Постанова

від 04.04.2024 по справі 922/3010/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/3010/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2679Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3010/23 (повний текст рішення складено 22.11.2023 суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому», с.Руська Лозова Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп», м.Харків,

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому», с.Руська Лозова Харківської області,

про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп», в якій (з урахуванням зави про уточнення позовних вимог) просив суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» заборгованість за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022 у сумі 1735454,51 грн, з яких: основна сума боргу 1346526,72 грн; пеня 322283,07 грн, інфляційні збитки 47307,73 грн та 3% річних 19336,99 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» судові витрати у розмірі 26031,82 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позов обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов договору підряду №0509/22 від 05.09.2023 щодо оплати робіт з виготовлення, доставки та монтажу МК каркасу будівлі за адресою: Сумська обл., м.Охтирка, вул.Транспортна, 2б за кресленням замовника.

09.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою, в якій просило прийняти зустрічний позов до розгляду в одному провадженні за позовом ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» до ТОВ «Оптима Бізнес Груп» про стягнення штрафних санкцій за договором підряду. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022 у сумі 596448,05 грн, з яких: 245235,31 грн -пені та 351212,74 грн - штраф.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.08.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» про стягнення штрафних санкцій. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3010/23 первісні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» заборгованість за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022 у сумі 1735454,51 грн, з яких: основна сума боргу 1346526,74 грн; пеня 322283,07 грн, інфляційні збитки 47307,73 грн та 3% річних 19336,99 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 26031,82 грн судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що на підставі укладеного договору підряду №0509/22 підрядником виконані передбачені договором роботи, а замовником прийняті такі роботи без зауважень, що підтверджується актами здачі-приймання робіт. Вказані роботи відповідач прийняв, про що свідчать наявні на актах надання послуг підписи представника замовника та виконавця, а також відтиски їх печаток. Будь-яких письмових заперечень чи зауважень до ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» по вказаним роботам згідно з зазначеними актами ТОВ «Оптима Бізнес Груп» не заявляло. Господарським судом встановлено, що у даному випадку факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується первинними бухгалтерськими документами актами здачі-приймання робіт (виконаних робіт). Часткова оплата ТОВ «Оптима Бізнес Груп» виконаних ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому», на думку суду, є тими конклюдивними діями (зовнішній вияв волі), у яких втілюється воля відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на прийняття таких робіт як належним чином виконаних та відсутність відповідних претензій стосовно обсягу і якості їх виконання. Господарським судом встановлено, що відповідач за первісним позовом не здійснив відповідних розрахунків за виконані роботи на підставі договору в обумовлені сторонами строки. Узявши до уваги, що відповідач за первісним позовом не спростував факт порушення взятих на себе договірних зобов`язань, господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1346526,72 грн. Також господарський суд, перевіривши надані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних збитків, встановив, що наведені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, є арифметично правильними, у зв`язку з чим задовольнив первісні позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 322283,07 грн, інфляційних збитків у розмірі 47307,73 грн та 3% річних у розмірі 19336,99 грн. Також господарський суд зазначив, що у даній справі між сторонами існує розбіжність у тлумаченні пунктів 2.4 та 4.2 договору підряду. Аналіз змісту договору предмету свідчить, що правила, встановлені, статтею 213 Цивільного кодексу України, не дозволяють чітко визначити зміст відповідної умови договору підряду щодо порядку проведення розрахунку. Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору підряду щодо порядку проведення розрахунку, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem. Господарський суд урахував презумпцію, що відповідач є стороною, яка підготувала, як проект договору, так і спірні умови договору. Така презумпція відповідачем під час розгляду справи не спростована, тому тлумачення повинно здійснюватися на користь позивача. Суд першої інстанції дійшов висновку, що пункти 2.4, 4.2 договору підряду не передбачають умов про те, що повернення залишку давальницької сировини передують розрахунку за виконані роботи за цим договором за підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт. Щодо зустрічного позову ТОВ «Оптима Бізнес Груп» про стягнення штрафних санкцій за договором підряду господарський суд зазначив, що позивач за зустрічним позовом під час прийняття робіт не мав жодних претензій щодо строків виконаних робіт, про що свідчить наявність його підпису та печатки на зазначених ним у зустрічній позовній заяві актах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» з рішенням господарського суду не погодилося, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3010/23 у частині задоволення первісних вимог та стягнення з ТОВ «Оптима Бізнес Груп» на користь ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому»- заборгованість за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022 у сумі 1735454,51 грн, з яких: основна сума боргу 1346526,74 грн; пеня 322283,07 грн, інфляційні збитки -47307,73 грн та 3% річних -19336,99 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 26031,82 грн, та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні первісних вимог ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» до ТОВ «Оптима Бізнес Груп».

Разом з апеляційною скаргою заявником подано клопотання (вх.№15196) про витребування доказів, а саме, просить суд витребувати первинну документацію (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, експрес-накладні тощо) на сировину та матеріали, що забезпечувалися позивачем за власний рахунок під час виконання робіт за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022. Клопотання обґрунтоване тим, що для точного визначення кількості давальницької сировини під час проведення експертизи, що підлягає поверненню відповідачу позивачем, необхідно встановити точну кількість та приблизну вагу сировини та інших матеріалів, що за свій рахунок забезпечував позивач під час виконання робіт, адже загальна вага металоконструкцій складається з ваги сировини, що була передача відповідачем позивачу та з сировини та матеріалів, що самостійно забезпечував позивач відповідно до пункту 1.2 договору. Зазначена інформація може міститися лише у первинних документах на відповідну сировину, що знаходиться у позивача. Самостійно ці документи відповідач не має змоги, адже ці документи укладалися між позивачем та його постачальниками. Клопотання про витребування доказів не могло бути подано у строки, встановлені у частинах 2, 3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, адже лише у судовому засіданні 08.11.2023 представник позивача став заперечувати проти необхідності повернення залишків давальницької сировини, посилаючись на відсутність будь-яких залишків.

Також апелянтом заявлено клопотання (вх.№15197) про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, перед яким поставити питання, вказані у даному клопотанні. Провадження у справі №922/3010/23 зупинити на час проведення експертизи. Клопотання мотивоване тим, що різниця між переданою сировиною та виготовленими конструкціями складає 9,875т, тобто мінімум саме цю кількість давальницької сировини повинен був повернути позивач відповідачу, щоб отримати право на остаточний розрахунок, не ураховуючи вагу матеріалів у готових металоконструкціях, що забезпечував позивач за власний рахунок під час виконання робіт згідно з пунктом 1.2 договору. Однак, ураховуючи, що представник позивача декілька разів підтвердив у судовому засіданні відсутність будь-яких залишків сировини, виникає потреба у залученні експерта-будівельника для вирішення питання щодо можливості виготовлення металоконструкцій з давальницької сировини без будь-яких залишків. Для всебічного та об`єктивного розгляду справи потрібні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право, і ця потреба виникла безпосередньо у процесі розгляду справи, передбачити завчасно це було неможливо.

08.12.2023 від заявника апеляційної скарги до суду електронною поштою надійшло клопотання (вх.№15216ел.14506) про доповнення апеляційної скарги, в якому просить суд доповнити апеляційну скаргу пунктом 3 у редакції, зазначеній у цьому клопотанні.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає таке:

-ураховуючи умови остаточного розрахунку, встановлені пунктом 4.4 договору, відповідач за первісним позовом вважає, що умови остаточного розрахунку ще не настали, адже позивачем не повернуті залишки давальницької сировини після виконання робіт. Позивач жодним чином не спростував ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив той факт, що ним не повернуті залишки давальницької сировини, а також не надав акт приймання-передачі матеріальних цінностей та звіт про використану давальницьку сировину. Однак вже безпосередньо під час судового розгляду справи 08.11.2023 представник позивача за первісним позовом неодноразово у судовому засіданні під аудіозапис вперше зазначив, що жодних залишків давальницької сировини не залишилося, отже, вважає, що за таких умов отримав право на остаточний розрахунок. При цьому жодних підтверджуючих документів цьому не надав;

- ураховуючи, що позивач вперше зазначив про відсутність залишків давальницької сировини вже під час судового розгляду справи 08.11.2023, у відповідача не було часу для самостійного проведення експертизи, а тому 10.11.2023 подано клопотання про призначення судової експертизи, що розглянуто судом 15.11.2023, при розгляді якого зазначено про причини не подання висновку експерта, зробленого на замовлення відповідача; клопотання про витребування доказів у позивача безпосередньо пов`язане з клопотання про призначення експертизи для проведення якої необхідні первинні документи позивача (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, експрес-накладні тощо); вважає, що господарський суд безпідставно відмовив у проведенні експертизи та витребуванні додаткових доказів у позивача та не урахував усі обставини справи;

-усі платежі, виконані замовником на користь підрядника, були здійснені до 25.10.2022 як передплата та авансові платежі, про що зазначає і позивач у своєму позові. Відповідач своїми діями з оплати не підтверджував настання строку оплати за актами №25,26, 27, 28, 32, адже усі попередньо зроблені платежі здійснювалися у порядку авансування та передоплати без прив`язку до будь-яких актів та відповідно до пункт 4.4 договору;

- позивач не виконав пункт 2.4 договору, жодних залишків давальницької сировини не передав, звіт про використану давальницьку сировину не склав та не надав відповідачу та суду. Господарський суд проігнорував цей факт та відсутність будь-яких документів на підтвердження того, що залишки дорівнюють 0 кг, спираючись лише на слова представника позивача у судовому засіданні. Відповідач не порушував умови здійснення передоплати та авансування, як і не порушував інші умови договору, а позивач діє недобросовісно та хоче отримати право на остаточний розрахунок, не виконуючи взятих на себе зобов`язань за договором та привласнюючи собі залишки давальницької сировини. Зміст договору визначений сторонами, прописаний однозначно у договорі та не був предметом спора під час укладення договору, зміст усіх слів та понять у пунктах 2.4, 4.4 договору визначений за допомогою загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів, зокрема, прописані аналогічно вимогам частини 1 ст.840 Цивільного кодексу України. Жодної двозначності у змісті цих пунктів договору немає, складних формулювань або неоднозначних граматичних конструкцій (застосування сполучників «та/або») також немає, ці пункти договору не містять жодних бланкетних (відсилочних) норм, а тому застосування принципу contra proferentem є безпідставним та необґрунтованим у даному випадку. Усі умови для отримання остаточного розрахунку перелічені через кому, тобто для отримання розрахунку потрібно їх виконати усі одночасно;

-нарахування штрафних санкцій за договором (пені, інфляційних збитків та 3% річних) по актам №33, 34, 35 є також безпідставним, адже виконавець не виконав умови для отримання остаточного розрахунку (повернення давальницької сировини), а тому замовником не порушено строки розрахунку за договором.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3010/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/3010/23.

13.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3010/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 07.02.2024 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк по 29.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

18.01.2024 ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія Підйому» через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив (вх.№927) на апеляційну скаргу, в якому щодо клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи зазначає, що відповідач брав участь у судових засіданнях, був ознайомлений із поданими позивачем заявами по суті, а також викладав свої аргументи та заперечення у спосіб, визначений приписами процесуального законодавства. Відповідач неодноразово обґрунтовував свою позицію проти вимог позивача (відзив на позовну заяву від 08.08.2023, заперечення від 20.08.2023) тим, що обов`язок за остаточний розрахунок у відповідача не виник у зв`язку з тим, що позивач не повернув залишки давальницької сировини. Втім, відповідач звернувся до господарського суду з клопотання про призначення експертизи лише 10.11.2023 під час розгляду справи по суті. Разом з цим, відповідачем не ставилось питання про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи та жодним чином не обґрунтовувались причини пропуску такого строку. Відповідач не навів жодних обставин, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта з поставлених відповідачем питань. Більше того, об`єм залишків давальницької сировини не є предметом розгляду справи №922/3010/23 та не входить до предмета доказування, а тому господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи. Щодо клопотання про витребування доказів то відповідачем подано таке клопотання з порушенням строку, встановленого частиною 1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, а також не зазначені заходи, які були вжиті відповідачем для самостійного отримання вказаного доказу. Позивач стверджує, що відповідач не звертався до нього ані під час підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, ані під час судового розгляду із письмовим запитом про надання інформації та/або документів про об`єм залишків давальницької сировини. Позивач зазначає, що факт настання обов`язку зі сплати за виконані роботи законодавець пов`язує саме з моментом здачі робіт. Вказаний обов`язок кореспондується з положеннями пункту 4.4 договору. Позивач належним чином здав, а відповідач прийняв роботи без жодних претензій до об`єму, якості та строків їх виконання відповідно до актів здачі-приймання робіт №25, 26 від 15.11.2022, №27, 28 від 16.11.2022, №32 від 30.11.2022, №33 від 16.12.2022, №34 від 17.12.2022 та №35 від 18.12.2022. Відповідач порушив свої зобов`язання у частині здійснення відповідних розрахунків за виконані роботи на підставі договору в обумовлені сторонами строки. Посилання відповідача на невиконання позивачем пункту 2.4 договору підряду як на підставу не проведення оплати є безпідставним, адже як встановлено господарським судом, пункти 2.4, 4.2, 4.4 договору підряду не передбачають умови, що повернення залишків давальницької сировини передують розрахунку за виконані роботи за договором за підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт. Крім того, господарським судом встановлено, що під час розгляду даної справи сторонами не заперечувався той факт, що саме відповідач склав та надав проект договору позивачу, який містив спірні умови договору саме в редакції відповідача, який, з огляду на принцип contra proferentem, і повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

26.01.2024 від ТОВ «Оптима Бізнес Груп» до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь (вх.№1397) на відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд не брати до уваги відзив на апеляційну скаргу, а також усі подальші процесуальні документи у справі, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду від 28.12.2023 та не зареєстрував свій електронний кабінет в системі «Електронний суд». Також наводить доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 07.03.2024 о 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн.№104.

Протокольною ухвалою від 07.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та призначення судової будівельно-технічної експертизи з таких підстав.

Як зазначає сам заявник, клопотання про призначення експертизи та клопотання про витребування доказів пов`язані між собою, адже для проведення експертизи необхідні первинні документи позивача.

Нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина 2 ст.177 Господарського процесуального кодексу України).

Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2, 3, 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Згідно з частиною 1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як свідчать матеріали справи, підготовче провадження у справі здійснювалось відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема, строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів на підставі частини 3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України. .

Підготовче провадження у даній справі закінчено 19.09.2023.

Отже, клопотання про витребування доказів та призначення експертизи мали бути заявлені відповідачем за первісним позовом протягом підготовчого провадження у справі.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах ст.74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З матеріалів справи убачається, що відповідач за первісним позовом звернувся до суду першої інстанції 10.11.2023, тобто також після закінчення підготовчого провадження з клопотаннями про витребування доказів та призначення експертизи. Господарський суд розглянув вказані клопотання та протокольною ухвалою від 15.11.2024 відмовив у задоволенні клопотань відповідача за первісним позовом як необґрунтованих. В оскаржуваному рішенні, зокрема, зазначив, що ТОВ «Оптима Бізнес Груп» у клопотанні про призначення експертизи не обґрунтувало та не довело обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта з поставлених ним питань. Щодо клопотання про витребування доказів господарський суд виходив з того, що до вказаного клопотання не надано доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання документів, які відповідач просив суд витребувати у позивача.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що у відповідача за первісним позовом було достатньо часу та можливостей заявити відповідні клопотання в межах підготовчого провадження у суді першої інстанції. Ураховуючи зазначені обставини та норми чинного законодавства, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів та призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки такі клопотання заявлені з порушенням строку на звернення з відповідними клопотаннями.

У судовому засіданні 07.03.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Після заслуховування правової позиції сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2024 до 09:30 год.

У судове засідання 04.04.2024, яке проходило у режимі відеоконференції, після перерви з`явився представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за первісним позовом у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Провадження у справі продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

05.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» (підрядник) укладений договір підряду №0509/22 відповідно до пункту 1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується у встановлені строки за завданням замовника надати роботи з виготовлення, доставки та монтажу МК каркасу будівлі за адресою: Сумська обл., м.Охтирка, вул.Транспортна, 2б за кресленням замовника (роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору загальна вартість робіт (сума договору) за даним договором не обмежена і складається із вартості виконаних робіт за цим договором.

Загальна вартість робіт може змінюватися шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

Вартість виготовлення, доставки та монтажу однієї тони МК каркасу складає 33600,00 грн з ПДВ.

Орієнтовна загальна сума Договору становить 4848480,00 грн.

Відповідно до пункту 4.4 договору замовник здійснює оплату за роботи за даним договором на таких умовах: - передоплата у розмірі 1982400,00 грн (один мільйон дев`ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 330400,00 грн, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання цього договору; - подальші авансові платежі у розмірі погодженими сторонами, здійснюються замовником у строк через 5 (п`ять) календарних днів з дня погодження платежу замовником на підставі рахунку-фактури, виставленого підрядником. При цьому загальна сума авансу не може перевищувати 95% від загальної вартості робіт за цим договором, визначеною у пункті 4.2 цього договору та додаткових угод до цього договору; - остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня виконання робіт за цим договором, повернення залишків давальницької сировини та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

15.09.2022 між підрядником та замовником укладена додаткова угода №1 до договору, за умовами якої підрядник зобов`язується у встановлений договором термін виконати за завданням замовника додаткові роботи з виготовлення металоконструкцій фахверків КМ-1, рами живильника, КМ-2, КМ-3, КМ-4, КМ-8, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити обумовлену додатковою угодою ціну.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди, перелік і вартість робіт, які підлягають виконанню, за даною додатковою угодою визначається специфікацією №2, яка є невід`ємною частиною даної додаткової угоди. Терміни виконання робіт і умови оплати залишаються чинними у тій редакції, що викладена сторонами у договорі.

За пунктом 2 специфікації №2 загальна орієнтовна вартість специфікації складає 3000369,60 грн, у тому числі ПДВ 500561,60 грн.

На виконання умов договору замовником здійсненні такі платежі: 05.09.2022 на суму 1982400,00 грн, як передплата за пунктом 4.4 договору; 29.09.2022 на суму 504000,00 грн як авансовий платіж; 11.10.2022 на суму 1512 000,00 грн як авансовий платіж; 25.11.2022 на суму 504000,00 грн як авансовий платіж; 25.10.2022 на суму 705600,00 грн як авансовий платіж.

Згідно з пунктом 5.2 договору здача-приймання робіт оформлюється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору підрядником виконанні передбачені договором роботи, а замовником прийняті такі роботи без зауважень шляхом підписання актів здачі-приймання: -акт здачі-приймання робіт №25 від 15.11.2022 на суму 705600,00 грн; - акт здачі-приймання робіт №26 від 15.11.2022 на суму 1512000,00 грн; - акт здачі-приймання робіт №27 від 16.11.2022 на суму 504000,00 грн; - акт здачі-приймання робіт №28 від 16.11.2022 на суму 504000,00 грн; - акт здачі-приймання робіт №32 від 30.11.2022 на суму 1982400,00 грн; - акт здачі-приймання робіт №33 від 16.12.2022 на суму 469728,00 грн; - акт здачі-приймання робіт №34 від 17.12.2022 на суму 868613,76 грн; - акт здачі-приймання робіт № 35 від 18.12.2022 на суму 477912,96 грн.

Загальна сума виконаних робіт за договором складає 7024254,72 грн. На момент виконання робіт виконавцем оплачені за рахунок передоплати та авансових платежів 5208000,00 грн, чим закрито оплати за актами здачі-приймання робіт №25, 26, 27, 28 та 32.

На думку позивача, оскільки умовами договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня виконання робіт за цим договором, повернення залишків давальницької сировини та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, то за актами №33, 34, 35 строк оплати настав 26.12.2022.

19.01.2023 погашена сума заборгованості за актом №33 у сумі 469728,00 грн, проте не сплачено суму заборгованості за актами здачі-приймання робіт №34 від 17.12.2022 на суму 868613,76 грн та №35 від 18.12.2022 на суму 477912,96 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача за первісним позовом до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» заборгованість за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022 у сумі 1735454,51 грн, з яких: основна сума боргу 1346526,74 грн; пеня 322283,07 грн, інфляційні збитки 47307,73 грн та 3% річних 19336,99 грн.

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором підряду № 0509/22 від 05.09.2022 у сумі 596 448,05 грн, з яких: 245235,31 грн пені та 351212,74 грн штраф.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що роботи за актами №32, 33, 34, 35 виконані підрядником несвоєчасно, адже кінцевий термін виконання усіх робіт за договором, встановлений сторонами 20.11.2022. Відповідно до пункту 6.5 договору за прострочення строку виконання робіт більш ніж на 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,5% від вартості невчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять календарних днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості робіт. Ураховуючи встановлені договірні санкції та несвоєчасне виконання робіт підрядником, а також загальну вартість робіт за договором у розмірі 7024254,72 грн, він зобов`язаний сплатити замовнику неустойку (пеню) (0,5% за кожний день прострочення) у такому розмірі: 1) за актом №33 - 61064,64 грн; 2) за актом №34 - 117262,86 грн; 3) за актом №35 - 66907,81 грн. За розрахунком позивача за первісним позовом загальна сума штрафних санкцій складає: 245235,31 (пеня) + 351212,74 (штраф) = 596448,05 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, зокрема, щодо первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» про стягнення заборгованості за договором підряду №0509/22 від 05.09.2022 у сумі 1735454,51 грн, з яких: основна сума боргу - 1346526,74 грн; пеня 322283,07 грн, інфляційні збитки 47307,73 грн та 3% річних 19336,99 грн, колегія суддів виходить з такого.

Частинами 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи убачається, що 05.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» (підрядник) укладений договір підряду №0509/22 (а.с.14-17, том 1).

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1, 2 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 ст.854 Цивільного кодексу України).

Господарським судом правильно встановлено, що на підставі укладеного договору підряду №0509/22 підрядником виконанні передбачені договором роботи, а замовником прийняті такі роботи без зауважень, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані представниками сторін. Вказані роботи відповідач за первісним позовом прийняв, про що свідчать підписані представниками замовника та виконавця та скріплені печатками акти надання послуг (а.с.21-29, том 1). Будь-яких письмових заперечень чи зауважень до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» по вказаним в актах роботам Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» не заявляло.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність у документах такого обов`язкового реквізиту як дата і місце складання, які наявні у вказаних актах.

Господарським судом правильно встановлено, що первинні документи, а саме: акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять усі необхідні обов`язкові реквізити та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Отже, у даному випадку факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується первинними бухгалтерськими документами - актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до частини 1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана у відповідному порядку і в погодженому рядку або, за згодою замовника, достроково.

Ураховуючи зазначене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що часткова оплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» є тими конклюдентними діями (зовнішній вияв волі), у яких втілюється воля відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на прийняття таких робіт як належним чином виконаних за відсутності відповідних претензій стосовно обсягу і якості їх виконання.

Колегія суддів вважає, що затвердивши, підписавши та скріпивши своєю печаткою акти здачі приймання робіт (надання послуг), а також частково оплативши ці роботи, ТОВ «Оптима Бізнес Груп» прийняло ці роботи, і вони (виконані роботи) підлягають оплаті повністю.

Згідно з частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.4 договору замовник здійснює оплату за роботи за даним договором на таких умовах: - передоплата у розмірі 1982400,00 грн (один мільйон дев`ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 330400,00 грн, протягом 5(п`яти) робочих днів з дня підписання цього договору; - подальші авансові платежі у розмірі погодженими сторонами, здійснюються замовником у строк через 5 (п`ять) календарних днів з дня погодження платежу замовником на підставі рахунку-фактури, виставленого підрядником. При цьому загальна сума авансу не може перевищувати 95% від загальної вартості робіт за цим договором, визначеною у пункті 4.2 цього договору та додаткових угод до цього договору; - остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня виконання робіт за цим договором, повернення залишків давальницької сировини та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Господарським судом правильно встановлено, що відповідач за первісним позовом не здійснив відповідних розрахунків за виконані роботи на підставі договору в обумовлені сторонами строки.

Отже, відповідач за первісним позовом не спростував факт порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відтак господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу 1346526,72 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач не виконав пункт 2.4 договору, жодних залишків давальницької сировини не передав, звіт про використану давальницьку сировину не склав та не надав відповідачу та суду.

Визначення давальницької сировини наведено у підпункті 14.1.41 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України: «давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукті, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі».

Особливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки.

Для податково-облікових цілей процес взаємодії сторін за операціями з давальницькою сировиною можна окреслити так: замовник передає свою сировину виконавцю на переробку; виконавець переробляє цю сировину в готову продукцію і передає її замовнику; замовник приймає готову продукцію і оплачує роботи виконавця з переробки сировини.

Зі змісту частини 2 ст.840 Цивільного кодексу України убачається, що у разі невикористання підрядником матеріалу, який був переданий йому замовником для виконання робіт, підрядник зобов`язаний повернути залишок такого матеріалу замовнику у встановлений договором строк.

Обов`язок повернення виконавцем за договором підряду на виконання роботи з матеріалу замовника залишку матеріалів слідує із застосування норм ст.841 Цивільного кодексу України.

Господарським судом правильно встановлено, що між сторонами у даній справі існує розбіжність у тлумаченні пунктів 2.4 та 4.2 договору підряду.

Відповідно до пункту 2.4 договору після виконання робіт залишки давальницької сировини передаються підрядником замовнику за накладною або актом приймання-передачі матеріальних цінностей. Також підрядник додатково складає звіт про використану давальницьку сировину, де вказує кількість отриманої, кількість використаної давальницької сировини, залишок та кількість сировини, що пішла на технологічні потреби.

Згідно з пунктом 4.2 договору підряду та додаткових угод до нього остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня виконання робіт за цим договором, повернення залишків давальницької сировини та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Частиною 1 статті 637 Цивільного кодексу України встановлено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України. У частинах 3 та 4 статті 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є урахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 Цивільного кодексу України.

Аналіз змісту предмету договору свідчить, що правила встановленні статтею 213 Цивільного кодексу України не дозволяють чітко визначити зміст відповідної умови договору підряду щодо порядку проведення розрахунку.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору підряду щодо порядку проведення розрахунку, тому господарський суд правомірно застосовував тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Як правильно встановлено господарським судом, відповідач є стороною, яка підготувала проект договору, у тому числі і спірні умови договору. Така презумпція під час розгляду справи відповідачем за первісним позовом не спростована, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про здійснення тлумачення на користь позивача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що пункти 2.4, 4.2 договору підряду не передбачають умов про те, що повернення залишку давальницької сировини передує розрахунку за виконані роботи за спірним договором за підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт.

Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про безпідставність застосування господарським судом принципу contra proferentem.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про не передання позивачем за первісним позовом залишків давальницької сировини, не складення та не надання звіту про використану давальницьку сировину, колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, оскільки у даному випадку відсутній спір щодо відсутності/наявності залишків та кількості давальницької сировини. Вказані обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції, тому не мають значення для розгляду справи у суді апеляційної інстанції, адже спір стосується права на остаточний розрахунок протягом п`яти днів з дня виконання робіт за цим договором і за відсутності актів приймання-передачі матеріальних цінностей, звітів про повернення залишків давальницької сировини.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що у даній справі наявність чи відсутність залишків давальницької сировини не впливає на обов`язок щодо оплати за виконані роботи за спірним договором на підставі підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт.

Окрім суми основної заборгованості, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем за первісним позовом за виконані роботи Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому» заявило до стягнення пеню 322283,07 грн, інфляційні збитки 47307,73 грн та 3% річних 19336,99 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата 3% від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 ст.230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 ст.548 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

За визначенням ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2 договору у випадку прострочення строків розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що наведені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично правильними, у зв`язку із чим господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 322283,07 грн, інфляційних збитків у розмірі 47307,73 грн та 3% річних у розмірі 19336,99 грн.

Доводи апелянта про безпідставність нарахування штрафних санкцій за договором спростовуються встановленими обставинами справи щодо порушення замовником (відповідачем за первісним позовом) строків розрахунку за договором, відтак, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірним.

Колегія суддів зазначає, що, оскільки ТОВ «Оптима Бізнес Груп» оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі виключно у частині первісного позову та не оскаржує його в частині зустрічного позову, відповідно, обставини, які були предметом розгляду у суді першої інстанції та покладені в обґрунтування вимог ТОВ «Оптима Бізнес груп» (позивача за зустрічним позовом) про стягнення штрафних санкцій, не оцінюються апеляційним судом в силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, вимоги ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологія підйому», заявлені у первісному позову, підлягають задоволенню повністю.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 13.05.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому згідно з Рекомендаціями, прийнятими Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, ураховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого ст.273 Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Бізнес Груп» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3010/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.04.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова