Постанова

від 01.02.2024 по справі 366/3501/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3501/23

Провадження № 3/366/96/24

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року смт Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 до Іванківського районного суду Київської області надійшла зазначена справа.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серіїВАВ №919396від 11.11.2023: 11.11.2023 близько 17 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та кидався в бійку, в наслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом направлення смс-повідомлення на мобільний номер телефону, зазначений у протоколі, яке, відповідно до довідки про доставку, доставлене 19.12.2023. Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України». Проте, станом розгляду справи не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов`язковою, про розгляд справи повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 919396 від 11.11.2023, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.11.2023 року, відповідно до яких 11.11.2023 між ним та співмешканкою ОСОБА_2 відбулася суперечка, яка в подальшому переросла в конфлікт, в ході якого вони ображали один одного брутальною лайкою, оскільки перебували в нетверезому стані;

- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 11.11.2023, відповідно до яких 11.11.2023 між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого вони ображали один одного нецензурними словами, ОСОБА_1 кидався в бійку, після чого вона вирішила звернутись до поліції;

- заява ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що 11.11.2023 року близько 17 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та кидався в бійку, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. (п.14 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII).

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, тощо) того, хто чинить насильство.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема те, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за ч.1 ст.173-2 КУпАП (постанова Іванківського районного суду від 15.11.2023 у справі № 366/3096/23), вважає підтвердженою винуватість ОСОБА_1 та наявний у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах санкції статті ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.

Статтею 40-1 КУпАПпередбачено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідноіз Законом України «Про судовий збір».

З огляду на вищезазначене, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст.24,40-1, ст.173-2, ст.ст.245,251,252,280,283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 від 16.12.1996, виданого Іванківським РВ ГУ МВС у Київській області) визнати винуватим у вчиненні адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 2ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виглядіштрафуу розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить680 (шістсот вісімдесят)грн.

отримувач коштів:ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача:Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, кодкласифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченогостаттею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ