Ухвала

від 09.04.2024 по справі 363/1036/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"09" квітня 2024 р. Справа № 363/1036/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Баличевої М.Б.,

за участі секретаря Василенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсними рішень органу виконавчої влади та витребування земельних ділянок з чудового незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсними рішень органу виконавчої влади та витребування земельних ділянок з чудового незаконного володіння.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.03.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.07.2021 року замінено відповідача Лебедівську сільську раду Вишгородського району Київської області у цивільній справі № 363/1036/21 на її правонаступника - Пірнівську сільську раду Вишгородського району Київської області.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.02.2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.10.2023 року замінено у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсними рішень органу виконавчої влади та витребування земельних ділянок з чудового незаконного володіння, позивача Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство», залучивши до участі в розгляді цієї справи в якості позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Вказану ухвалу направлено на адресу Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» 20.10.2023 року.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, в подальші судові засідання, а саме: 14.12.2023 року, 26.02.2024 року та 09.04.2024 року представник позивача не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.

Так, із вказаних рекомендованих повідомлень вбачається, що уповноваженою особою Державного спеціалізованого господарського підприємство «Ліси України» 31.01.2024 року було отримано судову повістку про виклик до суду на 26.02.2024 року, а 22.03.2024 року отримано судову повістку про виклик в судове засідання на 09.04.2024 року.

Пари цьому, представник позивача поважності причин неявки не повідомляв, із заявами та/або клопотаннями, зокрема про розгляд справи за відсутності позивача, до суду не звертався.

Частиною 3 статті 131ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 223ч.5ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 257ч.1п.3ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 13ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.

Європейський суд з прав людини враховує принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (Рішення у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88).

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першоїстатті 257ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Згідно з вимогами частини першої статті 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223ЦПК України - приписи даних норм процесуального закону є імперативними, тому при наявності сукупності підстав, зазначених у цих нормах (належне повідомлення позивача, повторність неявки, не повідомлення про причини неявки, відсутність заяви про розгляд справи у відсутності позивача), суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19.

З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивачем подана не була.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, про залишення позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсними рішень органу виконавчої влади та витребування земельних ділянок з чудового незаконного володіння без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.257,259,260,261,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання недійсними рішень органу виконавчої влади та витребування земельних ділянок з чудового незаконного володіння - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України вона має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Головуючий М.Б. Баличева