Постанова

від 10.04.2024 по справі 709/471/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/471/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності

№ 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого вчителем Староковрайського ліцею, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївськогорайонного судуЧеркаської областінадійшли адміністративніматеріали пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 березня

2024 року серії ВАД № 296012 вчитель ОСОБА_1 20 лютого 2024 року близько

10:00 год. в АДРЕСА_2 , на території Староковрайського ліцею висловлював образливі чутки, словесно зачіпав, хапав за кісті рук неповнолітню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані дії повторювались неодноразово. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив про те, що його дії не мають ознак булінгу, а працівники поліції не вірно кваліфікували такі дії. Пояснив, що працює вчителем математики та інформатики у Староковрайському ліцеї. 20 лютого

2024 року він проводив урок геометрії у 9 класі. Так, у класі було 2 учнів, які не писали контрольну роботу на попередньому уроці, а тому він дав їм завдання написати контрольну роботу; інші учні розв`язували задачі. За 5 10 хв. до закінчення уроку він побачив, як одна із дівчат, які виконували контрольну роботу, перешіптується із

ОСОБА_2 , а потім остання витягла свій мобільний телефон та щось у ньому дивилася. ОСОБА_1 подумав, що ОСОБА_2 має намір допомогти однокласниці із написанням контрольної роботи (оскільки вона вже її написала раніше) за допомогою мобільного телефону, а тому він підійшов до ОСОБА_2 і попросив віддати телефон. У судовому засіданні ОСОБА_1 такі свої дії пояснив тим, що хотів з`ясувати чи дійсно

ОСОБА_2 допомагала/мала намір допомогти своїй однокласниці із написанням контрольної роботи. Проте, на вимогу вчителя, ОСОБА_2 мобільний телефон не віддала, при цьому тримаючи його в лівій руці. ОСОБА_1 хотів забрати з рук ОСОБА_2 мобільний телефон та простягнув до неї руку. При цьому, ОСОБА_2 переклала мобільний телефон з руки в руку та, нібито, відсунулась від вчителя. ОСОБА_1 забрав з рук ОСОБА_2 мобільний телефон, подивився та поклав на парту. Забираючи мобільний телефон, ОСОБА_1 взяв за руку ученицю та, нагинаючись до неї, можливо дещо штовхнув її своїм тілом, що призвело до того, що ОСОБА_2 з`їхала зі свого стільця. Потім, ОСОБА_2 розплакалась та вибігла з класу. На перерві його покликала до себе в кабінет психолог ОСОБА_3 з метою розібратися у даній ситуації, проте у кабінеті були присутні учні 11 класу, які не мають жодного відношення до даної ситуації та не були навіть свідками події, а тому ОСОБА_1 не бажав при посторонніх щось з`ясовувати. Після вищевказаної ситуації дирекцією школи йому було оголошено догану та відсторонено від роботи на деякий період. В даний час у нього немає жодних конфліктів ні з ОСОБА_2 ні з іншими учнями школи, до всіх учнів він ставиться однаково, жодного упередженого ставлення до ОСОБА_2 не має. Інкриміновані йому діяння, які були вказані працівником поліції у протоколі про адміністративні правопорушення, а саме висловлювання образливих чуток та словесні образи заперечував, зазначив що ОСОБА_2 не залякував, не ображав, не цькував та не вчиняв жодних дій, які б мали ознаки булінгу. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував того, що його дії, враховуючи індивідуальні особистості кожного учня, можливо завдали певної шкоди ОСОБА_2 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Суду пояснила, що як зазначав і ОСОБА_1 , і потерпіла ОСОБА_2 , і законний представник потерпілої ОСОБА_5 , і як вбачається із матеріалів справи, дійсно 20 лютого 2024 року у її підзахисного та учениці ОСОБА_2 стався конфлікт. Пояснила суду, що ОСОБА_1 не заперечує жодних обставин конфлікту, проте дії її підзахисного не підпадають під ознаки булінгу, оскільки дії ОСОБА_1 не містять ознак насильства (психологічного, економічного, фізичного, сексуального). Крім цього, обов`язковою ознакою булінгу є систематичність дій, проте, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується одне діяння, яке мало місце 20 лютого 2024 року, що не утворює систематичності дій. Також, захисник

ОСОБА_4 звертала увагу суду на те, що працівниками поліції не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення наявності причинного зв`язку між діями

ОСОБА_1 та спричиненими наслідками, що не утворює складу адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивної сторони. Крім цього, захисник ОСОБА_4 зазначала про те, що за дії, які мали місце 20 лютого 2024 року, ОСОБА_1 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що унеможливлює його притягнення ще й до адміністративної відповідальності. Також, захисник Охріменко Н.І. вважала, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки такий було складено з процесуальними порушеннями, а саме: інкримінована подія мала місце 20 лютого 2024 року, а протокол про адміністративне правопорушення було складено 01 березня 2024 року, в той час як норми КУпАП передбачають складення такого протоколу протягом двадцяти чотирьох годин.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , яка була допитана у присутності законного представника та педагога, суду пояснила, що навчається у 9 класі Староковрайського ліцею. Дійсно, як зазначав ОСОБА_1 , у них 20 лютого 2024 року на уроці геометрії стався конфлікт, описаний останнім. Проте, зазначила, що вчитель не просив віддати мобільний телефон, а грубо сказав: «Телефон сюди» та забрав його. При цьому, забираючи мобільний телефон, ОСОБА_1 штовхнув її і вона впала на підлогу та вдарилась головою, почала плакати і вибігла з класу. На запитання суду повідомила, що мобільний телефон вона витягла з метою скинути однокласниці завдання, які учні виконували на уроці. Зазначила, що вчителі забороняють учням користуватися мобільним телефонами під час занять. Також, ОСОБА_2 зазначила, що до події, яка мала місце

20 лютого 2024 року, у неї інколи складалося відчуття упередженості вчителя

ОСОБА_1 до неї, він раніше зачіпав її, одного разу на уроці сказав: «Навіщо ви приїхали з Німеччини» та інші подібні вирази. Після 20 лютого 2024 року жодних упереджених дії з боку вчителя ОСОБА_1 не помічала, він ставиться до неї як і до інших учнів. Зазначила, що після вказаної події у школі почали ширитися чутки, що нібито саме вона є винуватицею конфлікту.

У судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_5 суду повідомила, що вона виховує онуку самостійно, її мати перебуває у Туречині на заробітках. Про конфлікт, описаний ОСОБА_1 та її онукою ОСОБА_2 дізналася із телефонного дзвінка подруг онуки, які подзвонили та сказали, що у неї стався конфлікт з вчителем, почалася істерика, вона плаче. Спочатку до школи пішла її невістка, яка потім подзвонила до ОСОБА_5 та повідомила, що вона, вчителі та учні не можуть заспокоїти Настю. Прийшовши до школи, ОСОБА_5 викликала працівників поліції, щоб ті розібралися у ситуації. Зі слів однокласників онуки, ОСОБА_1 хотів забрати у Насті мобільний телефон, навалився на неї, у зв`язку з чим вона впала на підлогу, почала плакати та вибігла з класу. Законний представник потерпілої ОСОБА_5 зазначала про те, що це не перший конфлікт її онуки із вчителем ОСОБА_1 , який постійно її ображає. Так, одного разу, на уроці, він сказав: «Навіщо ти приїхали з Німеччини» та інші подібні вирази. Також, вона чула про конфлікти вчителя із іншими дітьми, що ОСОБА_1 навіть застосовує до дітей фізичну силу. Після події, яка мала місце 20 лютого 2024 року, її онука декілька днів не хотіла ходити до школи, мала нервовий зрив. Вказувала на те, що її онука дуже емоційна та до неї повинен бути інший підхід ніж той, який застосовує

ОСОБА_1 .

У судовому засіданні педагог ОСОБА_3 повідомила суд, що працює на посаді психолога у Староковрайському ліцеї. 20 лютого 2024 році учні повідомили, що

ОСОБА_2 плаче у туалеті, після чого вона пішла туди. Остання повідомила, що у неї стався конфлікт із вчителем ОСОБА_1 , який хотів забрати у неї мобільний телефон, схватив за руку, а потім штовхнув на підлогу, вона впала та вдарилась. Після цього, ОСОБА_3 повела ОСОБА_2 до свого кабінету, куди запросила і вчителя

ОСОБА_1 з метою врегулювати конфлікт. Проте, вчитель ОСОБА_1 , зайшовши до кабінету постояв деякий час та мовчки вийшов. Далі до школи прийшла бабуся дівчинки та потім викликала працівників поліції. ОСОБА_1 дирекцією школи було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани. Вподальшому,

ОСОБА_3 неодноразово проводила профілактичні бесіди із ОСОБА_2 , під час яких дівчина повідомляла, що ОСОБА_1 ставиться до неї нормально, жодних упереджених дій не вчиняє. Зазначала про те, що ОСОБА_1 хороший спеціаліст, діти його люблять, проте має темпераментний характер, що іноді заважає у роботі з дітьми. Також,

ОСОБА_3 вказувала на те, що дії ОСОБА_1 не мають ознак булінгу. Про будь-яке упереджено ставлення вчителя до інших дітей їй не відомо.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.

Відповідно доч.1ст.173-4КУпАП булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Відповідно дост. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ч. 1ст. 256 КУпАП, - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено в ч. 2ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 КУпАПі не може бути перекладений на суд.

У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння, як конкретне адміністративне правопорушення.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об`єктами цього правопорушення є: психічне здоров`я, фізичне здоров`я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою). Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі, із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Суб`єкт адміністративного правопорушення може бути, як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб`єкт), а стосовно «інших учасників освітнього процесу» - лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб`єкт)). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: - систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

З аналізу протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , слідує, що суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, викладена без конкретизації об`єктивних ознак складу цього правопорушення. Зокрема, в протоколі не зазначено, які саме протиправної дії були вчинені ОСОБА_1 , як учасником освітнього процесу, по відношенню до учениці ОСОБА_2 з конкретизацією кожного випадку, місця та часу його вчинення, та чи мало діяння систематичний характер, що є істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що ситуативний конфлікт, який відбувся в навчальному закладі між вчителем та учнем, що підтверджено в ході розгляду справи, сам по собі не утворює наявнісь в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-4 КУпАП, оскільки не розкриває об`єктивну сторону цього правопорушення.

Крім цього, як було встановлено під час розгляду справи, дії ОСОБА_1 не мають систематичного характеру, зокрема, такі систематичні дії не ставляться у провину останньому працівниками поліції.

Також, у протоколі відсутні відомості про негативні наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю особи за кожним конкретним епізодом дій, які в сукупності підпадали б під ознаки булінгу, що в свою чергу, не утворює складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти росії»(«Malofeyevav.russia», рішення від 30 травня

2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelinv.russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-4, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Г. Романова