Рішення

від 13.02.2024 по справі 296/9400/22

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9400/22

2/296/457/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Кусік В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "Житомиробленерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

23.12.2022 ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ "Житомиробленерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і просить скасувати наказ №446-к від 04.05.2022 про припинення трудового договору як незаконний; поновити позивача на посаді, яку він займав до звільнення, з 01.03.2022 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.05.2022 до ухвалення судового рішення, який на день пред`явлення позову становить 103 102, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 23.02.2012 згідно наказу №376-к від 21.02.2012 перебував у трудових відносинах з відповідачем та займав посаду охоронника служби охорони АТ "Житомиробленерго".

01.03.2022 позивача було звільнено відповідно до наказу №446-к від 04.05.2022 згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Письмове повідомлення про звільнення позивач отримав від відповідача 06.05.2022.

З наказомпро звільненнязміг ознайомитисьтільки 22.11.2022,про що свідчить підпис у примірнику наказу №446-к від 04.05.2022.

Звільнення позивач вважає незаконним та таким, що проведено з порушенням порядку, установленого законом, оскільки 01.03.2022 у день відпочинку перед наступним чергуванням 02.03.2022 позивач з дружиною виїхали за межі міста у розташування Садівничого об`єднання ГО "Тетерівський масив" Житомирського району. Виїзд був погоджений із сусідами з будинку за місцем проживання, які погодилися підвезти у тому напрямку, оскільки самі виїжджали з причин небезпеки в місті - військового стану. Метою виїзду було те, що дружина знаходилася на реабілітації після складної травми, що призвела до хірургічного втручання та при постійних, частих сигналах повітряної тривоги їй було складно самій пресуватися в укриття, тому було прийняте рішення перевезти її до більш безпечного та більш зручного для проживання місця, де знаходиться дачний будинок. Крім того, було прийняте рішення, що наступного дня на чергуванні позивач напише заяву про відпустку, оскільки склалася така ситуація, що дружина потребувала допомоги та нагляду і до цього ж перебувати на роботі і в місті було дуже небезпечно для життя. Роботодавець також не забезпечив безпечного знаходження на роботі, однак забезпечив безпеку іншим працівникам, запровадивши простій.

02.03.2022 коли позивач намагався виїхати на роботу, то з`ясувалося, що приміські автобусні маршрути у цей напрямок були відмінені. До обіду позивач намагався в телефонному режимі повідомити керівництву про ситуацію, що склалася, однак, були серйозні складнощі з мобільним зв`язком. Тоді позивачем було прийнято рішення дістатися найближчого поштового відділення та повідомити про те, що сталося. Найближче відділення знаходилось в сусідній селищній громаді Буки. Позивач дістався туди та з`ясувалося, що поштове відділення не працює у зв`язку з військовим станом, тому місцеві жителі порадили дістатися до селищної громади с.Дениші, оскільки там працює поштове відділення для всіх навколишніх сіл. Позивач направився пішки туди та коли дістався поштового відділення, то з`ясувалося, що воно закрите, однак, місцеві жителі розповіли, що воно працює два дні на тиждень і можливо буде працювати 04.03.2022 року.

04.03.2022 позивач знову ж таки пішки дістався поштового відділення Дениші та зміг відправити рекомендованого листа відповідачу з повідомленням про місце його перебування.

12.03.2022 позивач зміг додзвонитися до заступника начальника охорони та повідомив йому про те, що трапилося, однак, він запропонував позивачу всеж - таки якимось чином дістатися до міста та зустрітися з начальником охорони.

14.03.2022 за допомогою мешканця Садівничого об`єднання ГО "Тетерівський масив" позивач зміг дістатися до роботи та зустрівся з начальником охорони, який повідомив позивачу, що всі ці дні, у які позивач був відсутній, будуть вважатися прогулом та запропонував позивачу звільнитися за власним бажанням з того дня коли позивач не вийшов на роботу, однак, позивач відмовився, бо вважав свою причину відсутності на роботі поважною. Крім того, повідомив йому, що на підставі того, що роботодавець впровадив працівникам простій, а охоронникам служби охорони не забезпечив безпечні умови під час військового стану, то позивач за таких умов працювати не зможе поки існує така загроза його життю і здоров`ю. Він попередив позивача, що в найближчий час його буде звільнено за прогул.

06.04.2022 позивач знову ж із с.Дениші направив до відповідача своє письмове звернення з письмовим роз`ясненням ситуації, що склалась та повідомив про те, що на даний час ще не зможе приступити до роботи з тих самих причин: не завершений реабілітаційний період після операції дружини, існує загроза його життю та здоров`ю.

23.04.2022 щоб уникнути можливого незаконного звільнення та зберегти своє робоче місце в таких складних умовах позивач звернувся ще раз до відповідача із заявою про ініціювання призупинення трудового договору, однак, отримав відмову від 03.05.2022, з якої вбачалося, що для роботодавця об`єкт критичної інфраструктури, як зрозумів позивач, вище за людське життя.

Після письмової відмови на призупинення трудового договору відповідач наступного дня 04.05.2022 звільнив позивача за прогул, використовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, хоча позивач пропрацював на підприємстві 10 років і не мав жодного стягнення за порушення трудової дисципліни, а навпаки мав заохочення.

Таким чином причини своєї неявки на роботу з 02.03.2022 позивач вважає поважними, оскільки була відсутність роботи приміського громадського транспорту; форс-мажорні обставини; активні бойові дії; реабілітація дружини після першої операції.

Подання відповідача від 04.05.2022 на звільнення вражає нікчемним, оскільки останній не може визначитися з днем, який він вважає прогулом, а саме на початку подання зазначає, що систематичні прогули з 01.03.2022, а завершує подання тим, що систематичні прогули з 02.03.2022.

Також зазначає, що звільнення його з роботи відбулося з порушенням порядку, установленого Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022, а саме ч.2 ст.5 цього Закону. Зокрема, відповідач не подав подання на його звільнення на розгляд до первинної профспілкової організації AT "Житомиробленерго", членом якої він був.

Враховуючи вищевикладене позивач просить позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 судді Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. передано для розгляду справу (а.с.80).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 27.12.2022 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.81).

На виконання вимог ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 27.12.2022 позивачем подано заяву (а.с.84-85).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 20.01.2023 прийнято до провадження цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.141).

20.02.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.148-163).

Представник відповідача зазначає, що відповідно до наказу № 446-к від 04.05.2022 позивач був звільнений 01.03.2022 з посади охоронника по п.4 ст.40 КЗпП України.

Правовими підставами для застосування п.4 ст.40 КЗпП України зазначає, що відповідно до графіку нарядів на лютий - березень 2022 позивач повинен був приступати до чергування у визначені графіком дні.

Позивач, відчергувавши 26.02.2022, мав приступити до наступного чергування 02.03.2022, що підтверджується вищезазначеним графіком нарядів на лютий - березень 2022, однак, позивач, починаючи з березня місяця 2022 по день видачі наказу про його звільнення, тобто по 04.05.2022, жодного разу не приступив до виконання своїх обов`язків не тільки не маючи на це поважних причин, але і постійно вводячи в оману керівництво AT "Житомиробленерго".

Відповідно донаданого позивачемпояснення від06.04.2022щодо причинневиходу начергування, топідставами дляневиходу нароботу є: знаходження позивачапоза межамим.Житомира,а самеу розташуванніСадівничого об`єднанняГО "Тетерівськиймасив"; через постійні(цілодобові)сигнали тривогив містідружині позивачабуло неможливопересуватися доукриття,дружина позивачазнаходилась нареабілітації черезтравму; "приступити до виконання службових обов`язків на даний час поки що немає можливості. Досі існує загроза моєму життю та здоров`ю через військові дії, про що свідчать цілодобові сигнали тривоги про небезпеку в місті".

Щодо наведенихпозивачем обставинта правовихпідстав позовузазначає,що позивачу позовнійзаяві зазначає,що01.03.2022він здружиною виїхализа межіміста в розташуванняСадівничого об`єднанняГО "Тетерівськиймасив"із сусідами,оскільки сусідисамі виїздилиз причиннебезпеки вмісті;дружина знаходиласьна реабілітації після складноїтравми,що призвеладо хірургічноговтручання іпри постійних,частих сигналахповітряної тривогиїй булоскладно безперешкоднота завчасносамій пересуватисяв укриття,тому буловирішено перевезтиїї добільш безпечногота більшзручного дляпроживання місця; "перебувати мені на роботі та, взагалі в місті, було дуже небезпечно для життя"; роботодавець не забезпечив для позивача безпечного знаходження на роботі, хоча для інших працівників ввів простій. Однак, позивач 01.03.2022 зателефонував начальнику служби охорони та технічного лету AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 та повідомив, що в нього підтверджено позитивний результат на тест COVID - 2019, у зв`язку з чим він 02.03.2022 не зможе вийти на чергування. Даний факт підтверджується службовою запискою від 01.03.2022 начальника служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 на ім`я директора департаменту з безпеки AT "Житомиробленерго".

16.03.2022 на адресу AT "Житомиробленерго" надійшла заява від позивача, якою позивач просив надати йому відпустку із збереженням заробітної плати.

Листом від18.03.2022№ 010/7116 ОСОБА_1 була наданавідповідь,у якійповідомлялось,що"АТ "Житомиробленерго" немає законних підстав надати Вам відпустку зі збереженням заробітної плати за минулий час, а саме з 01.03.2022 року, оскільки заява отримана лише 16.03.2022 року.

Крім того, cт.21 Закону України "Про відпустки" та ст.115 Кодексу законів про працю України передбачає, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Також зазначено, що позивач повідомив начальнику служби охорони та технічного захисту АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_2 про те, що з 01.03.2022 року перебуває на лікарняному".

Позивач 30.03.2022 з`явився на роботу та повідомив, що з завтрашнього дня 31.03.2022 закриває лікарняний лист.

Додатково повідомив, що він у подальшому на період воєнного стану не бажає відвідувати роботу так як існує загроза його життю. Повідомив, що всі нормальні люди наразі виїхали з міста і він вважає себе також нормальним.

ОСОБА_1 було запропоновано написати заяву за власний рахунок, однак, ОСОБА_1 повідомив, що в нього немає часу писати заяву, оскільки він і так ризикує своїм життям знаходячись за адресою АТ "Житомиробленерго", що він знайде десять таких робіт охоронника як в АТ "Житомиробленерго". Зазначене підтверджується службовою запискою від 30.03.2022 начальника служби охорони та технічного захисту АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_2 на ім`я директора департаменту з безпеки АТ "Житомиробленерго".

Позивач 06.04.2022 з`явився на роботу та в розмові з начальником служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 повідомив, що він насправді не був на лікарняному і просив вирішити питання щодо надання йому відпустки минулим періодом.

Начальником служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 було пояснено ОСОБА_1 , що ніяких наказів заднім числом робити ніхто не буде. ОСОБА_1 було запропоновано всі попередні дні (починаючи з березня 2022) вважати прогулом, а надалі ОСОБА_1 необхідно приступити до чергувань.

ОСОБА_1 почав кричати,що нароботу виходитине будебо йдевійна ііснує загрозайого життю, що наразі на роботу ходять тільки "смертники".

Враховуючи зазначене ОСОБА_1 було запропоновано написати пояснення щодо невиходу на роботу, починаючи з початку березня 2022.

ОСОБА_1 сказав, що він не збирається ризикувати своїм життям, пишучі заяви та пояснення в будинку AT "Житомиробленерго", і сказав, що напише їх та надішле поштою на адресу AT "Житомиробленерго". Зазначене підтверджується службовою запискою від 06.04.2022 начальника служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 на ім`я директора департаменту з безпеки AT "Житомиробленерго".

19.04.2022 AT "Житомиробленерго" надійшло пояснення ОСОБА_1 від 06.04.2022. Усатий пояснив, що продовжує знаходитись за містом Житомир в розташуванні Садівничого об`єднання ГО "Тетерівський масив". Також зазначив, що його дружина після операції знаходилась на реабілітації; "приступити до виконання службових обов`язків на даний час поки що немає можливості. Досі існує загроза моєму життю та здоров`ю через військові дії, про що свідчать цілодобові сигнали тривоги про небезпеку в місті".

Враховуючи пояснення ОСОБА_1 , надані ним 06.04.2022 та отримані 19.04.2022, не вбачається жодної об`єктивно поважної причини невиходу на роботу.

При цьому ОСОБА_1 мав можливість скористатись запропонованим начальником служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 варіантом щодо визначення попередніх днів прогулом та в подальшому приступити до чергувань, однак, ОСОБА_1 в цей складний для всієї країни час продовжив не виходити на роботу, мотивуючи це тим, що під час військових дій існує загроза його життю і здоров`ю, про що особисто написав в своєму поясненні від 06.04.2022 року та неодноразово зазначає у позовній заяві.

Враховуючи,що станомна 04.05.2022 ОСОБА_1 не вийшовна роботу,тому директором департаментуз безпекина ім`яголови правлінняAT"Житомиробленерго"було поданеподання на вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичні прогули.

Дане подання було погоджене головою правління AT "Житомиробленерго" та підготовлено наказ № 446-к від 04.05.2022, згідно якого позивач був звільнений з 01.03.2022 з посади охоронника по п.4 ст.40 КЗпП України.

04.05.2022 листами за № 01/134 та № 01/135 позивач був повідомлений, що він звільнений з 01.03.2022 та щодо необхідності з`явитись у відділ кадрів Товариства для отримання трудової книжки та наказу про звільнення і ознайомлення з даним наказом.

18.05.2022 ОСОБА_1 з`явився до відділу кадрів Товариства та в кабінеті начальника відділу кадрів ОСОБА_3 отримав копію наказу про припинення трудового договору №446-к від 04.05.2022 року та отримав свою трудову книжку.

При цьому, громадянин ОСОБА_1 на прохання начальника відділу кадрів ОСОБА_3 поставити власноручний підпис про факт та про дату ознайомлення з наказом про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022 в категоричній формі відмовився.

На повторне прохання начальника відділу кадрів ОСОБА_3 поставити власноручний підпис про факт та про дату ознайомлення з наказом про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022 громадянин ОСОБА_1 повторно в категоричній формі відмовився.

Отримавши 18.05.2022 трудову книжку та копію наказу про припинення трудового договору №446-к від 04.05.2022 громадянин ОСОБА_1 покинув кабінет начальника відділу кадрів ОСОБА_3 зі словами "зустрінемось з Вами в суді". Зазначене підтверджується актом від 18.05.2022, складеним та підписаним працівниками AT "Житомиробленерго", які були безпосередніми свідками отримання 18.05.2022 ОСОБА_1 трудової книжки та копії наказу про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022.

19.05.2022, тобто на наступний день після отримання трудової книжки та копії наказу про припинення трудового договору №446-к від 04.05.2022, позивач звернувся до AT "Житомиробленерго" з заявою, у якій зазначив: "Відповідно до наказу № 466-к від 04.05.2022 я був звільнений з посади охоронника CO та ТЗ. Прошу зробити виписку моїх чергувань у лютому місяці 2022 року на посаді охоронника AT "Житомиробленерго". 08.06.2022 за вих. № 08/11440 на звернення була надана відповідь.

30.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до AT "Житомиробленерго" з заявою, у якій повідомив, що він не отримав відповідь на своє звернення від 19.05.2022

18.07.2022 за вих. № 08/14701 на дане звернення була надана відповідь листом з описом вкладення у конверт.

22.08.2022 AT "Житомиробленерго" отримало від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини лист щодо розгляду звернення ОСОБА_1 відносно ненадання йому відповідей на його звернення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відповіді надавались, тому Секретаріату та ОСОБА_1 була надана відповідна відповідь від 23.08.2022 №08/18683.

16.09.2022 AT "Житомиробленерго" отримало від ОСОБА_1 звернення від 09.09.2022, у якому він пояснив, що "не отримання Вашого листа мною було пов`язано з тими обставинами, які наперед до мене не відносяться". ОСОБА_1 знову повторно просив надати йому відповідь на його звернення від 19.05.2022.

30.09.2022 за вих. № 08/22421 на дане звернення була надана відповідь.

21.11.2022 позивач звернувся до начальника відділу кадрів AT "Житомиробленерго" Полевчук Т.М. з проханням повторно надати йому копію наказу про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022 та вибачившись за свою поведінку 18.05.2022 попросив розписатись травнем місяцем на оригіналі наказу про припинення трудового договору №446-к від 04.05.2022.

У той же час позивач на оригіналі наказу про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022 поставив дату отримання копії наказу 22.11.2022.

Таким чином позивач, зазначаючи в позовній заяві інформацію, що він отримав копію наказу лише 22.11.2022, фактично вводить суд в оману.

Враховуючи вищезазначене позивач свідомо не виходив на роботу та не приступав до чергувань, реально та об`єктивно маючи на це можливість. Будь - яких поважних причин невиходу на роботу відповідно до наданого позивачем пояснення від 06.04.2022 не вбачається.

Щодо реабілітації дружини зазначає, що позивач в даному випадку протирічить сам собі, так як відповідно до наданих самим позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_4 дійсно була прооперована. При цьому у медичній документації чітко зазначено, що ОСОБА_4 рекомендовано проходити ЛФК.

Цілком зрозумілим є той факт, що після складної травми проходити курс ЛФК необхідно виключно під наглядом лікарів. Цілком зрозумілим є і той факт, що в ГО "Тетерівський масив" немає жодної поліклініки або лікарні, де можуть надаватись відповідні послуги по проходженню курсу ЛФК.

У наданій позивачем виписці ТОВ "Медібор плюс" від 12.08.2022 зазначається, що ОСОБА_4 проходила курс реабілітації.

Тобто ОСОБА_4 проходила курс реабілітації в м. Житомирі, отже у ОСОБА_1 була можливість разом з дружиною відвідувати м. Житомир.

Також в наданій позивачем медичній документації відсутні висновки медичних закладів, що ОСОБА_4 потребує стороннього догляду.

Крім того, на адвокатський запит ОСОБА_5 . Територіальний сервісний центр МВС № 1841 листом від 17.02.2023 № 7аз повідомив, що згідно наявної бази даних територіального сервісного центру 1841 станом на 16.02.2023 транспортний засіб марки PEUGEOT 207 зареєстрований за ОСОБА_1 Дата видачі свідоцтва 15.02.2020. Таким чином ОСОБА_1 , маючи транспортний засіб, міг вільно пересуватись до м. Житомир.

Також зазначає, що законодавець для таких випадків передбачив норму в законодавстві як відпустка без збереження заробітної плати.

Вважає,що слідкритично відноситисьдо твердженьпозивача щодоскладності йогодружини безперешкоднота завчасносамій пересуватися,оскільки якзазначалось вищевідповідно донаданих самимпозивачем доказів вбачається,що ОСОБА_4 дійснобула прооперована,отже припересуванні ценапевно істворює дискомфорт,але дляпересування нестворює жоднихперешкод,так якце неявляється переломомноги,а єпереломом плечовоїкістки.Також єнезрозумілим івислів позивачащодо неможливостідружини "завчасно пересуватись".

Оскільки дружина ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, це не надає позивачу жодних правових підстав вважати невихід на роботу таким, що має поважний характер.

Разом зтим зазначає,що позивачу позовнійзаяві вказує,що лише12березня зміг додзвонитись до заступника начальника служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_6 та повідомити його про причини неявки на роботу.

Дійсно 12.03.2022 позивач зателефонував заступнику начальника служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" ОСОБА_6 та запитав у нього чи надана йому оплачувана відпустка згідно його заяви від 04.03.2022.

ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 , що заяву про надання відпустки від ОСОБА_1 керівництво служби охорони та технічного захисту AT "Житомиробленерго" не отримувало. Також ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_1 навіщо йому відпустка якщо в нього позитивний результат на тест COVID - 2019. ОСОБА_1 повідомив, що він радився з юристом, який йому сказав, що лікарняні можуть бути виплачені через декілька місяців, а відпустку роботодавець має оплатити одразу.

Заслуговує на увагу і той факт, що на території Житомирської області загальновідомим фактом є те, що мобільний зв`язок весь час працював крім перебоїв 24 лютого 2022.

Так, відповідно із витягів з офіційних сайтів вбачається: повідомлення Держспецзв`язку від 01.03.2022, у якому гарантується, що планових відключень українців від мобільної мережі не буде; повідомлення Держспецзв`язку від 10.03.2022, у якому повідомляється, що оператори мобільного зв`язку та інтернет - провайдери в Україні працюють стабільно та продовжують надавати послуги електронних комунікацій; спільне повідомлення Київстар, VODAFON, LIFECELL від 07.03.2022 про запуск національного роумінгу в Україні. З даного приводу адвокатом Ковалем А.Д. 16.02.2023 на адресу ПрАТ "Київстар" додатково зроблено адвокатський запит.

Враховуючи вищенаведене, позивач, стверджуючи в позовній заяві про те, що тільки 12.03.2022 він зміг додзвонитись до свого керівництва, є виключно введенням суд в оману. Мобільний зв`язок та інтернет на території Житомирської області працювали і позивач весь час мав можливість зателефонувати своєму керівництву.

До того ж позивач у своїх поясненнях від 06.04.2022 також зазначав: "приступити до виконання службових обов`язків на даний час поки що немає можливості. Досі існує загроза моєму життю та здоров`ю через військові дії, про що свідчать цілодобові сигнали тривоги про небезпеку в місті".

При цьомупозивач фактичнопосилається, що "Торгово - промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року: військову агресію російської федерації. Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору окремим податковим та іншим зобов`язанням, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих та інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливо у встановлений термін, внаслідок настання таких форс мажорних обставин непереборної сили".

Надалі Позивач зазначає, що "Згідно з ч.1 ст.9 ЦКУ - положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин".

Надалі позивач посилається на ст.617 ЦКУ, відповідно до якої особа звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що дане роз`яснення Торгово - промислової палати України стосується зобов`язань, строк виконання яких настав.

При цьому, з ОСОБА_1 укладено безстроковий трудовий договір, тому строк виконання зобов`язання по ньому може настати лише в разі звільнення останнього з місця роботи.

Також слід зазначити, що позивач не до кінця цитує ч.1 ст.9 ЦКУ, оскільки відповідно до ч.1 ст.9 ЦКУ: "Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства".

Трудові відносини регулюються спеціальними актами законодавства, а саме: Кодексом Законів про працю України; Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, тому застосування норм зобов`язального права ЦКУ до правовідносин, врегульованих спеціальними Законами, які регулюють трудові правовідносини, є недопустимим.

Зазначає, що позивач був звільнений з займаної посади не за виконання зобов`язання по нормам ЦКУ, а за здійснені ним систематичні прогули, що регулюється нормою ст.40 КЗпП України.

При цьому стаття 40 КЗпП України не передбачає такої підстави звільнення як невиконання зобов`язання.

Крім того, вказує, що позивач зазначає наступне "23.04.2022 щоб уникнути можливого незаконного мого звільнення та зберегти своє робоче місце в таких складних умовах, я звернувся ще раз до відповідача із заявою про ініціювання мною призупинення трудового зговору", тобто позивач цілком розуміє, що роз`яснення ТПП жодним чином не звільняє його від відповідальності за здійснені ним систематичні прогули та вчиняє дії, направлені на призупинення дії трудового договору. В іншому випадку позивач заяву від 23.04.2022 не подавав би усвідомлюючи, що звільнення буде незаконним.

Враховуючи вищенаведене посилання позивача на роз`яснення торгово - промислової палати України є безпідставними. При цьому якщо виходити з міркувань позивача, то при нападі ворога на Державу Україна (та при наявності відповідного роз`яснення Торгово - промислової палати України, що це є форс - мажорними обставинами) кожен мав право не виходити на роботу.

Разом з тим позивач у позовній заяві зазначає, що роботодавець не забезпечив для позивача безпечного знаходження на роботі, але для інших працівників ввів простій, однак, позивач не повідомляє суду, що в нього як у охоронника і є саме безпечне місце для роботи в адміністративному приміщенні АТ "Житомиробленерго" так як чергування охоронників проходить не на другому - п`ятому поверхах адмінбудівлі, а на першому поверсі та у підвальному приміщенні.

Якщо б позивач не здійснював прогули, то він був би обізнаний, що весь персонал AT "Житомиробленерго" під час повітряних тривог переховується саме в підвальному приміщенні, де безпосередньо чергує охорона.

Якщо б позивач не здійснював прогули, то він також був би обізнаний і про те, що під час повітряної тривоги в AT "Житомиробленерго" також включається сирена і всі працівники (без виключень) зобов`язані негайно покинути свої робочі місця та спуститись у підвальне приміщення або пройти в інше найближче укриття або бомбосховище (хто боїться підвальних приміщень не мають права залишатись в кабінеті, а зобов`язані в терміновому порядку покинути адмінбудівлю AT "Житомиробленерго").

Позивач також зазначає, що для всіх працівників в AT "Житомиробленерго" був введений простій, крім охорони, однак, дане твердження позивача є хибним, оскільки якщо б всі працівники AT "Житомиробленерго" знаходились в простої, то без електричної енергії залишились би десятки і десятки тисяч споживачів Житомирської області.

Враховуючи, що AT "Житомиробленерго" відповідно до визначень Закону України "Про критичну інфраструктуру" є вкрай важливим об`єктом критичної інфраструктури, тому твердження позивача про те, що весь персонал Товариства (крім охорони) знаходився в простої є лише необгрунтованими та нелогічними припущеннями позивача.

Працівники AT "Житомиробленерго", починаючи з 24.02.2022, цілодобово працювали над відновленням електромереж та електричних підстанцій, пошкоджених авіацією та наземною військовою технікою агресора.

За вагомий внесок у розвиток і забезпечення діяльності енергетичного комплексу в умовах воєнного стану, особисту мужність і самовідданість, виявлені у ліквідації наслідків аварій на об`єктах енергетичної інфраструктури, сумлінне виконання професійного обов`язку працівники Товариства Указом Президента України № 871/2022 від 22.12.2022 нагороджені Державними нагородами - Орденами "За заслуги III ступеня".

Енергетики Житомирщини з перших хвилин агресії ворога відносно нашої Держави Україна та її громадян одразу ж приступили до ліквідації наслідків військових ударів по енергетичній, житловій, промисловій інфраструктурі.

До того ж позивач у позовній заяві зазначає "звільнення мене з роботи відбулось з порушенням порядку, установленого Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022, а саме: ч.2 ст.5 цього Закону. Зокрема Відповідач не подав подання на моє звільнення на розгляд до первинної профспілкової організації АТ "Житомиробленерго", членом якої я був".

При цьому відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що "У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів".

Позивач помилково вважає, що він є членом профспілки (про що він сам зазначає) є особою, яка обрана до профспілкового органу.

Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (надалі - Закон) передбачає визначення терміну: член профспілки - це особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Крім того, вищевказана стаття Закону визначає і термін: профспілковий орган - це орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об`єднання профспілок, через який профспілка здійснює свої повноваження.

Враховуючи вищевикладене член профспілки не входить до профспілкового органу, через який профспілка здійснює свої повноваження. До профспілкового органу обирається голова профспілки, його заступник чи заступники.

Отже, член профспілки не є членом профспілкового органу, тому відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" ОСОБА_1 був звільнений без погодження з профспілковим органом, про що йому листом було повідомлено профспілковою організацією.

Враховуючи вищенаведене вважає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів порушення зі сторони відповідача норм трудового законодавства, тому у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримували з викладених у позовній заяві підстав. Після оголошеної перерви не з`явилися, згідно поданої заяви позивач просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Після оголошеної перерви представник відповідача не з`явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу за його відсутності.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що позивач з 01.03.2022 перестав з`являтися на роботі. На ім`яголови правлінняAT"Житомиробленерго"було поданеподання для вирішенняпитання щодозвільнення ОСОБА_1 з роботиза систематичніпрогули.Дане подання було погоджене головою правління AT "Житомиробленерго" та підготовлено наказ № 446-к від 04.05.2022 згідно якого позивач був звільнений з 01.03.2022 з посади охоронника по п.4 ст.40 КЗпП України. Позивач 18.05.2022 отримав копію наказу, однак, відмовився розписуватися за отримання, про що було складено відповідний акт. 21.11.2022 позивач звернувся з проханням повторно надати йому копію наказу про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022 та сказав, що розпишеться травнем місяцем на оригіналі наказу про припинення трудового договору №446-к від 04.05.2022, однак, на оригіналі наказу про припинення трудового договору № 446-к від 04.05.2022 поставив дату отримання копії наказу 22.11.2022.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що 18.05.2022 начальник відділу кадрів ОСОБА_3 зателефонувала їй і сказала принести трудову книжку і копію наказу про звільнення позивача, однак, позивач відмовився від розпису за отримання копії наказу, про що було складено відповідний акт. 21.11.2022 позивач знову прийшов до начальника відділу кадрів ОСОБА_3 , вибачився і сказав, що хоче поставити підпис за отримання 18.05.2022, але поставив дату 21.11.2022.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 18.05.2022 отримав трудову книжку і копію наказу про звільнення. Зазначив, що йому подзвонила начальник відділу кадрів ОСОБА_3 і він піднявся до неї. Там був присутній позивач ОСОБА_1 . Начальник відділу кадрів ОСОБА_3 повідомила позивача про звільнення за прогул, оголосила текст наказу та запропонувала позивачу розписатися за отриману копію наказу і трудову книжку, однак, позивач відмовився від розпису за отримання копії наказу, про що було складено відповідний акт.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що 12.03.2022 особисто спілкувався з позивачем по телефону, який запитував у ньогочи наданайому оплачуванавідпустка згіднойого заявивід 04.03.2022,зазначаючи, що, знаходячись на лікарняному, гроші не відразу виплачують, а відпустку роботодавець має оплатити одразу. Крім того, пояснив, що позивач з початку війни не виходив на зміну, повідомивши начальника служби про лікарняний, однак, як виявилося лікарняного не було. Після розмови через два тижні позивач з`явився особисто і йому запропонували взяти відпустку за власний рахунок, однак, писати заяву на відпустку за власний рахунок позивач відмовився. Просив надати відпустку заднім числом, оскільки лікарняного не мав.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 01.03.2022 зателефонував позивач з повідомленням, що захворів, тому 02.03.2022 не зможе вийти на роботу. 30.03.2022 позивач з`явився і сказав, що 31.03.2022 закриє лікарняний, однак, не бажає ходити на роботу, оскільки є загроза його життю. Запропонував надати йому заднім числом відпустку, оскільки лікарняного немає, однак, у даному проханні йому було відмовлено та зазначено, що ніхто наказів заднім числом робити не буде. Позивачу було запропоновано написати заяву на відпустку за власний рахунок, однак, позивач відмовився. 19.04.2022 від позивача прийшли пояснення поштою, де зазначалися причини його невиходу на роботу. Зазначає, що телефонував позивачу, однак, той не виходив на зв`язок.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що 01.03.2022 був свідком телефонної розмови між позивачем і начальником служби охорони та технічного лету AT "Житомиробленерго" ОСОБА_2 . Позивач сказав, що у нього підтверджений діагноз COVID 2019, тому він на роботу не вийде. 30.03.2022 позивач особисто приїздив і сказав, що 31.03.2022 привезе лікарняний, але на роботу не вийде, оскільки боїться за своє життя. Потім з`явився і сказав, що лікарняного немає, тому йому запропонували написати пояснення. Сказав, що напише пояснення і відправить поштою. Крім того, зазначає, що позивачу пропонували написати заяву на відпустку за власний рахунок, а на звільненні не наполягали, оскільки були нормальні взаємовідносини.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, свідків, дослідивши матеріалисправи,всебічно іповно з`ясувавшивсі обставинисправи,об`єктивнооцінивши докази,які маютьзначення длярозгляду справиі вирішеннясправи посуті,наданісторонами, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено,що ОСОБА_1 згідно наказу №376-к від 21.02.2012 прийнято на роботу у ПАТ"ЕК"Житомиробленерго" на посаду охоронника служби охорони, яке у подальшому було перейменовано на АТ "Житомиробленерго", що підтверджується копією трудової книжки (том 1 а.с.117-119).

Як вбачається з копії графіку нарядів на лютий-березень 2022 року ОСОБА_1 мав заступити на чергування 02.03.2022 (том 1 а.с.94).

Згідно службової записки від 01.03.2022 ОСОБА_10 та тех. захисту ОСОБА_2 директору департаменту з безпеки АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_11 вбачається, що охоронник ОСОБА_1 01.03.2022 зателефонував та повідомив, що в нього підтверджено позитивний результат на тест COVID 2019, тому 02.03.2022 ОСОБА_1 не зможе вийти на чергування (том 1 а.с.186).

Відповідно до копії заяви від 04.03.2022 ОСОБА_1 Голові Правління АТ "Житомиробленерго" позивач з 01.03.2022 знаходився за містом та у зв`язку з військовим станом просив надати відпустку зі збереженням заробітної плати на підставі вступу у територіальну оборону за місцем тимчасового проживання (том 1 а.с.92).

На підтвердження небезпеки в місті у зв`язку з військовим станом позивачем надано скріншоти зтелефону (том 1 а.с.120-153).

Згідно копії листа АТ "Житомиробленерго" від 18.03.2022 №010/7116 АТ "Житомиробленерго" немає законних підстав надати відпустку зі збереженням заробітної плати за минулий час, а саме з 01.03.2022, оскільки заява отримана лише 16.03.2022. Також зазначено, що ОСОБА_1 повідомляв начальнику служби охорони та технічного захисту АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_2 про те, що з 01.03.2022 перебуватиме на лікарняному (том 1 а.с.188).

Як вбачається з наданих позивачем копій медичної документації (том 1 а.с.103-116) його дружина ОСОБА_4 хворіє, встановлено діагноз з призначенням лікування.

Відповідно до службової записки від 30.03.2022 ОСОБА_10 та тех. захисту ОСОБА_2 директору департаменту з безпеки АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_11 вбачається, що охоронник ОСОБА_1 30.03.2022 з`явився на роботу та повідомив, що з завтрашнього дня 31.03.2022 закриває лікарняний лист. Додатково повідомив, що він у подальшому на період воєнного стану не бажає відвідувати роботу так як існує загроза його життю. ОСОБА_1 було запропоновано написати заяву за власний рахунок (том 1 а.с.189).

Згідно службової записки від 06.04.2022 ОСОБА_10 та тех. захисту ОСОБА_2 директору департаменту з безпеки АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_11 вбачається, що охоронник ОСОБА_1 06.04.2022 з`явився на роботу та повідомив, що він насправді не перебував на лікарняному і просив вирішити питання щодо надання йому відпустки минулим періодом, однак, йому було повідомлено, що ніхто наказів заднім числом робити не буде. Було запропоновано дні з 01.03.2022 вважати прогулом, однак, надалі вийти на роботу (том 1 а.с.190).

Відповідно до копії заяви від 06.04.2022 ОСОБА_1 Голові Правління АТ "Житомиробленерго" вбачається, що ОСОБА_1 продовжує знаходитися за містом, про що вже повідомляв листом від 04.03.2022. Причиною від`їзду зазначає, що через постійні сигнали тривоги у місті його дружині було неможливо пересуватися до укриття, оскільки вона знаходиться на реабілітації через травму. Приступити до виконання службових обов`язків на даний час не має можливості, оскільки досі існує загроза його життю та здоров`ю через військові дії (том 1 а.с.96).

Як вбачається з копії заяви від 23.04.2022 ОСОБА_1 . Голові Правління АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_1 ініціював призупинення трудового договору. Підставою вважає ті обставини, що були вказані у заяві від 06.04.2022 (том 1 а.с.97).

Відповідно до копії листа АТ "Житомиробленерго" від 03.05.2022 ОСОБА_1 вбачається, що АТ "Житомиробленерго" відповідно до визначень Закону України "Про критичну інфраструктуру" є вкрай важливим об`єктом критичної інфраструктури. Позивача неодноразово безпосереднє керівництво служби охорони та технічного захисту попереджало про те, що АТ "Житомиробленерго" не припиняло забезпечення працівників служби охорони та технічного захисту роботою і вся служба охорони та технічного захисту виходить на роботу для виконання функцій по охороні об`єктів критичної інфраструктури. Таким чином, АТ "Житомиробленерго" не надає погодження про призупинення дії трудового договору за ст.13 Закону. Крім того, враховуючи надані пояснення від 06.04.2022 буде вирішено питання про звільнення з роботи за систематичні прогули ( том 1 а.с.98-99).

Згідно копії подання від 04.05.2022 директора департаменту з безпеки Голові Правління АТ "Житомиробленерго" вбачається, що АТ "Житомиробленерго" відповідно до визначень Закону України "Про критичну інфраструктуру" є вкрай важливим об`єктом критичної інфраструктури, об`єкти Товариства цілодобово знаходяться під охороною, однак, охоронник 1 розряду служби охорони та технічного захисту ОСОБА_1 з 01.03.2022 не виходить на роботу. На неодноразові звернення до ОСОБА_1 у телефонних розмовах останній зазначає, що наразі існує загроза його життю і здоров`ю. На прохання надати пояснення щодо причини неявки на роботу ОСОБА_1 06.04.2022 направив на адресу АТ "Житомиробленерго" свої пояснення, у яких пояснив письмово, що під час військових дій існує загроза його життю і здоров`ю. Станом на 04.05.2022 ОСОБА_1 до виконання своїх обов`язків не приступив, на телефонні дзвінки перестав відповідати. Враховуючи вищезазначене просив вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичні прогули, які розпочалися з 02.03.2022 (том 1 а.с.101).

Відповідно до копії наказу №446-к про припинення трудового договору від 04.05.2022 ОСОБА_1 звільнений з 01.03.2022. Причина звільнення: прогул, (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) п.4 ст.40 КЗпП України. 01.03.2022 вважається прогулом (том 1 а.с.90).

Як вбачається з копії листа АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_1 від 04.05.2022 №01/134 ОСОБА_1 звільнений 01.03.2022 (прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин п.4 ст.40 КЗпПУ) наказ від 04.05.2022 №446-к. (том 1 а.с.191, 192).

Згідно копії акту від 18.05.2022 ОСОБА_1 у кабінеті начальника відділу кадрів ОСОБА_3 отримав копію наказу про припинення трудового договору №446-к від 04.05.2022 та отримав свою трудову книжку, однак, на прохання начальника відділу кадрів ОСОБА_3 поставити власноручний підпис про факт та про дату ознайомлення з наказом у категоричній формі відмовився. На повторне прохання начальника відділу кадрів ОСОБА_3 вчинив аналогічно (том 1 а.с.193-194).

Відповідно до копії заяви від 19.05.2022 ОСОБА_1 . Голові Правління АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_1 просив надати інформацію чи погоджено його звільнення з первинною профспілковою організацією ( том 1 а.с.154).

Листом від 07.06.2022 № 30-вк головою профспілки ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до Закону України "Про організацію трудових відносин" в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №21361Х - у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ, організацій обраних до профспілкових органів (том 1 а.с.155).

Як вбачається з копії заяви від 19.05.2022 ОСОБА_1 . Голові Правління АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_1 просив зробити виписку його чергувань у лютому місяці 2022 року на посаді охоронника АТ "Житомиробленерго", з якою повторно звернувся 30.06.2022 ( том 1 а.с.197, 199).

Листом від 08.06.2022 № 08/11440 АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_1 повідомлено, що його лист від 19.05.2022 розглянуто та надано виписку чергувань (том 1 а.с.198, 200).

Згідно копії листа департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної військової адміністрації від 10.06.2022 №ЗПІ-27 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України обслуговування приміських автобусних маршрутів загального користування №177 "Житомир Висока Піч" та №120 "Житомир Тетерівський масив" автоперевізниками було призупинено із 24.02.2022 року (том 1 а.с.95).

Згідно листа начальника Управління моніторингу прав на звернення та інформацію ОСОБА_12 вбачається, що на розгляді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини перебувають звернення ОСОБА_1 щодо ймовірності порушення посадовими особами АТ "Житомиробленерго" його права на направлення звернення та отримання відповіді. Як убачається зі змісту звернень ОСОБА_1 звернувся до АТ "Житомиробленерго" із заявами від 19.05.2022 та від 30.06.2022, проте відповіді на вказані зави не отримав (том 1 а.с.201).

Листом від 23.08.2022 № 08/18683 АТ "Житомиробленерго" начальнику Управління моніторингу прав на звернення та інформацію ОСОБА_12 та ОСОБА_1 повідомлено, що АТ "Житомиробленерго" звернення ОСОБА_1 від 19.05.2022 та від 30.06.2022 були розглянуті та надані відповіді (том 1 а.с.202).

Згідно копії листа від 08.10.2022 ОСОБА_1 Голові Правління АТ "Житомиробленерго" ОСОБА_1 просив надати роз`яснення з якого часу він перестав перебувати в профспілці АТ "Житомиробленерго" ( том 1 а.с.156).

Листом від 25.10.2022 № 110-ПК головою профспілки ОСОБА_1 повідомлено, що він не є членом профспілки ОППОНПЕУ АТ "Житомиробленерго" з часу звільнення з АТ "Житомиробленерго" (том 1 а.с.157).

Як вбачається з наданої позивачем копії грамоти (том 1 а.с.158) позивач нагороджувався за сумлінне виконання посадових обов`язків.

Згідно копії листа територіального сервісного центру 1841 від 17.02.2023 №7 аз згідно наявної бази даних територіального сервісного центру 1841 станом на 16.02.2023 транспортний засіб марки PEUGEOT 207 зареєстровано за ОСОБА_1 (том 1 а.с.205).

Як вбачається з копії листа ПАТ "Київстар" від 07.03.2023 №6576107/03/03/02 технічне обладнання, яке забезпечувало надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку на території Садівничого об`єднання ГО "Тетерівський масив" у період з 02.03.2022 року по 11.03.2022 року працювало у штатному режимі (том 1 а.с.236).

Відповідно до копії довідки АТ "Житомиробленерго" від 20.02.2023 №08/3881 у березні 2022 року працівники АТ "Житомиробленерго" не були в простої та працювали на постійній основі -1081 працівників. У адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на постійній основі працювало 53 працівника, у тому числі 8 охоронників (том.1 а.с.213).

Розглядаючи вказаний спір між сторонами суд враховує, що відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст.139КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно п.4 ч.1 ст.40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених згідно з пунктом 4 частини першої статті 40КЗпП суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки).

Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147,148,149 КЗпП України.

Згідно ч.1ст.147 КЗпПУкраїни за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.147-1КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 був ознайомлений з графіком нарядів на лютий - березень 2022, що підтверджується його власноручним підписом (том 1 а.с.94).

Згідно положень ст.149КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Така процедура є однією з гарантій від безпідставного притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Встановлено, що позивачем 06.04.2022 були надані письмові пояснення щодо поважності причин відсутності на робочому місці, які були прийняті роботодавцем до уваги.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, підлягають з`ясуванню обставини, в чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 4 частини першої статті 40, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Подібнівисновки містятьсяу постанові Верховного Суду від 19.03.2021 року у справі № 202/7726/19.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.

Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази, передбачені статтею 76 ЦПК України.

Подібнівисновки містятьсяу постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 459/2618/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06 2019 року у справі № 572/2944/16-ц (провадження № 61-20505св18) вказано, що "при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (пункт 2 частини першої статті 147 КЗпП України). Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причини його відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника".

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 01.03.2022 повідомив начальника служби охорони та технічного захисту ОСОБА_2 , що у нього підтверджено позитивний результат на тест COVID 2019, тому 02.03.2022 він не зможе вийти на роботу, що підтверджується службовою запискою (том 1 а.с.186), однак, 06.04.2022 з`явився на роботу та повідомив начальника служби охорони та технічного захисту ОСОБА_2 , що насправді не перебував на лікарняному і просив вирішити питання щодо надання йому відпустки за минулий період, що підтверджується службовою запискою (том 1 а.с.186), тобто позивач фактично був відсутній на робочому місці без поважних причин з 01.03.2022 по 06.04.2022.

Крім того, доказів поважності причин неявки на роботу позивача у період з 06.04.2022 по 04.05.2022 матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини та викладені вище норми чинного законодавства суд приходить висновку, що позивач був відсутній на роботі та не виконував свої посадові обов`язки, поважності причин відсутності на роботі позивач суду не надав, тобто скоїв прогул без поважних причин, тому у відповідача були правові підстави звільнити позивача із займаної посади на підставі пункту 4 статті 40КЗпП України за прогул без поважних причин.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі є необгрунтованими, а оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, тому у їх задоволенні також слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, однак, позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач :

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_2

Відповідач:

АТ"Житомиробленерго",

м.Житомир,вул.Пушкінська,32/8

Cуддя Н. М. Анциборенко