Постанова

від 10.04.2024 по справі 140/1752/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1752/23 пров. № А/857/23330/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 140/1752/23 за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Озірці» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя в 1-й інстанції Плахтій Н.Б.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Озірці» (далі також ПСГП «Озірці», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також відповідач1, ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі також відповідач2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача1 від 04.10.2022 №7425073/03735363 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №11/2 від 22.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання відповідача2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №11/2 від 22.02.2022.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням та зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідач не навів конкретного переліку документів, які слід подати платнику. При цьому зазначив, що платіжне доручення №353 від 22.02.2022 про повернення коштів в сумі 264 531 грн надавалось на розгляд комісії, а на підтвердження факту оплати за товар позивач надавав комісії відповідача виписку по рахунку від 08.02.2022 під час розгляду питання про реєстрацію податкової накладної №18/2 від 08.02.2022, отже платіжні документи щодо оплати товару 08.02.2022 вже були предметом розгляду комісії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.10.2022 №7425073/03735363.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий Приватним сільськогосподарським підприємством «Озірці» розрахунок коригування від 22.02.2022 №11/2.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Озірці» судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач 1, подавши на нього апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що суд першої інстанції, при прийнятті рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи. Також зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29.09.2022 №1, позивачем не було додано ні доказів на проведення оплати в сумі 609 756 грн, ні доказів повернення коштів в сумі 264 531,00 грн.. Вважає, що позивачем не було подано ГУ ДПС у Волинській області належним чином оформлених первинних документів, подання яких передбачено пунктом 5 Порядку №520, а саме: розрахункових документів (платіжні доручення, банківські виписки, що підтверджують факт оплати, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Звертає увагу суду, що ПСГП «Озірці» надає інший пакет документів, ніж той, який було подано до ГУ ДПС у Волинській області та за результатами розгляду яких було прийнято оскаржуване рішення. Тобто, долучений позивачем до матеріалів справи, який є більш розширеним та не відповідає переліку документів, що досліджувався комісією ГУ ДПС у Волинській області при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, апелянт вважає, що комісія правомірно приймала Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії.

Відтак, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 140/1752/23 та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржників, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що комісія Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла оскаржувані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних безпідставно та необґрунтовано, а тому вони підлягають до скасування.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.02.2022 між ПСГП «Озірці» (постачальник) та ТОВ «Барвінок Інвест» (покупець) було укладено договір №8/02 поставки худоби (ВРХ, МРХ (бички, молодняк, телята, доросла), вівці, свині) в живій вазі (а.с.22).

На виконання зобов`язань за вказаним договором 08.02.2022 постачальник виставив покупцю рахунок №3 на оплату товару - молодняка ВРХ в кількості 23 гол на загальну суму 609756 грн, в т.ч.ПДВ 101626 грн (а.с.17).

Як слідує з виписки по рахунку ПСГП «Озірці» в АТ «Кредобанк», 08.02.2022 покупець перерахував кошти в сумі 609 756 грн, відповідно позивач згідно з першою подією виписав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну №18/2 від 08.02.2022 (а.с.21, 24).

11.02.2022 підприємство відвантажило покупцю товар, а саме молодняк ВРХ, на загальну суму 345 225 грн, в т.ч.ПДВ 57 537,50 грн, згідно з видатковою накладною №18 та товарно-транспортною накладною №034676 (а.с.18, 19).

22.02.2022 позивач повернув ТОВ Барвінок Інвест кошти в сумі 264 531 грн, в т.ч.ПДВ 44088,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2022 №353 (а.с.20).

ПСГП «Озірці» склало та направило на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування №11/2 від 22.02.2022 до податкової накладної №18/2 від 08.02.2022 №155, яким скоригувало суму ПДВ -44088,50 грн (а.с.10).

Відповідно до квитанції від 15.07.2022 реєстрація вказаного розрахунку коригування була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0102, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.12).

Позивачем подане повідомлення №1 від 29.09.2022 про подання пояснення та копій документів (5 додатків) щодо розрахунку коригування від 22.02.2022 №11/2 (а.с.13-14).

04.10.2022 комісією ГУ ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення №7425073/03735363, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 22.02.2022 №11/2 (а.с.23).

Вважаючи протиправним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивач звернувся до суду з цим позовом для відновлення своїх прав.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу єПодатковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як слідує з матеріалів справи, ПСГП «Озірці» на підставі оплати за товар в сумі 609756 грн, в т.ч.ПДВ 101626 грн, що надійшла від ТОВ «Барвінок Інвест» на рахунок позивача на виконання умов договору поставки від 08.02.2022 №8/02 на підставі рахунку на оплату від 08.02.2022 №№, було складено податкову накладну №18/2 від 08.02.2022, яку зареєстровано в ЄРПН.

Разом з тим, оскільки відвантаження товару здійснено частково на суму 345 225 грн, в т.ч.ПДВ 57 537,50 грн, позивач повернув кошти в сумі 264 531 грн, в т.ч.ПДВ 44088,50 грн, на рахунок ТОВ «Барвінок Інвест», про що вказує платіжне доручення від 22.02.2022 №353.

Відтак, з огляду на повернення грошових коштів на виконання вищезазначених імперативних положень ПК України, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що позивачем правомірно складено розрахунок коригування від №11/2 від 22.02.2022 до вищевказаної податкової накладної, яким скориговано суму ПДВ в розмірі 44088,50 грн.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Приписами пунктів 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

При цьому, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як зазначено у квитанції від 15.07.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 22.02.2022 №11/2 до податкової накладної, господарська операція відповідає пункту 4 Критеріїв ризикованості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Так, пункт 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на наступне: складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

Як встановлено судом, в отриманій позивачем квитанції від 15.07.2022 контролюючий орган зазначив, що у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0102, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що зміна номенклатури товару/послуги 0102 у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, відсутня, оскільки як в поданому на реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування від 22.02.2022 №11/2, так і в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній від 08.02.2022 №18/2 код товару зазначений 0102.

Крім того, суд першої інстанції вірно зауважив про те, що у квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаного розрахунку коригування до податкової накладної, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Колегія суддів зазначає, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не довільно, на власний розсуд.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що наведена у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/20.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем на адресу відповідача, на виконання вимог п.201.16 ст. 201 ПК України та квитанції, направлені пояснення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги вірно врахував, що відповідно до пояснень щодо підтвердження факту реалізації ВРХ позивачем надано платіжне доручення №353 від 22.02.2022, яке підтверджує факт повернення коштів ТОВ «Барвінок Інвест», що в свою чергу слугувало підставою для коригування показника ПДВ в ЄРПН. Доказів протилежного відповідач суду не подав. Разом з тим, суд вірно зазначив, що факт оплати за товар перевірявся контролюючим органом при реєстрації податкової накладної від 08.02.2022 №18/2, оскільки така реєстрація була зупинена та в подальшому комісією ГУ ДПС було прийнято рішення від 29.06.2022 №6979007/03735363 про відмову в реєстрації вказаної накладної, яке скасоване комісією ДПС України згідно з рішенням від 13.07.2022 №19413/03735363/2.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що подані позивачем документи для реєстрації розрахунку коригування, а саме: звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин форми №24-сг, рахунок від 08.02.2022 №3, видаткова накладна від 11.02.2022 та платіжне доручення від 22.02.2022 №353, з урахуванням даних, що стали підставою для реєстрації податкової накладної, були достатніми для його реєстрації в ЄРПН і в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарської операції. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено.

Суд звертається увага на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Отже предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 380/7648/22.

Додатково колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржене рішення ГУ ДПС у Волинські області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому суд зазначає, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржене позивачем рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області рішення від 04.10.2022 №7425073/03735363, яким було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 22.02.2022 №11/2, поданого ПСГП «Озірці» прийняте без наявності правових та фактичних підстав, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої. Належним же способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН від 24.05.2022 № 6 в ЄРПН.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати поданий позивачем розрахунок коригування від 22.02.2022 №11/2, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачами в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 140/1752/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 10 квітня 2024 року