Ухвала

від 11.04.2024 по справі 612/318/24

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/318/24

2/612/128/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року смт Близнюки

Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 вінтересах Селянського(фермерського)господарства «Тернівка» ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, третя особа:Управління уЛозівському районіГоловного управлінняДержгеокадастру вХарківській області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Тернівка» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, третя особа: Управління у Лозівському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою, в якій просить визнати за СФГ «Тернівка» ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою за цільовим призначенням «Для ведення фермерського господарства» з реєстраційним номером 991629163206, кадастровий номер якої 6320683500:02:000:0620, площею 49,91 гектарів, яка розташована на території Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (колишньої території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області), яке виникло на підставі рішення VIII сесії ХХІ скликання Криштопівської сільської ради народних депутатів Близнюківського району Харківської області від 05.08.1992 та Державного акту на право користування землею серія Б № 047890 від 1992 року виданого Близнюківською районною радою депутатів Харківської області.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Як вбачається з з позовної заяви позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Тернівка» ОСОБА_1 про визнання права постійного користування земельною ділянкою та просить визнати заСФГ «Тернівка» ОСОБА_1 правопостійного користуванняземельною ділянкою за цільовим призначенням «Для ведення фермерського господарства» з реєстраційним номером 991629163206, кадастровий номер якої 6320683500:02:000:0620, площею 49,91 гектарів.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

У статті 2 Закону № 973-IV закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є Закон № 973-IV.

За частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 973-IV, право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-IV).

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону № 973-IV вбачається, що земельні ділянки, що належать громадянам України членам фермерського господарства на праві користування, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV можна зробити висновок, що після отримання фізичною особою земельної ділянки в постійне користування для створення фермерського господарства, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, Фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

СФГ «Тернівка» ОСОБА_1 зареєстроване 27 вересня 1995 року.

Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, спори, пов`язані із використанням земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, розглядаються господарськими судами.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 691/1148/17 та від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 02 жовтня 2019 року № 922/538/19, від 22 жовтня 2020 року № 922/1974/19.

Таким чином позивач, звертаючись до суду загальної юрисдикції, помилково визначив належність спору до загальної юрисдикції відповідно до змісту правовідносин та суб`єктного складу сторін спору як таких, що виникли на підставі Закону України «Про фермерське господарство».

Оскільки сторони є суб`єктами господарювання, тому вважаю, що спір не віднесений до цивільної юрисдикції, не підвідомчий Близнюківському районному суду Харківської області, оскільки підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу,що відповіднодо п.3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, треті особи:Селянське (фермерське)господарство «Тернівка» ОСОБА_1 ,Управління уЛозівському районіГоловного управлінняДержгеокадастру вХарківській області, про визнання права власності постійного користування земельною ділянкою - відмовити.

Роз`яснити позивачу про можливість звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.04.2024.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.М. Лобановська