Рішення

від 10.04.2024 по справі 133/2412/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/2412/23

Провадження № 2/133/626/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2024 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області:

у складі головуючого суддіКучерук І.М.,

за участю секретаряКорбут Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс"</a>, третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Онлайн Фінанс", третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 39412, щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості за кредитним договором №783160348 від 15.10.2019 укладеним з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 16 055,25 грн.

Позивач вважає,що зазначенийвиконавчий написне підлягаєвиконанню,оскільки

він вчинений зпорушенням законодавства,зокрема, позивач не погоджується щодо безспірностісуми заборгованості за даним кредитним договором, окрім цього заперечує факт укладання кредитного договору з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Просить визнання виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без їх участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву до суду не надав, явку свого представника не забезпечив, подав до суду заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Третя особа у встановлений судом строк пояснення чи заперечення на заявлені вимоги до суду не надала, до суду не з`явилась.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 22.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за

№ 39412, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", що має право грошової вимоги до позивача відповідно до умов кредитного договору № 783160348 від 15.10.2019 укладеним з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", грошові кошти в розмірі 14 855,25 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 697,35 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 9 157,90 грн. А також плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1 200 грн. Стягнення здійснюється за період з 16.04.2021 по 12.05.2021.

08.09.2021приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. відкрито виконавче провадження № 66754715 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (далі також - Порядок), містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку документів (оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відмітною стягувача про непогашення заборгованості). При цьому цей перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За змістом п. 2.3 гл. 16 розд. ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховану суму заборгованості в розмірі

16 055,25 грн., що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса, заперечує в повному обсязі. Вказує що кредитного договору з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" не укладав та не підписував, кошти не отримував, особисті дані вказані у договорі містять помилки.

Перевірка безспірності боргу є обов`язком нотаріуса. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16.05.2018.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017у справі

№ 826/20084/14, залишеною без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014«Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

У постанові Верховного Суду від 21.09.2021у справі № 910/10374/17 зроблено висновок, що оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Так, виконавчий напис від 22.05.2021 було вчинено в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017в справі № 826/20084/14.

Кредитний договір № 783160348 від 15.10.2019, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", не був посвідчений нотаріально, що підтверджує копія договору, яка міститься у матеріалах справи, жодних доказів про зворотнє відповідачем не надано, а тому у приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем та третьою особою - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. не спростовано доводи позивача, що викладені у позовній заяві.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу необхідно зазначити таке.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Великою Палатою Верховного Суду, у справі № 910/12876/19, звернуто увагу на те, що при зверненні з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу, адвокатом повинно бути надано детальний опис витраченого часу на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо).

Також, відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду надано виключно попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким витрати на правничу допомогу складають 6 000 грн., жодних доказів як-то договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо до матеріалів справи не додано.

Враховуючи викладене вище та заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, про відмову у стягненні витрат за надання правничої допомоги, за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.259,263-265, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 39412.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс"</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс"</a>, місцезнаходження: б. Верховної Ради, буд.34,оф.511, м. Київ, ЄДРПОУ42254696.

Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Кучерук