Постанова

від 09.04.2024 по справі 282/297/24

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/297/24

Провадження № 3/282/201/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисникаТещенка М.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої,

за ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2024 року о 02 годині 00 хвилин по вул.Івана Мазепи в с.Старий Любар Житомирського району, ОСОБА_1 керувала автомобілем марки MERCEDES-BENZ VITO-115 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні 28.02.2024 року ОСОБА_1 зазначила, що 17.02.2024 року у час вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення вона їхала додому. Надавати далі будь-які пояснення відмовилась відповідно до ст.63 Конституції України. Після дослідження всіх матеріалів справи просила не позбавляти її права керування транспортним засобом.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Тещенко М.М.в судовому засіданні підтримав подані ним 28.02., 04.03. та 08.04.2024 клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказані клопотання мотивував тим, що у справі відсутні беззаперечні докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 17.02.2024 транспортним засобом, а також тим, що працівниками поліції не проведено відсторонення водія від керування транспортним засобом до початку висловлення пропозиції на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог ст.266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 та з інших підстав вказаних у даних клопотаннях.

В судовому засіданні поліцейський СРПП ОСОБА_2 пояснив, що 17.02.2024 перебував на своєму робочому місці та здійснював патрулювання території, що перебуває під юрисдикцією Відділення поліції №1 Житомирського РУП. Під час несення служби до нього зателефонував працівник іншого наряду та повідомив, що ними за порушення комендантської години зупинено автомобіль, водій якого має ознаки алкогольного сп`яніння та попросили під`їхати, оскільки у них відсутні бланки протоколів про адміністративні правопорушення. Прибувши на місце події, було встановлено, що вищевказаним водієм являється ОСОБА_1 у якої виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Тоді ним було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, однак від його проходження остання відмовилася. Після цього відносно неї ним було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП від підпису якого вона також відмовилася. Після цього її було відсторонено від керування транспортним засобом. Посвідчення водія у ОСОБА_1 тоді не вилучав, а лише перевірив його наявність. Під час складання вказаного протоколу ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності телефонувала до невідомої йому особи, однак до нього з цього приводу ніхто не телефонував. На даний час він не пам`ятає чи працював двигун та аварійна світлова сигналізація в автомобілі, яким керувала ОСОБА_1 . Йому не відомо чому у іншого екіпажу не було бланків протоколів.

В судовому засіданні поліцейський СРПП ОСОБА_3 пояснив, що 17.02.2024 перебував на своєму робочому місці та здійснював патрулювання території, що перебуває під юрисдикцією Відділення поліції №1 Житомирського РУП разом із ОСОБА_4 . Під час несення служби, у нічний час, тобто під час комендантської години, ними був помічений та зупинений автомобіль MERCEDES-BENZ VITO-115 державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказаним автомобілем керувала особа жіночої статі, прізвище якої він не пам`ятає. Під час перевірки її документів, інспектором ОСОБА_4 , було виявлено в останньої ознаки алкогольного сп`яніння. З метою фіксації вказаного правопорушення, на місце події було викликано інший патрульний екіпаж, оскільки у них була відсутня бланкова продукція, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення та ін. Через деякий час, на місце події прибув екіпаж у складі поліцейських СРПП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Тоді матеріали по даному факту складав ОСОБА_2 . Щодо відсутності бланкової продукції ОСОБА_3 пояснив, що в той день бланки постанов та протоколів здав на перевірку, а сам поїхав на виклик не забравши їх. Щодо наявності у службовому автомобілі відео реєстратора зазначив, що відеореєстратор був наявний в службовому автомобілі, проте чи він працював не пам`ятає, а також не пам`ятає на яку бодікамеру фіксувалася подія. Рапортів щодо відео реєстратора він не подавав. Відповідальність за здачу відеозаписів несе він та ОСОБА_6 . Хто здійснював передачу відеозаписів з реєстратора він не пам`ятає. Йому відомо, що водію пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, який був результат йому не відомо. Знає лише те, що склали адміністративний протокол по ст..130 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_4 пояснив, що у ніч з 16 на 17.02.2024 він разом із інспектором СРПП ОСОБА_3 здійснювали патрулювання. Близько 01 год. 30 хв. помітили як з АЗС «Шел» їхав автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO білого кольору, та зупинився на вулиці біля Любарського кооперативного ринку, а вони проїхали повз нього. Через деякий час знову помітили вказаний автомобіль і зупинили його за допомогою звукової та світлової сигналізації. Причиною зупинки даного автомобіля слугувало те, що він рухався під час комендантської години. Підійшовши до автомобіля, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , він повідомив про причину зупинки та попросив пред`явити для перевірки посвідчення водія, що вона і зробила. Під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, та запропоновано пройти відповідний огляд, від проходження якого вона відмовилася. Тоді він повідомив ОСОБА_3 про виявлене правопорушення, однак у зв`язку з відсутністю бланкової продукції, було викликано інший патрульний екіпаж для його фіксації. Через декілька хвилин на місце події прибув патрульний екіпаж у складі поліцейських СРПП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яким він повідомив вказані обставини. Тоді ОСОБА_2 підійшов до автомобіля ОСОБА_1 та запросив її до службового автомобіля для складання відповідних матеріалів. Він не чув щоб ОСОБА_2 пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, але після того йому стало відомо, що вона відмовилася від його проходження. Через 5 чи 10 хвилин по приїзду іншого екіпажу патрульних, вони із ОСОБА_3 залишили місце події. Щодо перевірки наявності бланкової продукції у ОСОБА_3 пояснив, що це не входить у його посадові обов`язки. Відео руху автомобіля ОСОБА_1 могло не зберегтися через технічну проблему, яку виявили після цього. Дублювати рух автомобіля на бодікамеру він на підсвідомості не знаючи, що відео реєстратор не працює не міг. Чи була ввімкнена аварійна сигналізація на автомобілі Віто він не пам`ятає. Бодікамера була у нього, її номера він не пам`ятає. Прилад Драгер був у них і він передав його Петелюку. Відповідальність за збереження відео файлів несе начальник СРПП ОСОБА_6 .

Працівник поліції ОСОБА_5 в судові засідання не з`явився по невідомим суду причинам.

Вислухавши ОСОБА_1 , її захисника, працівників поліції, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 (далі Правила дорожнього руху) передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп`яніння, визначена Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі по тексту Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N 1103 (далі по тексту Порядок) та ст. 266 КУпАП.

Відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини у їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протокол про адміністративні правопорушення складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій особою не в стані крайньої необхідності.

На момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Незважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 у інкримінованому їй правопорушенні, її вина підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №396359 від 17.02.2024 року складеним поліцейським СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Дубиною О.М. про те, що 17 лютого 2024 року о 02 годині 00 хвилин по вул.Івана Мазепи в с.Старий Любар Житомирського району, ОСОБА_1 керувала автомобілем марки MERCEDES-BENZ VITO-115 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Від підпису в протоколі та надані пояснень відмовилась, про що зазначено у графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення» та «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності».

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 (далі Інструкція) - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу, але таким правом ОСОБА_1 не скористалася.

Серед превентивних заходів ст.31 Закону України «Про національну поліцію» визначено, зокрема такий захід як зупинення транспортного засобу. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Так, зокрема, ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» наведений вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупинити транспортний засіб, а ч. 3 ст. 35 цього ж Закону закріплює обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначених цією статтею. Право водія дізнатись про причини зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та прізвище і посаду цієї особи, також гарантоване ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

З дослідженого відеозапису з місця події, вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 послугувало те, що остання керувала автомобілем марки MERCEDES-BENZVITO-115державний номернийзнак НОМЕР_1 у комендантську годину.

Тому, доводи захисника ОСОБА_7 про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є безпідставними, оскількизагальновідомо,що Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан. При введенні воєнного стану, застосовуються такі заходи правового режиму воєнного стану як комендантська година. Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовою адміністрацією в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний стан.

Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.

У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.

Як зазначено у п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573(даліПорядок №573), під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Згідно п. 16 Порядку №573 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, серед іншого: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух в комендантську годину, що й підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, де працівник поліції ОСОБА_4 зазначив про причину зупинки автомобіля MERCEDES-BENZVITO-115державний номернийзнак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Рапорт поліцейського СРПП ВП №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції О. Дубини, вказує, що під час чергування, а саме з 16.02.2024 року 09-00год по 17.02.2024 року 09-00год по вулиці Івана Мазупи в с. Старий Любар Житомирського району було зупинено т/з MERCEDES-BENZ VITO-115 державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив вимоги комендантської години, встановленої на території Житомирської області, під час спілкування із водієм гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено те, що вона керувала вищевказаним т/з із явними ознаками алкогольного сп`яніння. В подальшому водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т/з, за допомогою спеціального приладу газоаналізатор «Алкотест Драгер 6810» на що вона відмовилась, так само як і відмовилась пройти огляд в найближчому медичному закладі. В подальшому на гр. ОСОБА_1 на підставі п. 2.5 ПДР України було складено адміністративний протокол серії БД №396359 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника, а тому не є доказом винуватості особи, проте інформує про певну послідовність дій працівника поліції при оформленні ним протоколу про адміністративне правопорушення.

ДВД - диски з відеозаписами подій, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП, якими встановлено, що він частково не відображає повного перебігу подій оформлення адміністративних матеріалів зазначених захисником ОСОБА_7 , в клопотанні від 04.03.2024. Однак, на першому відеозапису (ДВД-диск білого кольору) АМ1208202402170200001_0025 з позначкою 17.02.2024 року час 02:00 год. відображено момент коли працівник поліції ОСОБА_4 зазначив про причину зупинки автомобіля MERCEDES-BENZVITO-115державний номернийзнак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в комендантську годину. На цьому ж відео на думку суду чути як працює двигун автомобіля в якому знаходилась ОСОБА_1 і в подальшому вищевказаний працівник поліції повідомляє, що від водія чути запах алкоголю та запропонував пройти освідування на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовилась та пропонувала «вирішити питання» без протоколу, на що працівником поліції їй було відмовлено та попереджено про неправомірність її дій. На 3-му відеозапису вже на пропозицію іншого працівника поліції ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 також відмовилась від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп`яніння час 02:18 год на відеозапису, а вже в 02:19:38 пропонує ОСОБА_2 «вирішити питання» і телефонує чоловікові на ім`я ОСОБА_8 та вказує, що її зупинили працівники поліції та стверджує, що вона їхала додому. На подальших відеозаписах видно, що після складення адміністративного протоколу ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень, його підписання і отримання та була відсторонена від керування транспортним засобом. Вказане зафіксовано й на іншому (оранжевому) ДВД-диску.

При прийнятті рішення суд керується наступними нормативно-правовими документами:

Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735» від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

Пунктами 2 та 3 розділу І цієї Інструкції визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно пунктів 6 та 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Як зазначалось вище по тексту частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в т.ч. за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на такий стан в інших закладах забороняється.

Згідно п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З аналізу положень вказаної статті вбачається, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серія БД №396359 від 17.02.2024 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст.ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.8 Порядку).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп`яніння вказані у протоколі (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) відмовилася від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і являється предметом судової перевірки у даній справі.

Протокол про адміністративне правопорушення серії БД №396359 від 17.02.2024 року за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений, відповідно до ст.255 КУпАП, уповноваженою на те особою, в ньому зазначена дата і час його складення, обставини вчинення адміністративного правопорушення (суть правопорушення, у даному випадку також зазначені ознаки алкогольного сп`яніння та порядок проходження огляду на стан сп`яніння), з посиланням на конкретний пункт ПДР та статтю КУпАП, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 відповідальність за вчинення якого, передбачена КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту, що протокол складено з порушенням вимог КУпАП то слід зазначити наступне.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015року №580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція).

Згідно абзацу 2 пункту 5 Інструкції № 1395 складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені зокрема, ст. 130 КУпАП, покладається на поліцейських.

Протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку складений поліцейським СРПП ВП №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Дубиною О.М., тобто уповноваженою на складання таких протоколів посадовою особою.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна, а відтак вказане не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Також не заслуговують на увагу, як помилкові, доводи сторони захисту про те, що наданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не є належним доказом, оскільки здійснений з порушенням норм чинного законодавства з огляду на те, що він не є безперервним.

Тлумачення положень ч.2 ст.266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч.1 ст.130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Відсутність безперервності наданого запису, спростовуються тим, що відеофайли, що містяться на наданому доказі (двд-дисках), кожен, починається в одному файлі, після чого продовжується у іншому.

Наявність носія відеозапису з місця події є достатнім самостійним доказом проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння. Тому суд вважає надані диски в частині фіксації на них саме відеозаписів - належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП

У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах, наданих працівниками поліції.

За таких обставин, дії поліцейських щодо проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відповідають положенням ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, тому твердження захисника про те, що поліцейським належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 № 1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №396359 від 17.02.2024 року міститься відмітка про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від підпису, надання пояснень та отримання копії протоколу , і це також зафіксовано на відеозаписах наявних в матеріалах справи.

Та обставина, що на відеозаписі зафіксовані не всі дії працівників поліції щодо оформлення протоколу сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість.

Щодо доводів захисника про невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, то суд зазначає наступне:

Статтями 260, 265-1 та 266 КУпАП (глава 20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення), ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII передбачено імперативний обов`язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки ст.130 ч.1 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп`яніння.

З аналізу ч.1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що ним керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи про адмінінстративне правпорушення вбачається, що водій була відсторонена від керування транспортним засобом з незначним (на думку суду) дотриманням порядку передбаченого ч.1 ст.266 КУпАП (оскільки, після складення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 поліцейський ОСОБА_2 вказав, що водій відстороняється від керування транспортного засобу). Однак, слід зазначити, що вказані обставини не є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки остання, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського, відмовилася пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд вважає, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення нею п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищенаведених досліджених судом доказів, які є належними, допустимими та достовірними, як такі, що здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту суду надано не було.

Захисник обґрунтовує свої доводи з посиланням на правові позиції КАС ВС. Проте, положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, які, зокрема, виникають у зв`язку з винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення іншими уповноваженими органами (посадовими особами), а не судом. КАС України не регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі наведеного, інші доводи сторони захисту не аналізуються та не приймаються, оскільки на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КупАПне впливають, а розцінюються судом як спосіб захисту.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При накладенні адміністративного стягнення враховуються обставини вчинення адміністративного правопорушення, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, особу винної, яка ігноруючи вимоги законодавства та наражаючи себе та можливих інших учасників дорожнього руху на небезпеку, сіла за кермо транспортного засобу з ознаками алкогольного сп`яніння та ігноруючи вимоги закону відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №396359від 17.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 отримала посвідчення водія НОМЕР_2 .

Законом України №1231-ІХ від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.130 КУпАП, якими посилено відповідальність за порушення, допущені вказаною нормою Закону.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП Україниу виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.9, 7, 40-1, 130 ч.1, 245, 251, 277, 280, 282, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на неї адміністративнестягнення, передбачене санкцією цієї статті у видіштрафу урозмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, які стягнути на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови проголошено 11.04.2024 року о 12 год. 45 хв.

Суддя Вальчук В. В.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.