Рішення

від 10.04.2024 по справі 485/185/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/185/24

Провадження №2/485/124/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 квітня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №485/185/24, провадження №2/485/124/24 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 19 березня 2024 року замінив первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_1 . Таким чином, позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії, яку постачає позивач, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 01 січня 2024 року відповідач має заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 57541,60 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Відзив на позовну заяву від відповідачки до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 31 січня 2024 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін /а.с.24-25/.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 19 березня 2024 року замінив первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_1 /а.с.45-46/.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином,причини неявки суду не повідомила.

За наявності умов, визначених у ч. 1ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є юридичною особою приватного права та виконує функцію постачальника універсальних послуг (спеціальний обов`язок) - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам. Перелік постачальників універсальних послуг затверджений постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268.

За адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Об`єкт споживача підключений до електроенергії, постачання якої здійснює позивач як постачальник універсальних послуг. Споживач користується вказаними послугами.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №366588182, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 /а.с.31-33/.

З урахуванням викладеного, споживачем електричної енергії за вказаною адресою є ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості борг відповідача (договір 55111104) за електроенергію за період з 01.07.2023 по 01.01.2024 становить 57541,60 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно до ч. 4,5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно доч. 1,2 ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ст.67,68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України,Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (надалі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку(п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, із наступними змінами та доповненнями (далі ПКЕЕН), які діяли на час виникнення заборгованості, а саме згідно з абзацом 2 п. 1 ПКЕЕН, ці Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно з п. 20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно з законодавством України, що передбачено ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Згідно із розрахунком заборгованості за електричну енергію, за період з 01.07.2023 по 01.01.2024 року відповідачем спожито електроенергії на загальну суму 57541,60 грн, однак за вищевказаний період оплата за електричну енергію не надходила, у зв`язку з чим борг за спожиту електричну енергію складає 57541,60 грн.

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або доказів, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано доказів щодо погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем доказів належного виконання зобов`язання з оплати спожитої ним електричної енергії суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо сплати судового збору

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача з огляду на таке.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 14 грудня 2023 року у справі №485/1838/23 відмовив у видачі судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».

За подання заяви про видачу судового наказу позивачем було сплачено судовий збір у сумі 268,40 грн, сума якого відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, повинна бути зарахована до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2759,60 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, які зараховані до суми судового збору за подання теперішньої позовної заяви, в розмірі 268,40 грн, а всього судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно дост.141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, статей 509, 526, 530, 611 ЦК України, керуючись ст.4,13,81,141, 164,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888), заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 57541,60 грн (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сорок одна гривня шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888), судові витрати в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 10 квітня 2024 року.

Суддя О.П.Бодрова