Рішення

від 11.04.2024 по справі 554/12198/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 11.04.2024Справа № 554/12198/23 Провадження № 2-о/554/31/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.,

за участю секретаря - Литвин А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Шевченківський відділ у м.Полтаві Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області (36040, м.Полтава, вул.Героїв України,30) про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ у м.Полтаві Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області (36040, м.Полтава, вул.Героїв України,30) про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України».

Заяву обгрунтував тим, що заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту - Заявник, ОСОБА_1 ), у зв?язку з необхідністю бути визнаним громадянином України та документування паспортом громадянина України, вимушений звернутись до суду з заявою в порядку окремого провадження «про встановлення юридичного факту його постійного проживання на території України, за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року», для можливості доведення даних фактів перед органами державної міграційної служби України, шляхом отримання відповідного рішення суду. На теперішній час, заявник є недокументованою особою, що фактично позбавляє його можливості реалізувати будь-які конституційні та людські права, свободи та захистити свої інтереси. У зв?язку з відсутністю паспорту громадянина України, не може звернутись за медичною допомогою, отримати соціальну підтримку від держави у вигляді соціальних виплат та інших допомог від держави, гуманітарну допомогу від благодійних фондів, та влаштування його на роботу, реалізувати право власності, свободу пересування, вільний вибір місця проживання та будь-які інші майнові та немайнові права. 27.04.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу у м. Полтаві УДМС України у Полтавській області для оформлення паспорту громадянина України із заявою «про перевірку приналежності до громадянства України та видачу паспорту громадянина України у вигляді ID-картки». 23.06.2023 року Шевченківським відділом у м. Полтаві УДМС України у Полтавській області відмовлено заявнику в оформленні паспорта громадянина України (лист від 06.09.2023 року за вих.N?5312-1550/5312-23).

Для встановлення належності заявника до громадянства України та отримання паспорту громадянина України у вигляді ID-картки, рекомендовано звернутись до суду для отримання відповідного рішення «про встановлення факту проживання в неповнолітньому віці разом з законним представником на території України станом на 24.08.1991 р. та/або 23.11.1991 року».

Виклад обставин, якими обґрунтовується заява та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Заявник, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Полтава. Свідоцтво про народження видане повторно 23.05.2001 року Відділ реєстрації актів цивільного стану Октябрського районного управління юстиції .Полтава, серія НОМЕР_1 . Актовий запис про народження N?546 від 21.03.1964р., зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області (копія свідоцтва про народження додається до заяви). Навчався в КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів N?27 Полтавської міської ради Полтавської області» з 01.09.1997р. по 22.06.2005р.(копія довідки N?01-25/335 від 10.07.23р. та копія атестата про отримання базової загальної середньої освіти). В 2008 році закінчив Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги (копія атестату про повну загальну середню освіту). В 2009 році закінчив Професійно-технічне училище N?10 м. Полтави (копія диплома додається). Від народження, а саме з 27.12.1989р., і по теперешній час проживав і проживає за адресою АДРЕСА_3 . За вище вказаною адресою заявник проживав разом з покійною матір?ю та покійним братом. Працював неофіційно, без офіційного оформлення. Службу у лавах збройних сил України не проходив.

Питанням отримання громадянства України заявник своєчасно не займався, паспорт громадянина України не отримував. Весь час проживає на території України, за кордон не виїжджав. Таким чином, станом на 24.08.1991, так і станом на 13.11.1991 р. заявник постійно проживав на території України в неповнолітньому віці разом з матір?ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у АДРЕСА_3 . Дана інформація підтверджується копією картки прописки на ім?я ОСОБА_4 , де зазначені діти, а саме ОСОБА_1 , та копією поквартирної карточки по АДРЕСА_3 , на ім?я наймача ОСОБА_5 , де також зазначені діти, серед яких заявник ОСОБА_1 , які видані КП «ЖЕО N?2» від 05.06.2023р. (копії додаються). Також на історії розвитку дитини на ім`я ОСОБА_1 , лікувальний заклад ДОКБ ПО, зазначена вище вказана адреса. Також на медичній картці на ім`я заявника ОСОБА_1 , зазначена вище вказана адреса.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 27.12.2023 року відкрито окреме провадження та призначено підготовче засідання. Для надання показань по справі, до суду були викликані свідки.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 01.02.2024 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.

Також до матеріалів цивільної справи надійшли письмові пояснення від заінтересованої особи по справі : Шевченківський відділ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області. Відповідно до пояснень, просили суд врахувати зазначені пояснення при ухваленні рішення по справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши показання свідків, а також ознайомлення з письмовими поясненнями, суд виходить з наступного.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України "Про громадянство України").

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Пунктом 3 частини другої статті 9 Закону України "Про громадянство України" визначено, що безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Отже, на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України" встановлюється набуття громадянства України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду).

Тобто у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, відповідно до положень Закону України "Про громадянство України" і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що заявник має намір встановити належність до громадянства України з підстав, визначених в Законі України «Про громадянство», встановлення факту його постійного проживання станом на 24.08.1991 року на території, яка стала територією України, має юридичне значення для заявника та породжує для нього юридичні наслідки, так як встановлення вказаного факту в судовому порядку надає йому право подати заяву про набуття громадянства України.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надані заявником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту постійного проживання на території України, який просить встановить заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 265, 268, 315-319 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Шевченківський відділ у м.Полтаві Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області (36040, м.Полтава, вул.Героїв України,30) про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України в неповнолітньому віці разом з матір?ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Адреса місця проживання: . АДРЕСА_3 Засіб зв?язку: НОМЕР_2

Адвокат - Шарова Вікторія В`ячеславівна Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю N? ДН?5691, видане Радою адвокатів Донецької області 24.12.2019р. Адреса реєстрації адвокатської діяльності: АДРЕСА_4 Адреса для кореспонденції: 36003, м. Полтава, вул. В.Козака, б.14, оф.4 офіс БФ «Право на Захист» Засоби зв`язку: +38 (050) 849-57-97 e-mail: v.sharova@r2p.org.ua

Заінтересована особа - Шевченківський відділ у м.Полтаві У правління Державної міграційної служби України у Полтавській області Адреса: 36040, м. Полтава, вул. Героїв У країни, 30 Засоби зв`язку: (0532) 66-07-66, 66-64-44 e-mail: 5312@dmsu.gov.ua

Суддя М.О. Материнко