Вирок

від 04.04.2024 по справі 766/4806/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/4806/24

н/п 1-кп/766/2635/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , вивчивши матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 28.03.2024 року за №12024232080000073, за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Приозерне м. Херсона, українка, громадянка України, з вищою освітою, не одружена, утриманців не має, фізичних та психічних вад здоров`я не має, інвалідності не має, головний бухгалтер ІНФОРМАЦІЯ_2 компенсуючого типу Херсонської міської ради, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджувалася

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України

встановив:

У вересні 2022 року (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося) ОСОБА_2 , перебуваючи на території тимчасово окупованого збройними формуваннями російської федерації смт. Білозерка Херсонського району Херсонської області, будучи громадянкою України, добровільно надала згоду на зайняття посади касир - бухгалтера «Управления труда и социальной политики Белозерского муніципального округа», тобто добровільно зайняла посаду, не пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.

Після цього, громадянка України ОСОБА_2 , перебуваючи на вказаній посаді, за адресою: АДРЕСА_2 , не маючи в підпорядкуванні підлеглих працівників, виконувала свої функціональні обов`язки, які полягали у формуванні та подачі пропозицій на кошти (соціальні виплати), отримання спільно з начальником «Управления труда и социальной политики Белозерского муніципального округа» коштів в м. Херсон, подача звіту про використання отриманих коштів, нарахування заробітної плати працівникам «Управления труда и социальной политики Белозерского муніципального округа», видача соціального забезпечення від окупаційної влади (кошти рублями російської федерації) громадянам, згідно сформованим відомостям.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно - розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку та з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі.

До вказаного обвинувального акту відносно ОСОБА_2 долучена письмова заява обвинуваченої, що складена у присутності захисника ОСОБА_3 , відповідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють встановлені органом досудового розслідування обставини, із врахуванням того, що до обвинувального акту долучено заяву обвинуваченої з цього приводу, суд вважає за можливе провести розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні в порядку ст. 382 КПК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та без фіксування за допомогою технічних засобів в порядку, визначеному ч. 4 ст. 107 КПК України.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, за матеріалами справи характеризується посередньо, сім`ї та утриманців не має, працевлаштована, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, кримінальне правопорушення вчинила вперше. Обставинами, які пом`якшують покарання, визнає повне визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

В справі ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк, який, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченій додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Згідно ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Оскільки покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 2 ст. 111-1 КК України визначене як додаткове факультативне, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати його стосовно ОСОБА_2 , враховуючи обставини справи та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до кримінальних проступків.

Цивільний позов у справі не пред`явлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 373 376, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1