Рішення

від 10.04.2024 по справі 127/8149/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/8149/24

Провадження № 2/127/998/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес позика» було укладено Договір про надання кредиту № 254669-КС-001 від 10.06.2021 на строк 16 тижнів, загальний розмір наданого кредиту 6000 грн. Даний Договір про надання кредиту був укладений дистанційно, в електронній формі (через сайт), тобто у простій письмовії формі. Згідно з п. 1 Договору про надання кредиту термін дії Договору: до 30.09.2021 строк. 19.12.2021 за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 19549, яким стягнуто з позивача такі суми: 6000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10799,41 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900 грн. - прострочена заборгованість за комісією. 640 грн,- плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума стягнення склала 18339,41 грн. Як вбачається з виконавчого напису, заборгованість нарахована за період з 10.06.2021 по 26.11.2021, тобто поза межами дії Договору про надання кредиту. Кр м того, позивач проводила погашення позики, однак це у виконавчому написі не враховане. Таким чином заборгованість не є безспірною.Про наявністьзазначеного виконавчогонапису позивачустало відомоз матеріаліввиконавчого провадження№ 68598710,відкритого 10.02.2022,яке наданий часперебуває навиконанні уприватного виконавцявиконавчого округуВінницької областіТимощука В.В.Свідоцтво проправо назайняття нотаріальноюдіяльністю нотаріусаЗолотих О.О.було анульованона підставінаказу Міністерстваюстиції Українивід 28.09.2022№ 4091/5у зв`язкуз обвинувальнимвироком судущодо нього,який набравзаконної сили.Як вбачаєтьсяз рішенняВищої кваліфікаційноїкомісії нотаріату№ 2від 06.09.2022нотаріус ОСОБА_2 неодноразово грубопорушував законодавство,в томучислі приоформленні виконавчихнаписів.Таким чином у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 19 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем за реєстровим № 19549 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a> (СДРПОУ 41084239) заборгованості в розмірі 18339 гривень 41 копійка. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a> (СДРПОУ 41084239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Ухвалою суду від 21.03.2024року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився надав суду заяву3 про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, надав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Треті особи в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, пояснень щодо позовних вимог суду не надали.

Враховуючи думку представника позивача вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третіх осіб, постановивши по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес позика» було укладено Договір про надання кредиту № 254669-КС-001 від 10.06.2021 на строк 16 тижнів, загальний розмір наданого кредиту 6000 грн. Даний Договір про надання кредиту був укладений дистанційно, в електронній формі (через сайт), тобто у простій письмовії формі.

Згідно з п. 1 Договору про надання кредиту термін дії Договору: до 30.09.2021 строк.

19.12.2021 за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 19549, яким стягнуто з позивача такі суми: 6000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10799,41 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900 грн. - прострочена заборгованість за комісією. 640 грн,- плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума стягнення склала 18339,41 грн.

Про наявність зазначеного виконавчого напису позивачу стало відомо з матеріалів виконавчого провадження № 68598710, відкритого 10.02.2022, яке на даний час перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В.

Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю нотаріуса Золотих О.О. було анульовано на підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.09.2022 № 4091/5 у зв`язку з обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили. Як вбачається з рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 2 від 06.09.2022 нотаріус ОСОБА_2 неодноразово грубо порушував законодавство, в тому числі при оформленні виконавчих написів.

Відповідно ст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 ЗУ «Про нотаріат»передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 ЗУ «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗУ «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999року № 1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16 ,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87, 88 ЗУ «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно ст. 12та ст. 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи те що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20гривень.

Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати булифактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

Як слідує з матеріалів цієї справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правової допомоги від 15.02.2024 року, звіт про детальний опис наданих послуг.

За змістом договору про надання правової допомоги розмір винагороди визначений у договорі у вигляді фіксованої суми.

Відповідач вказував та неспівмірність та необґрунтованість вказаної суми.

Визначаючись зрозподілом витратна правничудопомогу,відповідно довимог ст.137,141ЦПК Українита враховуючиклопотання відповідача,суд зважає,що справає незначноїскладності,в данійкатегорії спірнихправовідносин наявнаусталена судовапрактика,обсяг дослідженихдоказівєневеликим,атомусуд вважаєза необхіднестягнути звідповідача накористь позивача2500,00грн витратна правничудопомогу.Саме такийрозмір витрат,на переконаннясуду,є об`єктивним,співмірним зіскладністю справита виконаноюадвокатом роботоюу ній.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 280 -282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем за реєстровим № 19549 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a> (ЄДРПОУ 41084239) заборгованості в розмірі 18339 гривень 41 копійка.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a> на користь ОСОБА_1 1211,20 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2500,00грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскарги,якщоскаргуне булоподано.Уразіподання апеляційноїскаргирішення,якщойогоне скасовано,набираєзаконноїсили післярозглядусправиапеляційним судом.

Повне судове рішення складено 11.04.2024року.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»</a>, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 524, код ЄДРПОУ 41084239.

Приватний нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуЗолотих О.О., адреса: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В,, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, офіс 301.

Суддя: