Постанова

від 11.04.2024 по справі 186/301/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4633/24 Справа № 186/301/24 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди.

Вобґрунтування позовнихвимог ОСОБА_1 посилався на те,що змушенийзвертатися зпозовом доПрАТ ДТЕКПавлоградвугілля узв?язку з тим, що попрацювавши на підприємстві відповідача ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля, а до цього і на іншому шахтному підприємстві майже 15 років, позивач завжди дотримувався техніки безпеки, сумлінно відносився до своєї роботи, але 30 жовтня 2022 року отримав травмування голови під час виконання підземних робіт, про що свідчить акт форми Н-1 від 08 листопада 2022 року. 16 вересня 2023 року позивача ОСОБА_1 було звільнено відповідачем ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля із займаної посади за ч.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Позивач ОСОБА_1 проходив лікування у місцевих лікарнях за місцем проживання, потім на стаціонарі в м. Дніпро, і згодом, після проходження огляду МСЕК позивачу встановлено другу групу інвалідності з 03 лютого 2023 року через трудове каліцтво та 80% втрати професійної працездатності. Позивачу ОСОБА_1 рекомендовано постійнемедикаментозне лікування,стаціонарне лікуванняв ДКПЛ. Хвороба позивача ОСОБА_1 постійно прогресує,позивач живезі страхомочікування гіршогостану.Позивач відчуваєдушевні стражданняу зв?язкуіз усвідомленнямтого факту,що вінвже небуде здоровоюлюдиною.Після отриманоїтравми упозивача постійноболить такружиться голова,трапляються приступиз утратоюсвідомості,частина зяких протікаєз судорогами,позивач ставдратівливим,позивача турбуєбезсоння,а якщовін засинає,то зважкістю із-за тривоги, переживає через усілякі дрібниці, в позивача знизилась пам?ять. На лікування затрачуються всі страхові виплати позивача, яких недостатньо. Це приводить позивача до додаткових моральних страждань, відчаю. У позивача є дружина та дві неповнолітні доньки, про яких теж має піклуватися позивач, а він цього зробити не може. Ці душевні страждання, важкий життєвий стан безперервно пригнічують позивача, біль в душі невимовний. Позивач змушений звертатись за допомогою до лікарні, медичних приладів та особливих ліків. Із-за хвороби позивач був змушений змінити свій звичайний уклад життя. Тому позивач вважає, що відповідач ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля повинен відшкодувати нанесену йому моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров?я. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 200 000 грн..

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди передано за підсудністю на розгляд до Мар`їнського районного суду Донецької області, який знаходиться за адресою: 85614, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків (Плеханова) 2-д (а.с.23).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 28 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Згідно з п.4 ч.1ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди передано за підсудністю на розгляд до Мар`їнського районного суду Донецької області, який знаходиться за адресою: 85614, Донецька область, м.Курахове, вул. Енергетиків (Плеханова) 2-д (а.с.23).

В оскарженій ухвалі суд першої і6нстнції посилався на те, що відповідно до копії паспорта позивача ОСОБА_1 позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4, 5). Доказів на підтвердження того, що позивач проживає в місті Першотравенську Дніпропетровської області до позовної заяви позивач не надав.

Суд першоїінстанції зазначив, щовідповідач непідтвердив факт його проживання в місті Першотравенську Дніпропетровської області, у зв`язку з чим справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди, передав на розгляд до Мар`їнського районного суду Донецької області, який знаходиться за адресою: 85614, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків (Плеханова) 2-д.

Однак, погодитись з таким висновком суду не можливо з наступних підстав.

До апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 надав копію довідки від 20 грудня 2022 року №1248-5002432089 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , де фактичним місцем його проживання/перебування зазначено адресу: АДРЕСА_2 (а.с.26).

Згідно статті 1 ч.1 абз.1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону УкраїниПро забезпеченняправ ісвобод внутрішньопереміщених осіб. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (стаття 4 ч.1, 2 Закону).

Частиною першою статті 5 Закону УкраїниПро забезпеченняправ ісвобод внутрішньопереміщених осіб визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014року №509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих особи у зв`язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 07лютого 2022року №265"Деякіпитання декларуванняі реєстраціїмісця проживаннята веденняреєстрів територіальнихгромад" прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Відомості про зареєстроване місце проживання такої особи у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами тимчасово окупованої території може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

З огляду на викладене переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування позивача при визначені підсудності розгляду справ за ч.1 ст.27 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд за підсудністю до іншого суду, а тому ухвала Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року про передачу справи на розгляд до іншого суду підлягає скасуванню та слід направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року про передачу справи на розгляд за підсудністю до іншого суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 квітня 2024 року.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова