Рішення

від 09.04.2024 по справі 943/383/24

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №943/383/24

Провадження №2-о/943/94/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року м. Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

за участі заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з означеною заявою, покликаючись на те, що здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка внаслідок перенесеного інфаркту потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується медичним висновком ЛКК. Оскільки батько та брат померли, інших осіб, які б здійснювали догляд за матір`ю немає, заявник самостійно здійснює догляд за матір`ю, проживає разом з нею в одному будинку, забезпечує ліками, їжею, відповідними умовами проживання. Встановлення факту здійснення постійного догляду необхідно заявнику для відстрочки від мобілізації до ЗСУ.

Заявник позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просить таку задоволити, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису, про що подав відповідну письмову заяву.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Надав суду відповідь на запит, зазначивши, що заявник не призивався до лав ЗСУ.

Представник заінтересованої особи Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.

Враховуючи клопотання заявника, за відсутності інших учасників процесу, суд у відповідності до ст. 247 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

Вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи, дослідивши такі в їх сукупності, суд приходить до переконання про доцільність позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку може бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (свідоцтво Серії НОМЕР_1 , повторно видане Буським відділом ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23.10.2021 року, актовий запис № 1 від 04.01.1987 року.

Висновком № 545 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі виданим КНП Буської міської ради «Буська ЦРЛ» від 11.08.2023 року підтверджується, що ОСОБА_3 не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду.

Медичним висновком ЛКК виданим КНП Буської міської ради «Буська ЦРЛ» від 11.08.2023 року № 544 підтверджується, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.

Рішенням № 25 про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 15.09.2023 року, ОСОБА_1 призначено особою, що здійснює соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за матір`ю ОСОБА_3 .

Довідкою виданою Красненською селищною радою від 15.02.2024 року № 228 підтверджується, що заявник проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 та здійснює за нею догляд.

Згідно довідки про склад сім`ї виданої Красненською селищною радою 19.10.2023 року № 11396 вбачається, що заявник зареєстрований та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Батько заявника, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно Буським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.02.2024 року, актовий запис № 76 від 19.11.1988 року.

Брат, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Відділом актів громадянського стану у столичному місті Варшава від 12.12.2014 року (перекладеним на українську мову з польської перекладачем Торончак Боженою).

Як ствердив заявник в судовому засіданні, інших осіб які могли б здійснювати догляд за матір`ю, немає. З часу коли матір почала хворіти, після перенесеного інсульту, постійно здійснював та здійснює до тепер догляд за нею, забезпечує ліками, їжею, відповідними умовами проживання. Постійно перебуває поряд з матір`ю, щоб у разі потреби забезпечувати медичний огляд та невідкладну медичну допомогу.

Отже, матеріалами справи достовірно встановлено факт здійснення на теперішній час заявником постійного стороннього догляду за своєю матір`ю ОСОБА_3 та даний факт має для заявника юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У розумінні статті 1 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-IVвід 06.10.2005 року (далі - Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2961-IV, рішення медико-соціальних експертних комісій є обов`язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними закладами незалежно від типу і форми власності.

Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.

Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.

Крім того суд враховує, що інших членів сім`ї які б могли здійснювати догляд за хворою немає, заявник проживає разом з своєю матір`ю та здійснює догляд за нею.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов`язки та інтереси особи, яка потребує постійного стороннього догляду.

При цьому суд зауважує, що питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є компетенцією уповноваженого органу відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» й не входить до компетенції суду.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за матір`ю, яка потребує такого догляду.

Враховуючи вищенаведене, аналізуючи надані заявником докази на підтвердження факту здійснення догляду за матір`ю, є належними, допустимими та достатніми у контексті положень статей 77-80 ЦПК України, крім того з вересня 2023 року заявник призначений Красненською селищною радою згідно рішення № 25 від 15.09.2023 року особою, яка здійснює догляд за матір`ю ОСОБА_3 та надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, за що отримує відповідну компенсацію. Тому заявлені вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Інших обставин, які б спростовували твердження заявника, не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 13, 247, 258-259, 264, 265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 здійснює постійний догляд та утримання своєї матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Б. М. Журибіда