Рішення

від 10.04.2024 по справі 938/1004/23

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №938/1004/23

Провадження № 2/938/81/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» (далі ТОВ «Росвен інвест України») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Росвен інвест України» звернулося до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №7982561 від 03.01.2023 року в розмірі 37568,20 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 03.01.2023 року між ТОВ « 1 безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір позики №7982561 шляхом обміну електронними повідомленнями. ТОВ « 1 безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов?язання виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 10000 гривень Надалі 11.07.2023 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен інвест Україна» укладено договір факторингу № 01.02-36/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитним договором та сплатив первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу. Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів не здійснював, тому за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 37568 гривень, з яких 10000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 27568,20 гривень заборгованість по відсотках.

Ухвалою суду від 01.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року визнано явку представника позивача ТОВ «Росвен інвест Україна» для надання пояснень по справі обов`язковою.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року повторно визнано явку представника позивача ТОВ «Росвен інвест Україна» для надання пояснень по справі обов`язковою.

Позивач явку представника до суду не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 46), у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.3).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена вчетверте належним чином (а.с. 35, 38, 42, 48), відзиву не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Зокрема,судову повісткуна 18.01.2024року,копію позовноїзаяви здодатками таухвалу судувід 01.01.2024року отримала 10.01.2024року (а.с35), судову повістку на 15.02.2024 року отримала 26.01.2024 року (а.с.38), судову повістку на 11.03.2024 року отримала 28.02.2024 року (а.с.42), судову повістку на 08.04.2024 року отримала 21.03.2024 року (а.с.48).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так як сторони в судове засідання, призначене на 08.04.2024 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК України).

Відповідно до вимогст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідностіЦПК Українивипадках.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано договір позики, що укладений 03.01.2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 № 7982561 (а.с. 5 -7), який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п.2 договору, товариство надало клієнту позику в розмірі 10 000 гривень, строк позики 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 22,21 % , базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 2,5%; дата повернення позики 02.02.2023 року, орієнтовна загальна вартість позики 12250 гривень.

Відповідно до п.3 договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за довгором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

У додатку №1 до договору позики (а.с. 7 зворот) зазначено дату видачі кредиту 03.01.2023 року - 10000 гривень, 2250 гривень проценти за користування кредитом, загальна сума 12250 гривень.

Із розрахунку заборгованості ТОВ "Росвен інвест Україна" за договором позики №7982561від 03.01.2023року (а.с.10 зворот 11) вбачається, що заборгованість відповідача складає 37568,20 гривень, з яких 10000 гривень тіло кредиту, всього нараховано відсотків 30000 гривень, з яких сплачено 2431,80 гривень, та залишок відсотків 27568,20 гривень.

11.07.2023 року між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Росвен інвест Україна" укладений договір факторингу № 01.02-36/23, відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) ТОВ "Росвен інвест Україна" за плату права вимоги, а ТОВ "Росвен інвест Україна" прийняло належні ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.12-15).

Позивачем до позовної заяви долучено реєстр боржників до договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року (а.с.16), в якому відсутня інформація про передачу йому первісним кредитором права вимоги до відповідача на підставі договору позики №7982561 від 03.01.2023 року.

Долучений позивачем до позовної заяви «Витяг реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023» (а.с.18) суд не приймає, яке належний та допустимий доказ, оскільки на ньому наявний тільки штамп позивача та підпис його керівника, але відсутні будь-які реквізити (штамп, підпис) первісного кредитора.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року визнано явку представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» обов`язковою для надання пояснень чи доказів про отримання коштів відповідачем на підставі договору позики №7982561 від 03.01.2023 року, а також підтвердження набуття позивачем права вимоги первісного кредитора за вищевказаним договором позики до боржника ОСОБА_1 , оскільки з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року, який долучено до матеріалів справи, не вбачається відступлення первісним кредитором позивачу права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №7982561 від 03.01.2023 року.

Вказану ухвалу суду від 15.02.2024 року доставлено до електронного кабінету позивача 15.02.2024 року (а.с.41).

Надалі ухвалою суду від 11.03.2024 року повторно визнано явку представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» для надання пояснень по справі обов`язковою для надання пояснень чи доказів про отримання коштів відповідачем на підставі договору позики №7982561 від 03.01.2023 року, а також підтвердження набуття позивачем права вимоги первісного кредитора за вищевказаним договором позики до боржника ОСОБА_1 , оскільки з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року, який долучено до матеріалів справи, не вбачається відступлення первісним кредитором позивачу права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №7982561 від 03.01.2023 року.

Ухвалу суду від 11.03.2024 року доставлено до електронного кабінету позивача 11.03.2024 року (а.с.45).

Однак представник позивача до суду не з`явився та будь-яких пояснень чи доказів суду не надав.

Відповідно до ч. 1ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року в справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст.203ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Таким чином, оскільки позивачем не долучено до позовної заяви відповідний реєстр прав вимоги, з якого б вбачалося, що від ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" до ТОВ "Росвен інвест Україна" перейшло право вимоги за договором позики № 7982561 укладеного 03.01.2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , то відповідно ним не підтверджено факту переходу до нього від первісного кредитора права вимоги до відповідача за договором позики №7982561 від 03.01.2023 року

Крім того, суд звертає увагу, що позивач звертається до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 37568,20 гривень, з яких 10000 гривень тіло кредиту, та 27568,20 гривень - залишок відсотків.

При цьому не надає суду підтвердження про перерахунок коштів ОСОБА_1 за договором позики № 7982561, укладеного 03.01.2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ст. 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного позову.

У зв`язку із відмовою в задоволенні цивільного позову в повному об`ємі, відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,141,263-265,268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовутовариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №7982561 від 03.01.2023 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 м. Київ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ЧЕКАН