Рішення

від 03.04.2024 по справі 130/521/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/474/2024

130/521/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання ОСОБА_1 ,

за участі представника позивача ОСОБА_2 ,

позивача Інни Бовсунівської,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом адвоката Полігаса Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Жмеринської районної державної адміністрації, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача 20 лютого 2024 року звертається до суду з цим позовом і вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача ОСОБА_4 , після смерті якої залишилось спадкове майно у виді земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 3,9767 га, з кадастровим номером 0521055300:06:001:0103, що знаходиться Браїлівської селищної ради. На час відкриття спадщини з ОСОБА_4 проживала, але не була позивачка, яка забрала її до себе доглядати в м. Житомир, оскільки тітка була одинокою та дітей не мала. Позивачка після смерті тітки не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у встановлений строк, оскільки вважала себе такою, що спадщину прийнята, так як здійснювала за нею догляд, інших спадкоємців у тітки немає. 1 лютого 2024 року ОСОБА_5 звернувся від імені позивачки до Другої Жмеринської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, проте отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Тому представник позивача подав позов до суду і просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 на час відкриття спадщини з спадкодавицею ОСОБА_4 , встановити факт родинних відносин, а також визнати в порядку спадкування за законом її право на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , загальною площею 3,7967 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Браїлівської селищної ради, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позиції позивача представник надав копії документів, які посвідчують її особу, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копії документів, які підтверджують, що за ОСОБА_4 рахується земельна частка (пай), копії витягів зі спадкового реєстру, а також копію постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Представник позивачки ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Пояснює, що його довірителька є єдиною спадкоємицею після смерті тітки, оскільки інших родичів, дітей та чоловіка у неї не було. Однак не може оформити своїх спадкових прав через неможливість встановити родинні стосунки та відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай). Тому представник позивачки просить встановити факт постійного проживання позивачки з тіткою на час відкриття спадщини, той факт, що ОСОБА_4 , є рідною сестрою ОСОБА_7 , матері позивачки та її тіткою, і таким чином має право на спадкове майно після смерті тітки, тому просить про визнання за позивачкою права на спадкову земельну частку (пай), яка належала її тітці ОСОБА_4 .

Позиція відповідача

Представник відповідача Жмеринської міської ради Козаков Г.Г. відзиву на позов не надав. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність та винесення рішення на розсуд суду та у відповідності до ЦПК України (а.с.42).

Позиція третьої особи

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Жмеринської районної військової (державної) адміністрації Вінницької області Климишена А.Є. подала заяву про вирішення справи на розсуд суду та у відсутність представника (а.с.50).

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа передана до провадження судді 20 лютого 2024 року, що видно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.28).

Ухвалою від 23 лютого 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою зобов`язано Другу Жмеринську нотаріальну контору надати суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с.29).

З Другої Жмеринської нотаріальної контори 29 лютого 2024 року надійшла відповідь про те, що спадкова справа до майна ОСОБА_4 не заводилась (а.с.35).

Письмові пояснення щодо позову та заява про розгляд справи у відсутність представника третьої особи надійшли до суду 29 лютого 2024 року (а.с.37-41).

Представник відповідача Жмеринської міської ради 6 березня 2024 року подав заяву про розгляд справи у його відсутність та винесення рішення на розсуд суду та у відповідності до ЦПК України (а.с.42-44).

Підготовче провадження закрите ухвалою суду від 13 березня 2024 року, а справа призначена до судового розгляду (а.с.47).

Представник третьої особи Жмеринської районної військової (державної) адміністрації 29 березня 2024 року подала заяву про розгляд справи у її відсутність та винесення рішення на розсуд суду (а.с.50).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підтвердили, що до моменту смерті з ОСОБА_4 проживала її племінниця ОСОБА_3 , дочка її рідної сестри ОСОБА_7 , інших спадкоємців не знають. ОСОБА_3 здійснювала постійний догляд за ОСОБА_4 в м. Житомир, за місцем її проживання, до дня смерті.

Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд встановив, що відповідно до копії паспорта ОСОБА_3 вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Житомир (а.с.7).

У довідці про реєстрацію місця проживання зазначено, що ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно із копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 78 років у м. Житомир (а.с.10).

Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років у м. Житомир (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась тітка позивачки - ОСОБА_12 , батьками її в свідоцтві про народження записані: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась мати позивачки, ОСОБА_15 , її батьками в свідоцтві про народження записані: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с.13 на звороті)

ОСОБА_15 13 липня 1991 року уклала шлюб з ОСОБА_18 та змінила прізвище на « ОСОБА_19 » (а.с. 12 на звороті).

ОСОБА_12 01 лютого 1972 року уклала шлюб з ОСОБА_20 та змінила прізвище на « ОСОБА_21 » (а.с.13).

ОСОБА_22 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: ОСОБА_7 та ОСОБА_18 (а.с.14).

ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_6 одружилась із ОСОБА_11 та змінила прізвище на « ОСОБА_23 » (а.с.15).

Отже з досліжених документів вбачається, що у матері позивачки ОСОБА_15 , яка в подальшому одружилась та змінила прізвище на ОСОБА_19 та тітки ОСОБА_24 , яка в подальшому одружилась та змінила прізвище на ОСОБА_21 , в свідоцтвах про народження матір`ю записана ОСОБА_25 , однак через зміну нею прізвища та відсутність актового запису про укладення шлюбу ОСОБА_17 з ОСОБА_13 нотаріус не зміг встановити родинні стосунки.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Браїлівського старостинського округу Жмеринської міської ради, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті разом з спадкодавицею ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.16).

Директор ПП "УК "ЖЕП №1 м. Житомир 21 серпня 2023 року видала позивачці довідку, у якій вказала, що зі слів свідків ОСОБА_4 на день смерті проживала АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

Згідно з листом Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідно до відомостей із документації із землеустрою, що включена до місцевого фонду документації із землеустрою, а саме: інформація, про зареєстроване право власності чи користування землею за покійною гр. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 березня 2013 року по Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, у Відділі № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, відсутня (а.с.18).

Відповідно до розпорядження Жмеринської РДА від 10 червня 2011 року №277 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок для ведення господарств на території Браїлівської селищної та Людавської сільської рад для складання документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) та земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств громадянам Браїлівської селищної та Людавської сільської рад», та Списку померлих власників земельних часток (паїв), спадкоємцям яких будуть передаватися у власність земельні ділянки на території Браїлівської селищної ради та видаватися державні акти після оформлення спадщини, за ОСОБА_4 рахується земельна частка (пай) : рілля - ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,7967 га на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району (а.с.19-20).

Відповідно до копії листа Державного архіву Вінницької області, у книгах реєстрації актових записів про шлюб громадян по АДРЕСА_3 за 1928, 1937 рр. актового запису про вступ у шлюб гр. ОСОБА_17 з ОСОБА_13 не виявлено. Книг реєстрації актових записів про шлюб громадян по м. Жмеринка за 1924-1927, 1929-1936, 1939 рр. та смт Браїлів за 1924-1927, 1929-1936, 1938, 1939 рр. в архіві на зберіганні немає (а.с.22).

Згідно з постановою державного нотаріуса Другої Жмеринської державної нотаріальної контори від 1 лютого 2024 року, ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , оскільки з поданих документів немає можливості встановити родинні стосунки, не надано доказів про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавицею на час її смерті та правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) відсутні (а.с.21).

Інформаційна довідка зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вказує на те, що заповіт, залишений ОСОБА_4 25 листопада 1982 року, чинний (а.с.23).

З Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що станом на 1 лютого 2024 року інформація про відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_4 відсутня. (а.с.24).

Згідно з повідомленням Другої Жмеринської державної нотаріальної контори від 27 лютого 2024 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась (а.с.35).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а також визнані відповідачем.

Надані докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається. Кожний аргумент, наведений представником позивача, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 319 цього ж Кодексу визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадку, якщо спадкоємець фактично проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то зазначена обставина є підставою для звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Суд приймає до уваги пояснення представника позивача та свідків стосовно того, що позивачка постійно проживала на час відкриття спадщини з ОСОБА_4 , яка була рідною сестрою її матері, тобто їй рідною тіткою і за якою рахується земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,7967 га на території Браїлівської сільської ради, однак правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку відсутні, оскільки дана земельна ділянка була виділена спадкодавиці після її смерті, і державний акт на земельну ділянку не видавався, що узгоджується з дослідженими у судовому засіданні доказами, підтверджується показаннями свідків, підстав не брати до уваги які у суду немає.

Суд також установив, що інших спадкоємців та особи, яка має право на обов`язкову частку у спадковому майні крім позивачки немає, що підтверджується відсутністю спадкової справи.

Таким чином, судом установлено, що факти, про встановлення якого просить представник позивача, мають юридичне значення, від встановлення фактів залежить виникнення особистих майнових прав позивачки, а метою встановлення фактів, що мають юридичне значення, є можливість реалізувати своє право на спадщину.

Що стосується вимог щодо визнання права позивача на земельну ділянку в порядку спадкування, то суд виходить з такого.

У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частина перша статті 1297 цього ж Кодексу зобов`язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є, зокрема, нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі статтею 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, позивач ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті тітки ОСОБА_4 , за якою рахується земельна ділянка.

Відповідно до статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Відповідно до статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої, другої третьої та п`ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною другою статті 22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належить зокрема рілля. Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Матеріально-правовою вимогою даного позову є визнання за позивачкою права на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки спадкодавець за життя не набула такого права, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до винесення розпорядження Жмеринської РДА від 10 червня 2011 року №277 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок для ведення господарств на території Браїлівської селищної та Людавської сільської рад для складання документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) та земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств громадянам Браїлівської селищної та Людавської сільської рад», та включення її до Списку померлих власників земельних часток (паїв), спадкоємцям яких будуть передаватися у власність земельні ділянки на території Браїлівської селищної ради та видаватися державні акти після оформлення спадщини (а.с.19-20).

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Висновки суду

Таким чином суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які представник позивачки посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому, суд дійшов висновку, що право позивачки на спадкування належного ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) підлягає поновленню, що стало підставою звернення до суду її представника з цим позовом, враховуючи при цьому його доведеність та обґрунтованість, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 259, 263 ЦПК України, на підставі статей 1217, 1218, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, статей 293, 315, 319 ЦПК України, статті 34 Закону України "Про нотаріат", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд

у х в а л и в :

Позов адвоката Полігаса Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Жмеринської районної державної адміністрації, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є рідною сестрою ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та тіткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_3 право в порядку спадкування за законом на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , загальною площею 3,7967 га, кадастровий номер 0521055300:06:001:0130, що знаходиться на території Жмеринської міської ради (колишньої Браїлівської селищної ради), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Повне рішення складене 10 квітня 2024 року.

Ім`я (найменування) учасників справи

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідент. код НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Полігас Володимир Миколайович, АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 752 від 6 червня 2012 року.

Відповідач Жмеринська міська рада Вінницької області, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Жмеринська районна військова (державна) адміністрація Вінницької області, вул. Б.Хмельницького, 14, код ЄДРПОУ 03084227.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ