а відображають господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом за відповідним контрактом.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.

Враховуючи вищезазначене, рішення Хмельницької митниці №UА400000/2023/000207/2 від 24.08.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000652 від 24.08.2023, обґрунтовано визнано протиправними та скасовано судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість, позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.