Ухвала

від 10.04.2024 по справі 346/3777/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/3777/23

Провадження № 2/346/182/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Івасів В.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Чобанюка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

позивач за первісним позовом ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 20.02.2024 року, 21.03.2024 року та 10.04.2024 року, не з`явився, про час і місце цих засідань повідомлявся за адресою, вказаною в первісній позовній заяві, про що свідчать відстеження поштових відправлень із сайту АТ «Укрпошта» про вручення поштових відправлень особисто та за довіреністю. Про причини неявки в зазначені судові засідання позивач ОСОБА_2 не повідомив та не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності чи про відкладення судового засідання. Крім того, в дані судові засідання не прибув представник позивача, адвокат Поляк П.П., про його час і місце повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про одержання ним судової повістки-виклику, а також довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» на зазначений ним у відповідних клопотаннях номер мобільного телефону. Свою участь в даних засіданнях в режимі відео конференції згідно з відповідним його клопотанням ОСОБА_3 як представник також не забезпечив.

Представник відповідача, адвокат Чобанюк М.М. в судовому засіданні заявив клопотання про залишення первісного позову без розгляду, оскільки має місце третя неявка в судове засідання позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника.

Заслухавши вказаних учасників, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду ( близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).

Як зазначено вст. 10 ЦПК України,ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6Конвенції прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч.3ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Між тим, ст.ст.223,257 ЦПК Україниврегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Відповідно до положень п.3 ч.1ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

ВС роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності заявника (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13).

Згідно зі ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, та те, що позивач/представник за первісним позовом не з`являються в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення первісного позову без розгляду.

На підставі наведеного, та, керуючись п.3 ч.1 ст.257,ст.ст. 260,261,354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1ст.257 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Яремин М. П.