Постанова

від 09.04.2024 по справі 560/12075/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12075/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

09 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

01.03.2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 лютого 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 11.01.2023 позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. До заяви про призначення пенсії надав, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 30.07.1978 та трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 від 22.07.1985.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.06.1978 позивач:

16.09.1979 прийнятий на посаду комплектувальника,

15.10.1980 переведений на посаду слюсара,

15.12.1980 направлений на навчання в Красилівський ДОСААФ на курси шоферів,

02.06.1981 закінчив курси шоферів.

Згідно із записами у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 22.07.1985 позивач:

21.07.1981 прийнятий на посаду шофера в колгосп імені ОСОБА_2 ,

02.03.2000 звільнений з посади.

За змістом довідки від 06.12.2002 №03-01/747 позивач працював в СТОВ "Лан" у 1981 році та 1983-2002 роках, вказана кількість відпрацьованих мінімумів та нарахованої заробітної плати.

Рішенням від 18.01.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV (страховий стаж позивача становить 11 років 11 місяців 9 днів, при необхідному 30 років). Не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи за записами трудовій книжці № НОМЕР_3 , оскільки вказана неповна дата народження, відсутня інформація про звільнення з 16.09.1979 у трудовій книжці № НОМЕР_4 , не зазначене по батькові заявника у довідці №03-01/742 від 06.12.2022

Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки в даному випадку позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, тому колегія суддів надає оцінку апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту Закон №1058- ІV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Частиною 1 статті 24 Закон № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).

Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту Порядок №637), є трудова книжка.

Положеннями пункту 3 Порядку № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Вимоги щодо порядку ведення трудових книжок визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, та до таких вимог серед іншого цією Інструкцією віднесено необхідність внесення до трудової книжки: відомостей про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення тощо (пункт 2.2.).

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджені Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до пункту 5 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, дата народження колгоспника

Тому, не повністю вказана дата народження позивача на титульній сторінці трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 22.07.1985 не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні позивачу до страхового стажу періоди роботи відповідно до вказаної трудової книжки, оскільки пунктом 3 Порядку №637 передбачена можливість підтвердження трудового стажу документами, які містять відомості про періоди роботи, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або існування неправильних чи неточних записів про періодів роботи, а не в написанні дати народження.

Неналежне заповнення роботодавцем трудової книжки не може бути підставою для позбавлення позивача права зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у цій трудовій книжці.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи.

Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо відсутності підстав для зарахування періодів навчання та роботи позивача з 16.09.1979 по 02.06.1981 до стажу позивача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку № 637).

Відповідно до архівної довідки від 06.12.2022 №03-01/745 позивач з 16.09.1979 прийнятий робочим комплектування на підставі наказу №180-к від 07.09.1979, зарахований на п`ятимісячні курси шоферів (наказ №195 к від 15.12.1980) і вказаний заробіток з вересня 1979 року по грудень 1980 року.

Таким чином, архівною довідкою №03-01/745 підтверджений страховий стаж позивача у період роботи з 16.09.1979 по 14.12.1980, що підлягає до зарахування.

Водночас, у матеріалах справи відсутні документи щодо підтвердження проходження позивачем курсів шоферів у період з 15.12.1980 по 02.06.1981. Зокрема, у довідці від 06.12.2002 №03-01/747 підтверджується трудова діяльність позивача у 1981 році, однак вказана у довідці інформація не містить чітких часових періодів роботи чи навчання позивача, тому період навчання не підлягає до зарахування страхового стажу позивача.

Посилання апелянтів на відсутність у довідці від 06.12.2002 №03-01/747 по батькові, як підставу для відмови, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначений у довідці період співпадає із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 22.07.1985. Тому, вказана відповідачем-2 підстава не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності у позивача права на ,зарахування до його страхового стажу періодів роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.07.1985 та з 16.09.1979 по 14.12.1980.

Аналізуючи доводи апелянта з приводу періоду призначення пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Загальний страховий стаж позивача (з урахуванням періодів зарахованих судом) становить понад 30 років.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.01.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії звернувся 11.01.2023, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правильним способом порушених прав позивача буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з 10.01.2023.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.