Рішення

від 04.04.2024 по справі 747/46/24

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/46/24

Провадження № 2-а/747/15/24

РІШЕННЯ

іменем України

04.04.2024 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі

головуючої судді - Тіщенко Л.В.

секретаря - Зірки В.П.

представника позивача - Забальського Ю.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду смт Талалаївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування позову зазначає, що 16 січня 2024 року в 12 год 08 хв на вул Центральна в смт Талалаївка представником відповідача було винесено постанову серії ЕНА № 1252245 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. дана постанова є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного. 16 січня 2024 року близько 12.00 позивач перебував в автомобілі MERCEDES BENZ 208 D, д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв на узбіччі проїзної частини вул Центральна в смт Талалаївка. В цей час до нього підійшли працівники поліції, які не представились, але стали вимагати документи на автомобіль. Потім повідомили, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП і йому була вручена квитанція про сплату штрафу відповідно до постанови серії ЕНА № 1252245, при цьому сама постанова не вручалась. При цьому позивач автомобілем не керував, власником його не являється, тому в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Тому представник позивача просить суд скасувати як незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1252245 від 16.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою від 12 лютого 2024 року відкрито спрощене провадження та призначено судовий розгляд на 26 лютого 2024 року, який було відкладено за клопотанням представника відповідача на 04 березня 2024 року, в якому оголошено перерву до 12 березня 2024 року на до 04 квітня 2024 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити, оскільки ОСОБА_1 безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП, оскільки він не є власником даного транспортного засобу, не керував ним, і тому не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст 121 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив суд провести розгляд справи без участі представника ГУНП. Згідно наданого відзиву позив відповідачем не визнається, оскільки 16.01.2024 року близько 12.00 год ОСОБА_1 по вул Центральна, 5 в смт Талалаївка керував транспортним засобом «Мерседес Бенс» 208 Д, д.н.з. НОМЕР_1 , який не пройшов технічного контролю згідно ст 35 Закону України «Про дорожній рух», чим порушив п 31.3 «б» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст 121 КУпАП. Інспектором з РПП розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст 121 КУпАП, за результатами якої винесено постанову ЕНА № 1252245 від 16.01.2024 року. Обставини подій зафіксовані на бодікамеру поліцейського, відеозапис долучений до відзиву. Інспектором ВРПП було зупинено автомобіль «Мерседес Бенс» 208 Д, д.н.з. НОМЕР_1 , підійшовши до автомобіля інспектор представився, оскільки позивач перебував за кермом автомобіля, та оголосив законні вимоги щодо пред`явлення відповідних документів. Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу інспектором було встановлено, що вказаний автомобіль є транспортним засобом, який повинен проходити технічний контроль, а тому оголосив про вимогу пред`явити протокол проходження обов`язкового технічного контролю. Однак позивач пояснив, що не має такого протоколу. У подальшому інспектор повідомив позивача, що це є порушенням п. 31.3 «б» ПДР України за що пере6дбачена відповідальність за ч.3 ст 121 КУпАП. Після перевірки документів інспектор здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснив позивачу права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як це передбачено ст 268 КУпАП. Під час розгляд справи позивач факт вчинення адміністративного правопорушення не заперечував. Жодних заяв чи клопотань перед та під час розгляду справи від позивача не надходило. Розглянувши справу, інспектор виніс постанову серії БАВ № 639814 за ч.2 ст 121 КУпАП відносно позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вказаний транспортний засіб є автобусом та строк його експлуатації становить щонайменше 30 років з дати його першої реєстрації в Україні в 1989 році, безпечність експлуатації даного ТЗ викликає сумнів. Твердження позивача про те, що інспектор не ознайомив його з правами, доказами, а також не було враховано пояснення позивача, не відповідають дійсності та спростовуються підписом позивача у постанові щодо роз`яснення йому положень ст 268 КУпАП. Позивач повідомлено підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП та позивач безпосередньо сам знав, що він керує транспортним засобом, що не пройшов обов`язковий технічний контроль. Справа розглядалась у присутності позивача. Усні пояснення позивача заслухані інспектором, проте в сукупності всіх даних. Твердження позивача не знайшли свого підтвердження. Письмових пояснень позивач не надавав, що і зумовило розгляд справи у короткі строки близько 6 хвилин. В оскаржуваній постанові вказано нормативно-правовий акт, за порушення якого притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Розгляд справи що тривав 6 хвилин, не є доказом порушення процедури розгляду справи інспектором. На думку відповідача інспектор діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, і постанова винесена з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального та процесуального права та є такою, яка не має підстав для касування. Тому представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2024 року на ім`я ОСОБА_1 видана квитанція про сплату штрафу відповідно до постанови серія ЕНА № 1252245. В даній квитанції зазначено, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП за те, що 16.01.2024 в смт Талалаївка на вул Центральна, 5 керував транспортним засобом, який не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п 31.3 «б» ПДР - експлуатація ТЗ, які не пройшли обов`язковий технічний контроль (а.с.12) Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - «Мерседес Бенс» 208 Д, д.н.з. НОМЕР_1 , 1996 року випуску, колів жовтий, в графі «Особливі відмітки» зазначено ОСОБА_2 має право керувати авто (а.с.11) З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого представником відповідача на підтвердження посилань, зазначених у відзиві, вбачається, що запис в 12:17 розпочинається з того, що працівник поліції говорить комусь «отут підпис» і «я відриваю копію». Суд вважає за необхідне зазначити, що ідентифікувати як особу працівника поліції так і ОСОБА_1 на даному відеозаписі, який триває 1 хвилину, неможливо, на ньому зафіксовані тільки руки та планшет поліцейського. На іншому відеозаписі, який триває близько в 12:57 хтось говорить «зробите технічний контроль» і «виписую штраф 340 грн». На даному відеозаписі також неможливо ідентифікувати як особу працівника поліції так і ОСОБА_1 на даному відеозаписі, який триває 1 хвилину, неможливо, на ньому зафіксовані тільки руки та планшет поліцейського. Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на обставини, зазначені у відзив і щодо правомірності розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 121 КУпАП не підтверджені належними та допустимими доказами.

При розгляді судом даної адміністративної справи застосовуються наступні норми права.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідальність за ч. 3 ст.121 КУпАП, настає у разі керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але його не пройшов. Пункт 31.3 «б» ПДР України, на який посилається представник відповідача в оскаржуваній постанові, забороняє експлуатувати транспортні засоби згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи до них, крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби незалежно від строку експлуатації. Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити наявність одночасно двох обставин - керування водієм транспортним засобом та не пройдений обов`язковий технічний контроль даного транспортного засобу.

В судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES BENZ 208 D, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції і ними було встановлено, що даний транспорт ний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю, який не пройдений.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, як вбачається зі змісту частини 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відтак, позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин. Як було встановлено в ході судового розгляду обставини зазначені відповідачем у відзиві, а саме те, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 проходив 6 хвилин, що він проходив у відповідності з вимогами КУпАП, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів, поданих відповідачем.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме те, що він керував транспортним засобом, який не пройшов обов`язковий технічний контроль, та був зупинений працівниками поліції, тому суд приходить висновку, що його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за даною статтею, оскільки докази вчинення ним адміністративного правопорушення суду надано не було. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст 121 КУпАП та правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 121 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне. При подачі позову до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 605 грн 60 коп. Положенням ч.1 ст 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки за наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позову, тому з відповідача суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору, яка ним була сплачена при подачі позову до суду.

Керуючись ст. 73-77, 194, 229, 241-246, 255, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1252245 від 16.01.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн і провадженя по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, пр-т Перемоги, 74 м Чернігів, код ЄДРПОУ 40108651

Повний текст рішення суду виготовлений 11 квітня 2024 року.

Суддя Л.В.Тіщенко