Рішення

від 11.04.2024 по справі 453/339/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/339/24

№ провадження 2-а/453/10/24

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання - Бендеш А.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

та представника відповідача Ільницької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

29.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

-визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП;

-скасувати протокол ІНФОРМАЦІЯ_2 №341/24 від 19.02.2024 за ч.2 ст. 210 КУпАП, який було складено відносно нього;

-скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №341/24 від 19.02.2024, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.2 ст. 210 КУпАП;

-звільнити його у відповідності до ст. 139 КАС України від сплати судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, та стягнути їх за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 від 05.03.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

11.03.2024 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді від 05.03.2024 року.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 13.03.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

У позовній заяві позивач зазначає, що 19.02.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_1 , спеціалістом відділення рекрутингу та комплектування цього ж відділу ОСОБА_3 було складено на нього адміністративний протокол № 341/24 за ч.2 ст. 210 КУпАП. В даному адміністративному протоколі було зазначено, що такий розглядатиметься цього ж дня, тобто 19.02.2024 року, об 11 год. 00 хв., і його про дату, час та місце розгляду повідомлено і роз`яснено норми ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Пізніше спеціалістом відділення рекрутингу та комплектування ІІІ відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було підготовано та надруковано текст у вигляді постанови за справою про адміністративне правопорушення і присвоєно реєстраційний номер 341/24 від 19 лютого 2024 року. В даному проекті документу було зазначено, що постанову за справою про адміністративне правопорушення відносно позивача було розглянуто начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 у м. Стрий. Також зазначено, що він вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП, визнав повністю, про що надав відповідні пояснення та розкаявся у скоєному. Окрім цього було прописано, що розгляд адміністративної справи розглянуто у відповідності з дотриманням норм КУпАП.

Позивач зазначає, що розгляд адміністративної справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП 19.02.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 у м. Стрий не відбувався. Дані відомості, які зазначені у цій постанові, є неправдивими, носять формальний характер і суперечать вимогам КУпАП. Крім цього позивач зазначає, що розгляд адміністративної справи відбувся без його участі, що є грубим порушенням вимог ст. 279 та ст. 268 КУпАП. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210 КУпАП, та після складення такого йому було надано можливість звернутися з клопотанням, заявою та письмовими поясненнями з цього приводу, а також було ознайомлено з доказами по справі.

Позивач вказує на те, що статтею 277-2 КУпАП врегульований порядок повідомлення особи про розгляд справи наступним чином: повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи, що, на думку позивача, було проігноровано посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також вказує, що 19.02.2024 року приблизно о 17 год. 00 хв. на його усну вимогу спеціаліст відділення рекрутингу та комплектування ІІІ відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надала йому копію протоколу про адміністративне правопорушення № 341/24, передбачене ч.2 ст. 210 КУпАП та неналежним чином оформлену копію постанови № 341/24 про розгляд адміністративної справи за даним протоколом, без підпису уповноваженої особи та не скріплену печаткою.

Відтак позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, з підстав викладених в такому.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використаннямповноваження зметою,з якоюце повноваженнянадано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно;6)розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За частинами 1 та 2ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Судом встановлено, що 19 лютого 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_4 було винесено постанову № 341/24 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , солдат, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 , для уточнення військово-облікових даних та проходження медичної комісії, під час чого було виявлено, що останній не повідомив особисто у семиденний строк третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну сімейного стану, чим порушив додаток 2 до Порядку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених «Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі Правила).

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.

Диспозиція ч.1 ст.210КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

За частиною 2 вказаної статті настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до п.п. 2-3 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р.N1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Так, суд зазначає, що на ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного, був покладений обов`язок особисто повідомляти орган, де він перебуває на військовому обліку, щодо зміни його сімейного стану.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2ст. 210 КУпАП, який відбувся 19.02.2024 року, ОСОБА_1 не було надано ІНФОРМАЦІЯ_5 жодних пояснень, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.2ст. 210 КУпАП.

Позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другоюст. 210 КУпАП, асаме у зв`язку з вчиненням правопорушення в особливий період, який відповідно дост. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та, відповідно, є кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого диспозицією ч.2ст. 210 КУпАП.

За результатами розгляду вищезазначеної справи про адміністративне правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_6 було встановлено, що позивач порушив вимоги ч.11ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З огляду на наведене ІНФОРМАЦІЯ_6 було винесено постанову № 2681 за справою про адміністративне правопорушення від 05.02.2024 року, якою позивача було визнано таким, що скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст. 210 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 1700 грн.

Жодного заперечення гр. ОСОБА_1 щодо факту правопорушення, яке було йому інкриміноване, під час розгляду справи не було надано, про що свідчить відсутність у відповідних графах протоколу від 05.02.2024 року по справі про адміністративне правопорушення відповідних заяв чи/та клопотань або застережень про їх долучення до матеріалів справи.

Згідно зі ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведеного випливає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Доводи позивача про порушення його прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено 19.02.2024 року, а розгляд справи відбувся того ж дня, внаслідок чого його було позбавлено прав, гарантованихКонституцією Українитаст. 268 КУпАП, у т.ч. права на правову допомогу адвоката, суд оцінює критично, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення № 341/24 від 19.02.2024 року наявна інформація про дату, час і місце розгляду справи, роз`яснення прав згідност. 268 КУпАП,ст. 63 Конституції України, наявний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не міститься заперечень позивача про те, що з даним адміністративним правопорушенням він не погоджується.

Також, як вбачається із вказаного протоколу, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, у т.ч. через необхідність залучення захисника (адвоката), необхідності долучення доказів по справі тощо, гр. ОСОБА_1 не подавалось, оскільки у відповідній графі про це відсутня інформація. Позивачу було вручено копію протоколу по справі про адміністративне правопорушення під розписку.

Посилання позивача в позовній заяві на ст. 277-2КУпАПщодо порушень правил розгляду справи про адміністративне правопорушення, не є релевантним, оскільки вказаною статтею регламентовано правила вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли розгляд справи проводиться судом.

Частиною 1статті 277 КУпАПвизначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Вказаних приписів відповідачем не порушено, а позивачем не доведено в позовній заяві порушення його прав при запровадженні щодо нього справи про адміністративне правопорушення і розгляді вказаної справи.

Також матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підтверджують те, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 було дотримано законодавчих гарантій об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З наявних у матеріалах справи доказів випливає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було дотримано приписи чинного законодавства, зокрема щодо встановлення всіх обставин справи.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що постанова № 341/24 від 19 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.210КУпАП є законною і обгрунтованою, підстав для ії скасування як протиправної в позовній заяві не наведено та судом не встановлено.

Окрім цього, судом встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем оскаржуються також дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення № 341/24 від 19.02.2024 року.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положеньстатті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушенняє предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Аналогічних правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 року №760/9462/16-а.

Таким чином, дії посадових осіб із складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для позивача, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків для нього та не порушують права особи.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що оскарження адміністративного протоколу не може здійснюватися в порядку адміністративного оскарження чи шляхом ініціювання судового провадження. Це пов`язано з тим, що за своїм характером та суттю такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому він не тягне за собою зміни прав чи обов`язків порушника.

Це свідчить про те, що сам по собі протокол виступає доказом у справі. Він фіксує безпосередньо правопорушення, проте не породжує ніяких правових наслідків, оскільки не встановлює прав і обов`язків. На його підставі вже відбувається подальший розгляд справи.

Через це скасування протоколу про адміністративне правопорушення є недоцільним, адже усі докази у справі, зокрема й зазначений документ, розглядаються під час притягнення особи до відповідальності. Якщо людина, встановлена у протоколі у ролі правопорушника, не згодна з цим, вона може висловити свою позицію під час провадження у справі, надавши свої аргументи

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно зст.139КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, так як в задоволенні позовної заяви відмовлено.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 20, 77, 90 243-246, 250, 286 КАСУ, ст. ст. 245, 251, 252КУпАП, суд,-

ухвалив:

Залишити беззадоволення позовнузаяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя