Рішення

від 11.04.2024 по справі 127/40251/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/40251/23

Провадження № 2/127/5392/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

11 квітня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи позовні вимоги тим, що у грудні 2023 року ОСОБА_1 з додатку «Дія» дізнався, що відносно нього приватим виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. було відкрито виконавче провадження №64624767 з примусового виконання виконавчого напису №1302, вчиненого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. щодо стягнення з нього на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості у розмірі 19904,00 грн.

На думку позивача, виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки: приватним нотаріусом було порушено порядок його вчинення; позивач не отримував від відповідача позасудову вимогу щодо досудового повернення кредиту чи повідомлення застереження про вчинення виконавчого напису; позивач не мав жодних правовідносин з відповідачем; кредитний договір не було посвідчено нотаріально. Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 змушений був звернутися до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 28.12.2023 року було задоволено заяву представника позивача та забезпечено позов шляхом зупинення стягнення,що проводитьсяна підставівиконавчого напису№1302,вчиненого 18.02.2021року приватнимнотаріусом Обухівськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГоловкіноюЯною Вікторівною,що перебуваєна виконанніприватного виконавцявиконавчого округуміста КиєваМельника ЮріяАнатолійовича ВП №64624767 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a> заборгованості в розмірі 19904,00 гривень, до ухвалення рішення у справі.

В судовезасідання позивачне з`явився,проте йогопредставник подавдо судуклопотання про розгляд справи без його участі та позивача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ «ФІНФОРС» в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

13.01.2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №765646-А, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 8000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 1,65% в день (а.с. 13-16).

Судом встановлено,що 18.02.2021року приватний нотаріусОбухівського районногонотаріального округуКиївської областіГоловкіна ЯнаВікторівна вчинилавиконавчий напис,зареєстрований вреєстрі за№ 1302,яким звернуластягнення з ОСОБА_1 ,який єборжником закредитним договором№765646-Авід 13.01.2020року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором № 40071779-42 від 18.03.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>,заборгованість заперіод з18.03.2020року по18.03.2020року в розмірі19904,00грн.,що складаєтьсяз:простроченої заборгованостіза сумоюкредиту -8000,00грн.;простроченої заборгованостіпо несплаченимвідсоткам закористування кредитом 7920,00грн.;строкової заборгованостіза штрафамиі пенями 3984,00грн. Також за вчинення напису нотаріусом стягнуто плату за домовленістю сторін (а.с. 12).

Вказаний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича ВП №64624767, що підтверджується: постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2021 року, постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.03.2021 року (а.с. 17, 19).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного вище закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за №1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10.12.2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року№662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на не посвідченому нотаріально кредитному договорі.

Тобто, виконавчий напис було вчинено 18.02.2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

При цьому, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки судом встановлено, що позивач зазначив, що приватним нотаріусом було порушено порядок його вчинення та заперечує отримання ним від відповідача позасудової вимоги щодо досудового повернення кредиту чи повідомлення застереження про вчинення виконавчого напису, а тому підстави для її стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса були відсутні.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Встановленні вище обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1610,40 грн. (а.с. 11, 23 на звороті), тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 10000,00 грн., то вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

До судуна підтвердженнявитрат напрофесійну правничудопомогу позивачемнадано:договір пронадання правничої(правової)допомоги №23210від 25.12.2023року (а.с.36),додаток №3до вказаногодоговору від25.12.2023року (а.с.37),ордер (а.с.21),копію свідоцтвапро правона заняттяадвокатською діяльністю(а.с.20на звороті),акт приймання-передачіпослуг №1від 27.12.2023року (а.с. 37 на звороті); квитанцію №7/12/23 на суму 10000,00 грн. (а.с. 38 на звороті).

Згідно з п. 3.1. договору про надання правничої (правової) допомоги, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до додатоку №3 до вказаного договору, вартість послуг за домовленістю сторін складає фіксовану суму 10000,00 грн. Правова допомога вважається наданою після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг, який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Так, зі змісту акту приймання-передачі послуг від 27.12.2023 року, адвокатом Яресько Т.В. були надані позивачу наступні послуги: надання правової допомоги щодо визнання виконавччого напису таким, що не підлягає виконанню в суді І інстанції 10000,00 грн. (а.с. 37 на звороті).

Представником відповідача не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, слід врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує напрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчийнапис №1302,вчинений 18.02.2021року приватнимнотаріусом Обухівськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГоловкіноюЯною Вікторівною,про стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованості в розмірі 19904,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a> на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 1610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 40 коп.) та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ 41717584.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1, оф. 308.

Третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складений 11.04.2024 року.

Суддя: