Рішення

від 08.04.2024 по справі 180/486/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/486/24

2/180/344/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Янжули О.С.,

при секретарі Котовій Н.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Марганець,в порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін,в письмовомупровадженні,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Повалій Олена Василівна звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської областіз позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого на даний час є Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

За час роботи на даному підприємстві він ОСОБА_1 отримав хронічні професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, недосконалість технологічних процесів, відсутність денного освітлення, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, вимушена робоча поза сприяли розвитку професійних захворювань.

Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії від 27 лютого 2024 року Серія 12 ААА №129918 позивач первинно безстроково встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 65%, з яких: 20%-ХОЗЛ, 30%-радикулопатія, 15%- туговухість.

Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії від 27 лютого 2024 року Серія 12 ААГ №558337 позивачу первинно безстроково встановлено третю групу інвалідності.

Внаслідок втрати професійної працездатності вважає, що в ОСОБА_1 наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність; у зв`язку з захворюванням було порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв`язку із загальною слабкістю, втомою та болями. Він не може повернутись до повноцінного способу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному стані., який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині Через захворювання він багато часу знаходиться на лікуванні. Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 245 000,00 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Ухвалою судувід 13березня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін - в письмовому провадженні. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

28 березня 2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання у розмірі 245 000,00 грн. Зазначив, що позивач свідомо не надав суду інформацію про те, що 24 січня 2024року між ним та АТ "Марганецький ГЗК" був укладений договір про добровільне відшкодування моральної шкоди, відповідно до якого АТ "Марганецький ГЗК" сплатило ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 гривень в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди, зумовленої втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань, за основним діагнозом: Хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху III ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН ІІст., що підтверджується повідомленням про хронічне професійне захворювання (отруєння) № 4596/2, виданого клінікою професійних захворювань Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» 28.12.2023 року, отриманих під час роботи у шкідливих умовах на АТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК». Відповідно до п.5 зазначеного договору при виконанні АТ "Марганецький ГЗК" усіх своїх зобов`язань моральна шкода пов`язана з втратою здоров`я внаслідок виявлених захворювань позивача внаслідок роботи у шкідливих умовах на АТ "Марганецький ГЗК" , вважається відшкодованою у повному обсязі. Сторони: АТ "Марганецький ГЗК" та ОСОБА_1 вчинили правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки, волевиявлення сторін при укладанні договору було вільним та відповідало внутрішній волі сторін. При укладанні договору сторони визначили його істотні умови та своїми підписами це засвідчили, свідки зазначені в договорі своїми підписами засвідчили умови на яких був укладений договір. Спірний договір був виконаний зі сторони відповідача в повному обсязі. Позивач отримав грошові кошти, що свідчить про бажання у сторін настання наслідків укладення спірного договору та те, що договір вчинено добровільно, без будь-якого стороннього впливу. Відповідно до вимог ст.1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Тобто у разі свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №641/8857/17. Позивач погодився на сплату йому одноразово у відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням у сумі 10000 грн, про що укладено договір про добровільне відшкодування шкоди, отримав таку виплату одноразово що силу ч.5ст.23 ЦК України позбавляє позивача права повторно звертитися за відшкодуванням моральної шкоди. Враховуючи те, що моральна шкода відшкодована позивачу в повному обсязі, просять відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

02 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Повалій Олена Василівна надала відповідь на відзив в якому просила позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити у повному обсязі, посилаючись на те, що право на відшкодування моральної шкоди настає з встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Станом на момент укладення договору про відшкодування моральної шкоди ще не існувало однієї з підстав заподіяння такої шкоди втрати професійної працездатності позивачем та встановлення йому інвалідності. А тому сторони не могли погодити відшкодування моральної шкоди, права на яку ще не виникло і не було достатніх підстав вважати, що воно обов`язково виникне. Також просила звернути увагу на судову практику, з даного питання, яка виникла під час розгляду аналогічних справ у апеляційній інстанції.

Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею13ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого на даний час є Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 22 березня 1977 року на ОСОБА_1 .

За час роботи на даному підприємстві він отримав хронічні професійні захворювання, які обумовлено умовами в яких він працював.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серія 12 ААА №129918 від 27.02.2024 року ОСОБА_1 первинно безстроково встановлено ступінь втрати професійної працездатності у загальному розмірі 65%, з яких: 20%- хр.бр, 30%-по радик, 15%- по тугов. та третю групу інвалідності.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ № 558337 від 27.02.2024 року ОСОБА_1 первинним оглядом встановлено третю групу інвалідності за проф. захв., безстроково.

Виходячи з медичних висновків, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 ( Форма П-4), суд прийшов до висновку про те, що у зв`язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на підприємстві, позивач отримав професійні захворювання.

Відповідно дост. 1 Гірничого Закону Українидо особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).

Згідно зіст.38 Гірничого закону Українидо обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

За таких обставин, з огляду на вище зазначені норми Законів, під час судового розгляду доведено, що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача професійного захворювання.

Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).

У зв`язку з вищевикладеним, суд не бере до уваги посилання відповідача на укладений між сторонами договір 24.01.2024 року про відшкодування моральної шкоди, оскільки його було укладено до встановлення у позивача стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Внаслідок втрати професійної працездатності, у позивача наявна моральна шкода, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршилися його здібності, переживання викликані наслідками професійного захворювання, він втратив професійну працездатність, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений постійно приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Згідно статті 3Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно абзацу 9 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до вказаного закону. Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167ЦК України та ст.237-1 КЗпПУ їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.

Частиною першої статті 237-1КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав`язків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 150 000 грн., з утриманням податку та обов`язкових платежів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України; ст.ст.2,3,4,6,9,10,12,13,19,76-81,133,141,247,258,259,263-265,268,273,352,354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доАкціонерного товариства "Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"про відшкодуванняморальної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства"Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"(ідентифікаційнийкод юридичноїособи 00190911згідно ЄДРПОУ,місцезнаходження:53400, Дніпропетровськаобласть,м.Марганець,вул.Єдності,62) накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в відшкодування моральної шкоди 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, з утриманням податку та обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного Товариства"Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"(ідентифікаційнийкод юридичноїособи 00190911згідно ЄДРПОУ,місцезнаходження:53400, Дніпропетровськаобласть,м.Марганець,вул.Єдності,62) судовийзбір накористь державив розмірі1211гривень 20копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: О. С. Янжула