Постанова

від 10.04.2024 по справі 380/15299/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15299/23 пров. № А/857/22391/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівський окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 380/15299/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при визнання дій протиправними-

суддя у І інстанції Клименко О.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце винесення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області відповідач ) в якому просив:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12 червня 2023 року № 134950002010 щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 «Про державну службу» без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року; ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 26 жовтня 2022 року;

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 380/17123/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02 листопада 2022 року № 134950002010. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 372, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889 з часу звернення за перерахунком такої пенсії з 26 жовтня 2022 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12 червня 2023 року № 134950002010 в частині обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» без урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889- VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року, починаючи з 26 жовтня 2022 року.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог, покликається на те, що суд першої інстанції не врахував, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №380/17123/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Таким чином, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав вже є рішення суду, що набрало законної сили.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1статті 311 КАС України.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовільнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 380/17123/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02 листопада 2022 року № 134950002010. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 372, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889 з часу звернення за перерахунком такої пенсії з 26 жовтня 2022 року.

На виконання вказаного рішення суду відповідач своїм рішенням від 12 червня 2023 року № 134950002010 призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26 жовтня 2022 року.

При обчисленні розміру пенсії позивача відповідач не врахував довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року, що підтверджується вищевказаним рішенням відповідача та не заперечується ним у відзиві на позовну заяву.

Листом від 22 червня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що рішення суду від 30 березня 2023 року у справі № 380/17123/22 не містить зобов`язання щодо обчислення розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати. На виконання згаданого рішення суду при переведенні з 26 жовтня 2022 року на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» розмір його пенсійної виплати зменшується та становитиме 2027,00 грн.

Позивач вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи рішення про призначення позивачу з 26 жовтня 2022 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» безпідставно при обчисленні розміру такої пенсії не врахував довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду

Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закон № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Проаналізувавши вищенаведену норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою для наявності призначення пенсії згідно вказаної статті, мають особи які на день набрання чинності Законом № 889-VIII, займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, досягнули певного віку та наявний страховий стаж, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 380/17123/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02 листопада 2022 року № 134950002010. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 372, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889 з часу звернення за перерахунком такої пенсії з 26 жовтня 2022 року.

На виконання вказаного рішення суду відповідач своїм рішенням від 12 червня 2023 року № 134950002010 призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26 жовтня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII Про державну службу, затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова № 3-1). Такими довідками є: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Як вірно встанови суд першої інстанції, що до заяви від 26 жовтня 2022 року про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач долучив довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року, що підтверджується відповідною розпискою-повідомленням та не заперечується відповідачем.

Указані вище довідки про складові заробітної плати позивача виготовлені відповідно до Постанови № 1-3 та відповідають затвердженим нею формам.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей про нараховану та виплачену заробітну плату позивача.

Таким чином, враховуючи що періоди роботи, які зараховуються до стажу державної служби позивача, право позивача на отримання пенсії державного службовця відповідно до Законів № 3723 та № 889 встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 380/17123/22, яке набрало законної сили, відповідач протиправно не врахував довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 149/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38/55 від 03 жовтня 2022 року, № 64/7.4-22/38 від 03 жовтня 2022 року та № 148/7.4-22/37 від 03 жовтня 2022 року.

Щодо доводів скаржника, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, яке набрало законної сили колегія суддів зазначає, що підстави та предмет позову у цій справі та у справі № 380/17123/22 не є тотожними, що виключає підстави для застосування судом положень пункту четвертого частини першої статті 238 КАС України.

За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 380/15299/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 10 квітня 2024 року