Ухвала

від 10.04.2024 по справі 527/968/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/968/24

провадження № 2-з/527/11/24

УХВАЛА

10 квітня 2024 року м. Глобине

Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, ім`я фізичних осіб, які можуть отримати статус учасника справи:

інша особа ОСОБА_3 ;

відповідачі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

третя особа ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви представник зазначив, що 04.01.2022 між ОСОБА_1 , як позикодавцем та ОСОБА_4 , як позичальником, було укладено Договір позики № 3 П, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти на певний строк, по закінченню якого зобов`язався повернути їх позикодавцю. 04.01.2022 ОСОБА_1 було передано ОСОБА_4 на виконання вказаного договору 137500,00 грн, що на дату передання становило еквівалент 5000,00 доларів США. Остаточний розрахунок за договором мав бути здійснений не пізніше 04.01.2024 року. 08.01.2022 між ОСОБА_3 , як позикодавцем та ОСОБА_4 , як позичальником, було укладено Договір позики № 4 П, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти на певний строк, по закінченню якого зобов`язався повернути їх позикодавцю. 08.01.2022 ОСОБА_3 було передано ОСОБА_4 на виконання вказаного договору 138100,00 грн, що на дату передання становило еквівалент 5000,00 доларів США. Остаточний розрахунок за договором мав бути здійснений не пізніше 08.01.2024 року. Вищевказані кошти ОСОБА_4 було отримано на розвиток власного фермерського господарства. ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 у період з 18 жовтня 2008 року по 24 червня 2022 року. З початку 2024 року ОСОБА_4 почав переоформляти належне йому нерухоме майно на дочку ОСОБА_7 та сина ОСОБА_5 для уникнення звернення стягнення на майно. 08.02.2024 року Глобинським районним судом Полтавської області було відкрито провадження у справі № 527/384/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення коштів за Договором позики № 3 П від 04.01.2022 року. 08.02.2024 року Глобинським районним судом Полтавської області було відкрито провадження у справі № 527/376/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення коштів за Договором позики № 4 П від 08.01.2022 року. Після настання строку повернення коштів та після подання позовів до суду, ОСОБА_4 основну частину нерухомого майна відчужив на членів власної родини, а також відчужив корпоративні права на вказане фермерське господарство. Вищевказані дії ОСОБА_4 вказують на їх завчасну спланованість та злочинну мету унеможливлення виконання численних рішень суду, які будуть прийняті за позовами позикодавців. 30.01.2024 року ОСОБА_4 подарував своєму сину ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0073 га, кадастровий номер: 5320610100:50:001:0633. 13.03.2024 року, тобто під час знаходження справи в суді, ОСОБА_4 подарував своєму сину ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер: 5320610100:00:010:0061. Вказані правочини укладені з єдиною метою зміни юридичного власника нерухомого майна для запобігання звернення стягнення на нього, отже всі три договори по своїй суті є фраудаторними правочинами, оскільки вчинені на шкоду кредиторів. Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 мають намір подати позов про визнання недійсними вказаних договорів дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення відчуженого майна боржнику. З метою забезпечення реального виконання рішення суду та запобігання наступного відчуження подружжям ОСОБА_8 належного їм майна є всі правові підстави для накладення арешту на нерухоме майно.

Посилаючись на викладене, представник заявника просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:

-земельну ділянку площею 0,0073 га, кадастровий номер: 5320610100:50:001:0633 (рнонм: 1024111253206).

-земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер: 5320610100:00:010:0061 (рнонм: 1882893053206).

Частиною 1ст. 153 ЦПК Українипередбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову суд встановив наступне.

Відповідно доч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Враховуючи роз`яснення викладені в п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову, представник заявника зазначає, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори позики, які останнім не виконані, тому ОСОБА_4 з метою унеможливлення виконання численних рішень суду, які будуть прийняті за позовами позикодавців відчужив частину належного йому майна шляхом його дарування сину ОСОБА_5 . Всі два договори по своїй суті є фраудаторними правочинами, оскільки вчинені на шкоду кредиторів. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають намір подати позов про визнання недійсними двох договорів дарування.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд встановив наступне.

04.01.2022 між ОСОБА_1 , як позикодавцем та ОСОБА_4 , як позичальником було укладено Договір позики № 3 П, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти на певний строк, по закінченню якого зобов`язався повернути їх позикодавцю. 04.01.2022 ОСОБА_1 було передано ОСОБА_4 на виконання вказаного договору 137500,00 грн, що на дату передання становило еквівалент 5000,00 доларів США. Остаточний розрахунок за договором мав бути здійснений не пізніше 04.01.2024 року.

08.02.2024 року Глобинським районним судом Полтавської області було відкрито провадження у справі № 527/384/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення коштів за Договором позики № 3 П від 04.01.2022 року.

08.01.2022 між ОСОБА_3 , як позикодавцем та ОСОБА_4 , як позичальником було укладено Договір позики № 4 П, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти на певний строк, по закінченню якого зобов`язався повернути їх позикодавцю. 08.01.2022 ОСОБА_3 було передано ОСОБА_4 на виконання вказаного договору 138100,00 грн, що на дату передання становило еквівалент 5000,00 доларів США. Остаточний розрахунок за договором мав бути здійснений не пізніше 08.01.2024 року.

08.02.2024 року Глобинським районним судом Полтавської області було відкрито провадження у справі № 527/376/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення коштів за Договором позики № 4 П від 08.01.2022 року.

Із заяви представника вбачається, що він просить суд накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 на підставі договорів дарування, посвідчених 30.01.2024 року та 13.03.2024 року.

Представник заявника, зазначає, що всі два договори по своїй суті є фраудаторними правочинами, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають намір подати позов про визнання їх недійсними.

Критеріями, які Верховний Суд називає для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості; майно відчужено на підставі безвідплатного правочину; майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Саме ці обставини і є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Аналогічний висновок також наведений упостанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17та упостанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 754/2450/18.

Як встановлено судом, договори дарування майна, на яке просить накласти арешти представник заявника укладено 30.01.2024 року та 13.03.2024 року, тобто, один до відкриття провадження у справах, отже до того, як між сторонами виник спір стосовно повернення коштів за договорами позики, а один після.

За вказаних обставин, суд констатує те, що наклавши арешт на майно, суд фактично та передчасно встановить факт того, що договори дарування є фраудаторними, проте вказана обставина підлягає встановленню під час розгляду судом справи по суті.

Крім того, зі змісту Договору позики № 3П слідує, що в Додатку 2 до нього, зазначено опис майна, що забезпечує виконання договору позики, отже не спростовано тієї обставини, що борг не можливо задовольнити за рахунок заставного майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позовудо задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Т. В. Левицька