Вирок

від 11.04.2024 по справі 507/264/24

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/264/24

Провадження № 1-кп/507/21/2024

Номер рядка звіту 279

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 рокусмт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Любашівка кримінальне провадження № 12023162480001307 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Левадівка Миколаївського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом встановлено, що ОСОБА_3 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи із корисливих мотивів, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, організував діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України та шляхом поширення інформації, почав підшукувати осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України у відповідності до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період воєнного стану, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022.

Так, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.10.2023, ОСОБА_3 запропонував громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно переправити їх через державний кордон України та призначив зустріч для обговорення організаційних питань з цього приводу.

Надалі ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, усвідомлюючи вимоги законодавства щодо порядку перетинання державного кордону України громадянами України чоловічої статі (військовозобов`язаними), 06.10.2023 близько 13 год 35 хв., перебуваючи неподалік залізничного вокзалу, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час зустрічі із громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , запропонував останнім за грошову винагороду в розмірі 12 000 доларів США з кожного незаконно переправити їх через державний кордон України.

При цьому під час розмови, ОСОБА_3 детально роз`яснив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 план дій, які необхідно виконати для незаконного перетину державного кордону України, пообіцявши організувати незаконне переправлення через державний кордон України, здійснити керівництво такими діями, сприяти їх вчиненню порадами та вказівками, а також вжити заходів щодо усунення перешкод у перетині державного кордону.

Зокрема, він запевнив останніх у тому, що може організувати їх незаконне переправлення через державний кордон України шляхом організації укладення фіктивних шлюбів із жінками, які мають інвалідність, оформленні необхідних документів по догляду за особою з інвалідністю та здійснення в подальшому виїзду через державний кордон України в якості особи, яка їх супроводжує, у встановленому пункті пропуску.

Також, ОСОБА_3 зауважив, що підбір жінок для укладення шлюбу здійснить самостійно, визначив дату та місце де буде відбуватись укладення відповідних фіктивних шлюбів, та роз`яснив, що при собі необхідно мати грошові кошти у визначеній ним раніше сумі та паспорт громадянина України.

Згодом, 10.10.2023 близько 10 год 00 хв. ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівся із ОСОБА_7 , після чого останні разом вирушили у напрямку ТЦ «Сіті Центр», що за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2, де їх очікував ОСОБА_8 .

Зустрівшись із ОСОБА_8 , останні втрьох на автомобілі «Toyota Corolla», сірого кольору, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , направились в сторону вулиці Чорноморського козацтва м. Одеси, де зустрілись із громадянкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має інвалідність ІІ групи, та за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 повинна була вступити у фіктивний шлюб із ОСОБА_7 .

Надалі, всі вищевказані особи на автомобілі «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , направились в бік с. Любашівка Подільського району Одеської області.

Того ж дня, прибувши до заздалегідь запланованого місця що за адресою: АДРЕСА_3 , за вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , здійснив валютний обмін у відділенні АТ КБ «Приватбанк», а саме надав працівникам відділення банку грошові кошти в сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) доларів США за що отримав еквівалент у розмірі 111 450 (сто одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн.

Після здійснення валютного обміну, за попередньою домовленістю вказану суму грошових коштів ОСОБА_8 передав ОСОБА_3 , який у свою чергу пояснив, що кошти будуть передані громадянці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як винагорода за вступ у шлюб без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно, а також частиною цих коштів буде сплачено послуги нотаріуса та Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції.

10.10.2023 близько 17 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у приміщенні Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, що за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , за сприяння ОСОБА_3 , уклав фіктивний шлюб без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя з громадянкою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має інвалідність І групи, за що того ж дня остання отримала грошову винагороду в розмірі 60 000 гривень.

Укласти фіктивний шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не вдалось за можливе у зв`язку із наявністю в Державного реєстру актів цивільного стану громадян записів щодо наявності в ОСОБА_7 нерозірваного шлюбу.

Наступної години того ж дня, після отримання свідоцтва про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , у салоні автомобіля «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , не знаючи, що грошові кошти є імітаційними, отримав від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 імітаційні грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 228 штук (загалом 22 800 - двадцять дві тисячі вісімсот), як незаконну винагороду

за організацію незаконного переправлення цих осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, які полягали в організації укладення фіктивних шлюбів із жінками, які мають інвалідність, та оформленні необхідних документів по догляду за особою з інвалідністю та здійснення виїзду через державний кордон України в якості особи, яка їх супроводжує, у встановленому пункті пропуску. Однак довести до завершення свій задум ОСОБА_3 не встиг, у зв`язку із тим, що був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів.

09 квітня 2024 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11 , якому на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12023162480001307 від 27.09.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з даною угодою ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 , за участі захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.332 КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст.332 КК України зі застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 38 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 646 000 грн., із позбавленням права обіймати посади пов`язані з здійсненням у встановленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення, з конфіскацією майна, а саме земельної ділянки (кадастровий номер 5123582200:01:001:0448), площею 2га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2235867351235, власником якої є ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Потерпілі по даному кримінальному провадженню відсутні.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. У ході розгляду угоди обвинувачений, захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не

порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 470, 472 КПК України.

При цьому, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним положеннями ст. 50, 65 КК України.

При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором, зокрема, враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3 є громадянином України, має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утримані двох дітей: малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження Серія І- НОМЕР_3 ) та неповнолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження Серія І- НОМЕР_4 ), а також дружину- інваліда ІІ групи ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_5 та пенсійне посвідчення Серія НОМЕР_6 ), має позитивні характеристики з в/ч, є учасником бойових дій (посвідчення Серія НОМЕР_7 безтермінове).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, а також активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у повідомленні правоохоронним органам фактів у справі, надання відомостей про власну кримінальну діяльність.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 - відсутні.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З метою виправлення ОСОБА_3 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, враховуючи особу винного, а також, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що йому доцільно призначити покарання за ч.3 ст.332 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, перейшовши до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст.332 КК України, у виді штрафу, в розмірі узгодженому в угоді про примирення від 09 квітня 2024 року, із позбавленням права обіймати посади пов`язані з здійсненням у встановленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення строком на три роки, з конфіскацією майна, а саме земельної ділянки (кадастровий номер 5123582200:01:001:0448), площею 2 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2235867351235, власником якої є ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань за

угодою судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, слід скасувати, а заставу у сумі 187880 грн. (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят грн.), внесену за ОСОБА_3 відповідно до квитанції № 93207540.1636-6118 від 13 жовтня 2023 року слід повернути заставодавцеві ОСОБА_15 .

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

Керуючись ч.15 ст.615 КК України, ст.ст. 369-371, 373, 374, 468-469, 473-475 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Угоду від 09 квітня 2024 року, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162480001307 від 27.09.2023 року про визнання винуватості за ч.3 ст.332 КК України - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому узгоджене покарання за ч.3 ст.332 КК України зі застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 38 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 646 000 грн., із позбавленням права обіймати посади пов`язані з здійсненням у встановленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення на строк три роки, з конфіскацією майна, а саме земельної ділянки (кадастровий номер 5123582200:01:001:0448), площею 2га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2235867351235, власником якої є ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Заставу у сумі 187880 грн. (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят грн.), внесену за ОСОБА_3 відповідно до квитанції № 93207540.1636-6118 від 13 жовтня 2023 року повернути заставодавцеві ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7

Речові докази:

- транспортний засіб «Сhevrolet Аveo», бежевого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 ; грошові кошти у розмірі у 60 тисяч гривень, з яких 112 купюр номіналом 500 гривень та 20 купюр номіналом 200 гривень, мобільний телефон «РОСО» ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 із встановленою сім-картою з абонентським номером: НОМЕР_11 ; мобільний

телефон «Нuawei» ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , із встановленими сім-картами з абонентськими номерами: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ; мобільний телефон «Хіаоmі» ІМЕІ 1: НОМЕР_16 , ІМЕІ2: НОМЕР_17 ,із встановленою сім-картою з абонентським номером: НОМЕР_18 ; мобільний телефон Арріе іРhоnе 14 Рго Мах ІМЕІ: НОМЕР_19 , із встановленою сім-картою з абонентським номером: НОМЕР_20 ; військовий квиток серії НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_16 - повернути власникам.

- документацію на ім`я ОСОБА_9 : медичну картку № НОМЕР_22 , направлення на аналіз від 17.10.2023 на 1 аркуші, направлення на лабораторне дослідження на 1 аркуші, індивідуальну програму реабілітації інваліда №3605 на 1 аркуші та її копію на 1 аркуші, трудову книжку серії НОМЕР_23 на 79 аркушах та її копії на 5 аркушах, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №505971 на 1 аркуші - залишити власнику,

- ксерокопія паспорта серії НОМЕР_24 на 1 аркуші; 228 аркушів паперу ззовні схожих на купюри номіналом 100 доларів США, серед яких 178 штук містять серійний номер «LВ232772720» та 50 штук містять серійний номер «КВ 14859854 М» - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон Арріе іРЬопе 14 Рго Мах, білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_25 - повернути власнику.

Скасувати арешт на майно, який було накладено на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2023 року.

Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, в тому числі й не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1