Рішення

від 09.04.2024 по справі 607/11828/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2024 Справа №607/11828/22 Провадження №2-др/607/25/24

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення витрат, пов`язаних з сплаченим судовим збором, проведенням судово-ветеринарної експертизи та правничою допомогою у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Позивачем під час розгляду даної справи понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 9108,00 грн, оплата вартості проведеної судово-ветеринарної експертизи в розмірі 50 185,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Докази понесених судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору містяться в матеріалах справи, доказом оплати вартості проведеної експертизи є квитанція від 12.09.2023.

Укладеним між Адвокатським об`єднанням «Віфікс» та ОСОБА_3 договором про надання правничої допомоги №01/08 від 01.08.2022 було визначено, що об`єднання бере на себе зобов`язання відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта.

Згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 01 серпня 2022 року, Сторони домовились, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги Клієнтці із підготовкою, написанням, подачею позову до суду та представництвом інтересів Клієнтки в суді у справі щодо стягнення з ФГ «Дідик 2012» матеріальної шкоди та упущеної вигоди буде становити фіксований розмір 30 000,00 грн.

Наведене свідчить, що позивачу надавалась професійна правнича допомога в межах укладеного Договору та Додаткової угоди від 01.08.2022, внаслідок чого останній поніс судові витрати в розмірі 30 000,00 грн.

Відтак, з підстав наведених у заяві, просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 607/11828/22, яким стягнути з Фермерського господарства «Дідик 2012» в користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 89 293,80 грн, з яких: 9108,00 грн сплачений судовий збір, 50 185,80 грн оплата вартості проведеної судово-ветеринарної експертизи та 30 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім цього, представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.

В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідачем було понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21000,00 грн, а тому вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу абсолютно обґрунтованим та співмірним.

ФГ «Дідик 2012» було сплачено 50 185,80 грн за проведення судової експертизи відповідно до рахунку № 1061 від 10.08.2023, що наявний в матеріалах справи № 607/11828/22.

Вказав, що первісно заявленими позовними вимогами було стягнення із відповідача на користь позивача: 53 6987,40 грн реальних збитків; 373 750,00 грн упущеної вигоди.

Однак, рішенням від 27.02.2024 із відповідача на користь позивача стягнуто виключно суму коштів у розмірі 536 987,40 грн.

Тобто, судом прийнято рішення про задоволення частини позовних вимог, яка становить 58,96 % від усієї суми заявлених позовних вимог.

Викладене вказує на те, що судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову на 41,04 %.

Відтак, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача становить 8 618,40 грн та визначена за формулою: 21 000,00 грн. х 41,04 : 100 = 8618,40 грн.

Окрім того, з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на проведення судової експертизи в сумі 20 596,25 грн, яка розрахована за формулою: 50 185,80 грн. х 41,04 : 100 = 20596,25 грн.

А тому, з підстав наведених у заяві, просить ухвалити у справі № 607/11828/22 додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства «Дідик 2012» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 618,40 грн та суму витрат на проведення експертизи у розмірі 20 596,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про стягнення судових витрат підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою заяву про стягнення судових витрат та подав письмове клопотання, в якому вказав, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5 370,08 грн судового збору та 29 589,55 грн витрат, пов`язаних з оплатою вартості судової ветеринарної експертизи.

Вказані суми вирахувані за такими формулами: 9108,00 грн х 0,5896 = 5730,08 грн; 50185,80 грн х 0,5896 = 29589,55 грн.

Що ж стосується витрат на професійну правничу допомогу, то вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат у розмірі 30 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності із складністю справи.

Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, що підлягає розподілу між сторонами становить 21 000,00 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 381,60 грн.

Вказана сума вирахувана за формулою: 21000,00 грн х 0,5896 = 12 381,60 грн.

У випадку, якщо суд не погоджується із визначеною сумою витрат на професійну правничу допомогу, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 17 688,00 грн.

Вказана сума вирахувана за формулою: 30000,00 грн х 0,5896 = 17 688,00 грн.

Однак, зазначив, що при ухваленні додаткового рішення представником відповідача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача суму понесених судових витрат у розмірі 29 214,65 грн, з яких: 8 618,40 грн витрати на професійну правничу допомогу; 20 596,25 грн витрати, пов`язані з оплатою вартості судової експертизи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути: 47 341,23 грн судових витрат у випадку, якщо суд погодиться із його доводами щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.; 52 647,63 грн судових витрат у випадку, якщо суд не погодиться із його доводами щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Однак, вважає, що в цьому випадку суду слід застосувати ч. 10 ст. 141 ЦПК України і стягнути з відповідача на користь позивача: 18 126,58 грн судових витрат у випадку, якщо суд погодиться із його доводами щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн; 23 432,98 грн судових витрат у випадку, якщо суд не погодиться із його доводами щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Відтак, просить ухвалити у справі № 607/11828/22 додаткове рішення, яким стягнути з Фермерського господарства «Дідик 2012» на користь ОСОБА_3 суму судових витрат у розмірі 18 126,58 грн.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов наступного висновку, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.03.2024 ухвалено задовольнити частково позов ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди. Стягнути з Фермерського господарства «Дідик 2012» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоди в розмірі 536987,40 грн.

Частиною першоюстатті 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третястатті 270 ЦПК України).

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини 1статті 264 ЦПК України.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійнуправничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених представником позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до позовних вимог, ціна первісного позову у даній справі становила 910737,40 грн. Позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 536987,40 грн, в іншій частині відмовлено. Отже, розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 58,96 % (536987,40 *100/910 737,40).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9108,00 грн.

Отже, підлягає розподілу судові витрати в сумі 9 108,00 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 9 108,00 * 58,96/100 = 5370,08 грн.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 5370,08 грн, сплаченого судового збору.

Також частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд враховує, що представником позивача в процесі розгляду даної справи було подано докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн, а саме: договір № 01/08 про надання правничої допомоги від 01.08.2022; додаткова угода № 1 від 01.08.2022 до договору № 01/08 про надання правничої допомоги від 01.08.2022 щодо розміру гонорару в сумі 30000,00 грн; детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом від 01.04.2024.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаному договорі про надання правничої допомоги.

Таким чином, представник позивача надав докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Разом із тим, представник відповідача подав до суду заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник відповідача зазначає про те, що розрахунки, надані відповідачем на підтвердження витрат понесених ним на правничу допомогу, є завищеними та було вказано про неспівмірність таких витрат, та просив зменшити заявлені витрати до 21000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу, взявши до уваги вищевказані докази на підтвердження факту укладення договору № 01/08 про надання правничої допомоги від 01.08.2022, додаткової угоди № 1 від 01.08.2022 до договору № 01/08 про надання правничої допомоги від 01.08.2022 щодо розміру гонорару в сумі 30000,00 грн, детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом від 01.04.2024, дійшов висновку про те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі 30000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними, у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Зокрема, щодо понесених витрат на правничу допомогу на загальну суму 30000,00 грн, не відповідає вказаному вище критерію розумності та обґрунтованості, оскільки, з огляду на детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, не вимагало у нього особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи, а також з урахуванням часткового задоволення позову та складності справи.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_3 , суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, враховуючи виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, зважаючи на ту обставину, що представник відповідача заперечує проти розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат до 21 000,00 грн.

Таким чином, підлягає розподілу витрати понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_3 в сумі 21 000,00 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 21 000 * 58,96/100 = 12381,60 грн.

Відтак, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12381,60 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачем ОСОБА_3 було оплачено проведення судово-ветеринарної експертизи в розмірі 50185,80 грн, що підтверджується квитанцією № 3570-2294-2168-1143 від 12.09.2023, виданої АТ «А-Банк».

Суд приймає до уваги витрати, які поніс позивач ОСОБА_3 за проведення судової експертизи в сумі 50185,80 грн, що підтверджується квитанцією наявної в матеріалах справи, оскільки вказані судові витрати були здійснені на замовлення позивача і були необхідні для розгляду справи.

Таким чином, підлягає розподілу витрати понесені на проведення експертизи ОСОБА_3 в сумі 50185,80 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 50185,80 * 58,96/100 = 29589,55 грн.

Відтак, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 29589,55 грн.

Щодо заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

На підтвердження факту витрат на оплату послуг адвоката, представником відповідача ОСОБА_2 надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 01/2022-10-04 від 04.10.2022 та платіжну інструкцію в національній валюті від 20.10.2022 № 299 на суму 21000,00 грн.

Разом із цим, сторона позивача не подавала до суду клопотань про зменшення чи заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу Фермерським господарством «Дідик 2012», суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, відсутність заперечень позивача з приводу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21000,00 грн.

Таким чином, підлягає розподілу витрати понесені на професійну правничу допомогу Фермерським господарством «Дідик 2012» в сумі 21 000,00 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 21 000 * 41,04/100 = 8618,40 грн.

Відтак, слід стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8618,40 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачем було оплачено проведення судової експертизи в розмірі 50185,80 грн, що підтверджується актом.

Суд приймає до уваги витрати, які поніс відповідач за проведення судової експертизи в сумі 50185,80 грн, що підтверджується актом, наявним в матеріалах справи, оскільки вказані судові витрати були здійснені на замовлення відповідача і були необхідні для розгляду справи.

Таким чином, підлягає розподілу витрати понесені на проведення експертизи Фермерським господарством «Дідик 2012» в сумі 50185,80 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 50185,80 * 41,04/100 = 20596,25 грн.

Відтак, слід стягнути з позивача на користь відповідача витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 20596,25 грн.

Частиною 5 статті 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 270, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву представника позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.

Стягнути з Фермерського господарства «Дідик 2012» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 47341,23 грн (сорок сім тисяч триста сорок одна гривня 23 копійки).

Задовольнити заяву представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства «Дідик 2012» понесені судові витрати в розмірі 29214,65 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті чотирнадцять гривень 65 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач Фермерське господарство «Дідик 2012», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 38038177, місцезнаходження с. Козівка, Тернопільський район, Тернопільська область;

Треті особи:

Великогаївська сільська рада, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04394875, місцезнаходження вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область;

Головне управлінняДержпроспоживслужби вТернопільській області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40310898, місцезнаходження вул. Микулинецька, 20, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область.

Додаткове рішення суду складено та підписано 09 квітня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко