Рішення

від 02.04.2024 по справі 906/1096/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1096/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Онуфрієва О. Д. - дов. від 01.08.2023 (у режимі відеоконференції);

від відповідачів: не з`явились;

від третіх осіб: не з`явились;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит банк"

до 1) Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006"

2) ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Міністерство фінансів України;

2) Акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України"

про стягнення 5 050 355,56 грн

Процесуальні дії у справі.

Акціонерне товариство "ПроКредит банк" звернулось до суду з вимогою про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022 в редакції договору №1 від 06.05.2022 про внесення змін до кредитного договору, укладеного між банківською установою та Фермерським господарством "Агрофірма "ІНТЕР-2006", у сумі 1 050 355,56грн, з яких: 1 000 000,00грн кредиту та 50 355,56грн процентів, а також 4 000 000,00грн заборгованості перед державою.

Ухвалою суду від 21.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України.

Ухвалою від 17.10.2023 суд залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

В підготовчому провадженні розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 06.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1096/23 до судового розгляду по суті на 02.04.2024 о 14:15.

12.03.2024 до суду повернувся конверт з копією ухвали від 22.02.2024, а 26.03.2024 - конверт з копією ухвали від 06.03.2024, які надсилалися ОСОБА_1 за відомою суду адресою з відміткою відділення поштового зв`язку: "відсутність адресата за вказаною адресою" (а.с. 55-57, 58-60).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов.

Представник ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" у засідання суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений завчасно. За інформацією сайту "Укрпошта" -https://track.ukrposhta.ua/ tracking_UA.html - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером (штрихкодовий ідентифікатор) 0600255295389, адресоване рекомендованим листом з повідомленням та копією ухвали від 06.03.2024, вручено особисто (запис від 26.03.2024), (а.с.61 т.2).

Представники третіх осіб не з`явилися, про розгляд справи повідомлені вчасно та у належний спосіб.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вжив заходи для належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи з метою реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду учасників справи, яких належно і своєчасно повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за їх відсутності.

Суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, заслухав заключне слово представника Акціонерного товариства "ПроКредит банк".

02.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Підставою позовних вимог зазначено неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022 в редакції договору №1 від 06.05.2022 про внесення змін до кредитного договору, та договором поруки №416843-ДП2 від 06.05.2023 в частині повернення кредитних коштів, з посиланням на ст. 526, 553, 554, 625, 1049, 1054 ЦК України. Водночас сума заборгованості у розмірі 4 000 000,00грн обумовлена погашенням частини капіталу Міністерством фінансів України як гаранта кредитного договору.

Представник ОСОБА_1 у поясненнях зауважив, що на підтвердження отримання кредиту у розмірі 5 000 000,00грн позивач надав копію меморіального ордера від 06.05.2022. Проте цей доказ є неналежним. За п. 3 кредитного договору №115.52679 від 06.05.2022, зарахування коштів здійснюється на визначений рахунок позичальника. Меморіальний ордер містить інформацію про перерахування коштів між рахунками самого Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006". Виписки з рахунків також не мають інформації про надання кредиту банком. Позичальник є сільськогосподарським товаровиробником. Такий позичальник належить до "Групи 5" таблиці № 1 договору №1 про внесення змін, розмір компенсаційної процентної становить ставки 0 та 5 відсотків. Детально про умови йдеться у абзаці третьому п. 23.3. договору №1 про внесення змін. Як стверджує представник відповідача-2, проценти протягом 6 місяців з моменту укладення кредитного договору і протягом дії воєнного стану для фермерського господарства не передбачалися. До 01.11.2022 позичальник не порушував умови кредитування. Відповідно до позову, порушення відбулося лише 01.11.2022. З моменту укладення кредитного договору господарство сплатило банку проценти на загальну суму 318 211,11грн, що підтверджується банківськими виписками. За відсутності обов`язку зі сплати процентів під час користування кредитом і за наявності переплати в розмірі 318 211,11грн, ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" не мало заборгованості зі сплати процентів (а.с.167-170 т.1).

У поясненнях Міністерства фінансів України вказано, що 04.04.2022 між міністерством та АТ "ПроКредит банк" укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/49, відповідно до п. 6 якого, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банка-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком гарантом за кредитними договорами, включеними до портфеля. Банківська установа направила на адресу гаранта вимогу на сплату за гарантією. 01.06.2023 Міністерство фінансів України здійснило перерахування коштів на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 4 000 000,00грн (а.с. 90-99 т.1).

У поясненнях Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" зазначено, що АТ "ПроКредит банк" належним чином обґрунтувало правомірність заявлених позовних вимог до ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" та ОСОБА_1 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 050 355,56грн та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 4 000 000,00грн. АТ "Укрексімбанк" вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с. 179-184 т.1).

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

06.05.2022 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (банк / позивач) та Фермерським господарством "Агрофірма "Інтер-2006" (позичальник / відповідач-1) укладено кредитний договір №115.52679, відповідно до умов пункту 1 якого, банк зобов`язався надати позичальнику строковий кредит у розмірі 5 000 000,00грн (п`ять мільйонів гривень 00 копійок) строком на 6 (шість) місяців від дати видачі кредиту включно (а.с. 28-35 т. 1).

З огляду на відповідність позичальника критеріям, що визначені положеннями Порядку надання фінансової державної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №28 від 24.01.2020 (далі - Порядок надання фінансової державної підтримки), банк та позичальник підписали договір №1 від 06.05.2022 "Про внесення змін до кредитного договору", яким передбачено участь позичальника у Програмі "Доступні кредити 5 -7-9" щодо фінансової державної підтримки у вигляді часткової компенсації процентів за кредитом, у випадку належного виконання позичальником усіх умов договору №1 (а.с.36-41 т.1).

Відповідно до пункту 5 Порядку надання фінансової державної підтримки, надання державної підтримки суб`єкту підприємництва може здійснюватися разом з наданням державних гарантій на портфельній основі відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 (далі - Порядок №723).

Пунктом 1.3. договору №1 позичальнику встановлено графік повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до кредитного договору), відповідно до якого суму внеску у розмірі 5 000 000,00грн позичальник повинен здійснити 01.11.2022 (а.с.42 т.1).

Кредит видається у дату, вказану у графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком №1 до цього договору у такий спосіб: зарахування коштів на рахунок позичальника UA453209840000026000210416846 (п. 3 кредитного договору №115.52679).

У матеріалах справи міститься копія меморіального ордера від 06.05.2022 №418275244/449773179/1270409437/5172 (а.с.43 т. 1) та виписки з рахунку (а.с.5 т.1), згідно з якими 06.05.2022 на рахунок НОМЕР_1 зараховано кошти у розмірі 5 000 000, 00 грн з призначенням платежу: "перерахування коштів на рахунок позичальника згідно з кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022".

Як стверджує банківська установа, ФГ "Агрофірма "Інтер-2006" порушило свої зобов`язання за кредитним договором та не здійснило погашення заборгованості в строк, визначений графіком повернення кредиту, що є додатком №1 до договору №1 про внесення змін до кредитного договору, а тому утворилася заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 5 000 000,00 грн.

Положеннями пункту 23.9. договору №1 про внесення змін до кредитного договору визначено, що якщо протягом місяця, за який підлягають сплаті позичальником проценти за користування кредитом, мало місце порушення позичальником умов кредитного договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом) а саме:

- прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості за кредитом) та/або

- прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом (за компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти),

Компенсація процентів за кредитом позичальника надається за календарний місяць протягом якого строк існування будь-якого із вищезазначених порушень позичальником умов кредитного договору, не перевищував 15 календарних днів.

Згідно з позовними вимогами, позичальник допустив прострочення виконання зобов`язання зі сплати повної основної суми заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення, викладеного у додатку №1 до договору №1 про внесення змін до кредитного договору) понад 15 календарних днів, з огляду на приписи пункту 23.9. договору №1 про внесення змін до кредитного договору, позичальник самостійно повинен сплатити проценти за кредитом у розмірі 50 355,56грн.

Розмір процентів нарахований відповідно до п. 4 (а) кредитного договору №115.52679, за яким проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (надалі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу. На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 13.26 (тринадцять цілих двадцять шість сотих) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою:

Індекс UIRD (3 міс.) + 7.00 %,

де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 (три) місяці станом на найближчий робочий день, що передує даті підписання цього договору, або даті перегляду розміру процентної ставки. Перегляд (автоматичне перерахування) банком розміру процентної ставки за кредитом, наданим позичальнику, з урахуванням зміни зазначеного індексу, має здійснюватися кожного календарного кварталу. При цьому максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований за кредитом Позичальника, не може бути більшим 30% (тридцять процентів) річних, а мінімальний розмір процентів не може бути меншим ніж 10% (десять процентів) річних (але не більше значення процентної ставки, яка дорівнює UIRD 3 міс.+ 7.00 %), виходячи з 360 календарних днів у році. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

У письмових поясненнях АТ "ПроКредит Банк" щодо нарахування процентів зазначено, що відповідно до пункту 23.1. договору №1 про внесення змін, Програмою державної фінансової підтримки передбачено, що позичальнику надається компенсація процентів з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки, що встановлюється кредитним договором. Як вбачається з графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є додатком № 1 до договору №1 про внесення змін, для позичальника була встановлена компенсаційна ставка на рівні 0,00 %. Встановлення компенсаційної процентної ставки на такому рівні означає, що базову проценту ставку, яка встановлена кредитним договором компенсує держава в тому випадку, якщо позичальник виконує всі умови договору про внесення змін. Пунктом 23.9. договору №1 про внесення змін передбачено, що у випадку порушення позичальником умов кредитного договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), а у позичальника виникла прострочена заборгованість зі сплати повної суми основної заборгованості за кредитом, то відповідно до абзацу 2 пункту 23.10., у випадку порушення позичальником умов програми, позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки. Проценти у розмірі 50 355,56 грн, які мала б сплати держава, через порушення умов договору про внесення змін, повинен сплатити позичальник. Проценти у розмірі 50 355,56 грн виникли в межах строку кредитування у період з 10.10.2022 до 01.11.2022, що відображено у банківській виписці (а.с.43 т.2).

У матеріалах справи наявна копія претензії від 02.03.2023 адресована ФГ "Агрофірма "Інтер-2006" за адресою: вул. Ватутіна, 3, с. Шкарівка, Білоцерківський район, Київська область, 09170, з вимогою сплатити існуючий борг, зокрема, 5 000 000,00грн капіталу, 50 355,5 грн процентів (а.с.26 т.1).

В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за договором №115.52679, 06.05.2022 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (банк /позивач) та ОСОБА_1 (поручитель / відповідач-2) укладено договір поруки №416843-ДП2 (а.с.44 т.1), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (п.2.1. договору).

Як визначено п. 2.2. договору поруки, порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх змін та/або усіх доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Поручитель визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати прострочену позичальником по цьому кредитному договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до кредитного договору (п. 2.5. договору поруки).

Пунктом 3.2 договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів, а також неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривалий виїзд за кордон, тимчасова відсутність, ліквідація, банкрутство тощо).

Порука діє з моменту укладення договору протягом усього строку користування кредитом, виданого на підставі кредитних договорів та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії кредитних договорів, належного виконання усіх вимог кредитора. Непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки (п.4.1. договору поруки).

За п. 4.5. договору поруки встановлює, що до усіх вимог, що випливають з договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Крім того, пунктом 2 кредитного договору №115.52679 визначено, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною портфельною гарантією і що кредит може бути використаний виключно на визначені цим пунктом договору потреби.

Умовами пункту 11 кредитного договору №115.52679 також передбачено, що позичальник:

- повідомлений, що кошти отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, спрямовується, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені (ч. 3 п.11 кредитного договору №115.52679);

- визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати прострочену позичальником по цьому договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до цього договору (ч. 4 п.11 кредитного договору №115.52679);

- обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього (ч. 5 п.11 кредитного договору №115.52679).

У позовній заяві зазначено, що 01.06.2023 Міністерство фінансів України як гарант за кредитним договором здійснило погашення по частині суми заборгованості позичальника у розмірі 4 000 000,00грн, що відображено у банківській виписці по рахунку (а.с. 5 т. 1).

За умовами укладеного між Акціонерним товариством "ПроКредит банк" та Міністерством фінансів України договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/49 від 04.04.2022 (витяг з договору а.с. 45 т.1), а саме пункту 43: "Робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене агентом та погоджене з гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу гаранта або агента).".

Враховуючи умови договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/49 від 04.04.2022, позивач як банк-кредитор заявив до стягнення прострочену заборгованість, що утворилася перед державою у розмірі 4 000 000,00грн, яка сплачена на підставі гарантії за кредитним договором.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

За ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

АТ "ПроКредит Банк" виконало зобов`язання за кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022, надавши ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" кошти у сумі 5 000 000,00грн (а.с.5, 43 т.1) на термін з 06.05.2022 до 01.11.2022 (а.с.42 т.1).

Представник ОСОБА_1 вказав, що меморіальний ордер є неналежним доказом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Пунктом 22.1 статті 22 вказаного Закону встановлено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", документ, який містить відомості про господарську операцію, є первинним документом.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку операцій банку (п. 42 Постанови Правління НБУ від 4 липня 2018 року № 75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України").

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (пункти 46, 47 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75).

У меморіальному ордері від 06.05.2022 №418275244/449773179/1270409437/5172 зазначено про зарахування з рахунку банку НОМЕР_2 коштів у розмірі 5 000 000,00грн на рахунок позичальника НОМЕР_1 згідно з кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022 (а.с.43 т. 1). Водночас у та виписці з рахунку також зазначено на рахунок позичальника НОМЕР_1 , на який зараховано суму кредиту (а.с.5 т.1), що відповідає п. 3 кредитного договору №115.52679.

За вказаного, меморіальний ордер є первинним документом, що містить відомості про операцію банку, та є належним і допустимим доказом надання кредиту.

Суд встановив, що ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" зобов`язання за договором №115.52679 від 06.05.2022 в редакції договору №1 від 06.05.2022 про внесення змін до кредитного договору належним чином не виконало.

01.06.2023 Міністерство фінансів України як гарант за кредитним договором здійснило переказ коштів на рахунок АТ "ПроКредит банк" у розмірі 4 000 000,00 грн з призначенням платежу: "погашення основного боргу (капіталу) за рахунок коштів гаранту за кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022" (а.с.5 т.1).

Отже, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами позовні вимоги про стягнення 1 000 000,00грн (5 000 000,00 - 4 000 000,00) заборгованості за кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Представник ОСОБА_1 заперечував щодо нарахування процентів за кредитним договором №115.52679 від 06.05.2022.

Згідно з матеріалами справи, договором №1 про внесення змін до кредитного договору передбачено участь ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" у Програмі державної фінансової підтримки суб`єктам підприємництва "Доступні кредити 5-7-9". Для позичальника встановлено компенсаційна ставка на рівні 0%. Встановлення компенсаційної процентної ставки на такому рівні означає, що базову проценту ставку, яка встановлена кредитним договором, компенсує держава в тому випадку, якщо позичальник виконує всі умови договору про внесення змін.

Пунктом 23.9. договору №1 про внесення змін передбачено, що у випадку порушення позичальником умов кредитного договору (виникнення простроченої заборгованості за кредитом), то відповідно до абзацу 2 пункту 23.10., позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки.

Суд з`ясував, що у позичальника виникла прострочена заборгованість зі сплати повної суми основної заборгованості за кредитом, тому проценти у розмірі 50 355,56грн станом на 01.11.2022 (дата повернення кредиту), які мала б сплати держава, через порушенням умов договору з урахуванням договору №1 про внесення змін, повинен сплатити позичальник (а.с. 10 т.1).

Отже, вимога про стягнення процентів у розмірі 50 355,56грн є обґрунтованою.

Стаття 553 Цивільного кодексу України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України).

Отже, уклавши договір поруки, ОСОБА_1 поручився перед Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" за виконання Фермерським господарством "Агрофірма "ІНТЕР-2006" своїх зобов`язань за кредитним договором. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником та керівником Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006" (а.с. 75-77 т.1).

Згідно з ч.1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Враховуючи те, що ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" не виконало своє зобов`язання щодо повернення суми кредиту та процентів, забезпечених порукою, яка не припинена в порядку ст.559 ЦК України, суд приходить до висновку, що позивач правомірно заявив позов про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ФГ "Агрофірма "ІНТЕР-2006" та ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ст. 17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків- кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 (далі - Порядок 723).

Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Згідно з поясненнями Міністерства фінансів України (а.с. 90-98 т.1), 04.04.2022 між міністерством та АТ "ПроКредит банк" укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/49 (надалі - договір гарантії), відповідно до умов пункту 6 якого, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля. Пунктом 31 договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок. Позивач направив на адресу Міністерства фінансів України вимогу на сплату за гарантією. 01.06.2023 Міністерство фінансів України здійснило переказ на рахунок позивача суму сплати за гарантією. Пунктом 38 договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки. Відповідно до пункту 39 договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та договору гарантії, зобов`язується: 1) застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 договору гарантії за таким проблемним кредитом; 2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмові від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами. Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 договору гарантії), та зараховуються гарантом насамперед в рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

Пунктом 11 кредитного договору передбачено, що позичальник повідомлений, що кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, спрямовуються, зокрема в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією (у співвідношенні, до об`єму покриття гарантією зобов`язань позичальника) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені. Позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати прострочену позичальником по цьому договору перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до цього договору. Позичальник обізнаний про те, що його зобов`язання перед банком із сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому позичальнику відомі повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього (ч.3, 4, 5 п.11 кредитного договору №115.52679).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, позивач довів та належним чином обґрунтував правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Позовні вимоги АТ "ПроКредит Банк" до Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006" та ОСОБА_1 в частині стягнення 4 000 000,00грн заборгованості перед державою підлягають задоволенню.

Станом на дату розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості в повернення суми кредиту та процентів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів боргу у розмірі 1 000 000,00грн кредиту, 50 355,56грн процентів, 4 000 000,00грн заборгованості перед державою є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з підпунктом 1 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціну позову у справі визначено у сумі 5 050 355,56грн, тому судовий збір становить 75 755,33грн (5 050 355,56 х 1,5%).

У разі, коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006" (12262, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Забілоччя, вул. Центральна, буд.48, ідентифікаційний код 34436440) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), буд. 107-А, ідентифікаційний код 21677333):

- 1 000 000,00грн кредиту;

- 50 355,56грн процентів.

3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006" (12262, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Забілоччя, вул. Центральна, буд. 48, ідентифікаційний код 34436440) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), буд. 107-А, ідентифікаційний код 21677333)

- 4 000 000,00грн заборгованості перед державою.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Агрофірма "ІНТЕР-2006" (12262, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Забілоччя, вул. Центральна, буд.48, ідентифікаційний код 34436440) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), буд. 107-А, ідентифікаційний код 21677333)

- 37 877,67грн судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), буд. 107-А, ідентифікаційний код 21677333)

- 37 877,66грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.04.24

Суддя Шніт А.В.

Відправити:

1 - АТ "ПроКредит банк" через електронний кабінет

3 - Фермерському господарству "Агрофірма "ІНТЕР-2006" (12262, Житомирська обл., Житомирській р-н, с. Забілоччя, вул. Центральна, буд. 48, код ЄДРПОУ 34436440) (рек. з пов.)

4 - Соболєвському Я.Ю. РНОКПП НОМЕР_3 (рек. з пов.)

5- Міністерству фінансів України на електронну пошту: infomf@minfin.gov.ua

6 - АТ "Державний експортно - імпортний банк України" на електронну пошту: bank@eximb.com