Рішення

від 10.04.2024 по справі 187/232/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/232/24

2/0187/157/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства «КМС»

про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного підприємства «КМС» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати відсутнім право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223757100:01:015:0175, площа земельної ділянки 4,5386 га (запис № 5912297 від 04.06.2014 про право оренди земельної ділянки, внесений державним реєстратором Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравець Р.А. до Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі №б/н від 04.06.2014, що укладений між Орендодавцем ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 та Орендарем приватним підприємством «КМС» ЄДРПОУ 36181861).

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

позовна заява подана адвокатом Васильцовою О.М., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги №07 від 26.01.2024 та ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1260475 від 05.02.2024.

Позовна заява обґрунтовується тим, що земельна ділянка, яка є предметом спірного договору оренди належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказану земельну ділянку позивач отримала у спадок. Як дізналася позивач вказана земельна ділянка на підставі договору оренди була передана в оренду відповідачу. Однак, як вказує позивач, цей договір не міг бути підписаний спадкодавцем, оскільки на момент укладення договору він помер. При цьому, позивач зазначає, що нею не вчинювалося дій, які б свідчили про прийняття нею до виконання правочину, зокрема, не отримувала орендної плати за земельну ділянку, тобто вчинений договір не схвалювала, що призводить до його недійсності.

Ухвалою суду від 15.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15.02.2024, яка 06.03.2024 повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також вказану ухвалу суду направлено на електронну адресу, яка зазначена відповідачем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованого в книзі записів державних актів за №19 від 19.05.1999, посвідчено право власності на земельну ділянку загальною площею 5,4638 га на території Миколаївської селищної ради Петриківського району за громадянином ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 07.04.2014, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис 142.

Відповідно до довідки №814/02-14 від 27.08.2021 виданої державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори, на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкрито спадкову справу, із заявою при прийняття спадщини звернулася дружина ОСОБА_1 (позивач), яка є єдиним спадкоємцем.

Земельній ділянці позивача площею 4,5386 га (рілля) присвоєний кадастровий номер 1223757100:01:015:0175, та з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №344219742 від 25.08.2023 вбачається, що 04.06.2014 між спадкодавцем ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір оренди землі №б/н, предметом якого стала земельна ділянка площею 4,5386 га, кадастровий №1223757100:01:015:0175.

04.06.2014 державним реєстратором Петриківського районного управління юстиції, Дніпропетровської області Кравець Р.А. до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис №5912297, яким за відповідачем зареєстровано право оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, що належить позивачу, строком на 5 років, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду). Розмір орендної плати складає 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 1756,11 грн.

Встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу правомірності користування відповідачем належною позивачу земельною ділянкою, відповідно до якої позивач просить визнати відсутнім право оренди земельної ділянки.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

У разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Суд зазначає, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Як установлено судом позивач після смерті чоловіка ОСОБА_2 , як його спадкоємець за законом, прийняла спадщину, яка відкрилась після його смерті, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір орендиземлі укладаєтьсяу письмовійформі іза бажаннямоднієї ізсторін можебути посвідченийнотаріально (ст.14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16 відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі N 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі №513/879/19 вказала, що у разі усунення судом перешкод у користуванні майном (земельною ділянкою) то таке вирішення спору за вказаною вимогою орендаря не вирішує спір сторін щодо визнання наявності/відсутності права оренди, як і не впливає на вирішення справи за вимогою орендодавця про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Звертаючись до суду із позовом, позивачка вказує на те, що договір оренди землі спадкодавець не підписував, оскільки він був вчинений після його смерті, що підтверджується документально.

Отже, підписаний від імені спадкодавця договір оренди землі слід вважати неукладеними оскільки договір оренди землі не був підписаний орендодавцем, а зобов`язання сторін не виникли і таким чином у орендаря відсутнє право оренди земельної ділянки.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

За змістом ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Надану у цій справі правничу допомогу оцінено у розмірі 3000 грн., що на думку суду, є співмірним з ціною позову, характером спірних правовідносин, складністю справи та значенням справи для сторін.

Витрати на правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги №07 від 26.01.2024, актом приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомог №07 від 26.01.2024 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 03 від 26.01.2024.

Таким чином суд вважає, що судові витрати заявлені до відшкодування обґрунтовано, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співмірною з фактично виконаними послугами та роботами, що підтверджуються наданими позивачем належними доказами, в зв`язку з чим ці витрати (щодо сплати судового збору та витрати на правничу допомогу) підлягають стягненню з відповідача в розмірі 4211,20 грн.

Інших витрат сторонами не заявлялися.

Керуючись статтями 44, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати відсутнім у Приватного підприємства «КМС» права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223757100:01:015:0175, площа земельної ділянки 4,5386 га (запис № 5912297 від 04.06.2014 про право оренди земельної ділянки, внесений державним реєстратором Петриківського районного управління юстиції, Дніпропетровської області Кравець Р.А. до Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі №б/н від 04.06.2014, що укладений між Орендодавцем ОСОБА_2 та Орендарем приватним підприємством «КМС».

Стягнути з Приватного підприємства «КМС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн, а всього 4211 (чотири тисячі двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Приватне підприємство «КМС», місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Курилівка, вул. Гагаріна, 6, код ЄДРПОУ 36181861.

Повне судове рішення складено та підписано 10.04.2024.

Суддя І.М. Соловйов