Рішення

від 10.04.2024 по справі 907/876/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/876/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Закарпатського обласного центру зайнятості (правонаступник Ужгородського міського центру зайнятості), м. Ужгород

до відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про стягнення 41 692,04 грн,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участю представників сторін:

від позивача - Башмаріна В.М., представник в порядку самопредставництва

від відповідача - Ленько А.Ю., представник в порядку самопредставництва

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з Ужгородської міської ради кошти, виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю в розмірі 41 692,04 грн. Позов заявлено з посиланням на ст. 16 Цивільного кодексу України та статті 5, 43, 45 ЗУ «Про зайнятість населення».

Ухвалою суду від 25.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 19.12.2022 надійшло клопотання вх. №02.3.1-02/6966/22, за наслідками розгляду якого суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 12.01.2023 надійшов відзив на позовну заяву вх. №02.3.1-02/192/23, у якому відповідач зазначає про касаційне оскарження ним судового рішення, яке позивачем вказано як підставу стягнення коштів, та, відповідно, передчасність позову.

Ухвалою суду від 07.02.2023 зупинено провадження у справі №907/876/22 до розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду справи №260/192/21 та виготовлення повного тексту постанови.

Ухвалою суду від 11.01.2024 поновлено провадження у справі № 907/876/22. Постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/876/22 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 лютого 2024 р. на 12:00 год. Запропоновано учасникам справи надати вичерпні письмові документально обґрунтовані пояснення по суті спору з урахуванням висновків, наведених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №260/192/21.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання Закарпатського обласного центру зайнятості від 07.02.2024 вх. № 02.3.1-02/907/24 про заміну позивача, в якому заявник просить замінити у справі 907/876/22 позивача - Ужгородський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 20448369) його правонаступником - Закарпатським обласним центром зайнятості (88018, м. Ужгород, вул. Новака, 45, код ЄДРПОУ 02771546).

Ухвалою суду від 07.02.2024 клопотання Закарпатського обласного центру зайнятості від 07.02.2024 вх. № 02.3.1-02/907/24 про заміну позивача задоволено. Замінено позивача по справі №907/876/22 Ужгородський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 20448369) на Закарпатський обласний центр зайнятості (88018, м. Ужгород, вул. Новака, 45, код ЄДРПОУ 02771546).

Ухвалою суду від 07.02.2024 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті на 19 березня 2024 р. на 14:30 год.

16.02.2024 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2481,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.02.2020 року про призначення виплати допомоги по безробіттю було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 11.02.2020 року по 04.02.2021 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 45 Закону 5067-VI, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Згідно із п.2 ч.1 ст.31 Закону 1533-ІІІ, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду.

07.08.2020 року ОСОБА_1 надав позивачу копію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року №260/216/20 про поновлення на роботі та копію витягу із розпорядження Ужгородського міського голови від 24.07.2020 року №116-р про поновлення на роботі, у зв`язку із чим йому припинено виплату допомоги по безробіттю та його реєстрацію в Ужгородському міському центрі зайнятості.

Загальна сума нарахованого та виплаченого позивачем ОСОБА_1 матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг за період з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року становить 41692,04 грн.

За приписами абз.7 ч.1 ст.34 Закону 1533-III, Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Відповідно до ч.4 ст.35 Закону 1533-ІІІ, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

За переконанням позивача, відповідач повинен сплатити Позивачу кошти у сумі 41 692,04 грн, які були виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 11.02.2020 р. по 09.07.2020 р., що стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду.

Правова позиція відповідача

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з тим, що заявлена до стягнення сума сплачена позивачем добровільно (виплачена як допомога по безробіттю у зв`язку з наданням громадянину ОСОБА_1 статусу безробітного), що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу, та відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді коштів, перерахованих громадянину ОСОБА_1

Окрім цього, 01.08.2022 року на адресу Ужгородської міської ради надійшла ухвала Верховного Суду від 25.07.2022 року по справі № 260/192/21. Зі змісту цієї ухвали вбачається, що за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі №260/192/21 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі відкрито касаційне провадження.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 04.02.2020 року на підставі поданої ним заяви від 04.02.2020 року про надання статусу безробітного, відповідно до ч.1 ст.43 Закону 5067-VI (наказ №НТ200210 від 10.02.2020 року).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 04.02.2020 року про призначення виплати допомоги по безробіттю було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 11.02.2020 року по 04.02.2021 року відповідно до ч.1,3,4 ст. 22, 4.3 ст. 23 Закону 1533-ІІІ як застрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати з урахуванням страхового стажу (наказ НТ200210 від 10.02.2020 року).

Відповідно до інформації про останній вид зайнятості, ОСОБА_1 було звільнено з посади першого заступника міського голови у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників згідно п. 1 ст.40 КЗпП України. Не погоджуючись із цим, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, в якій просив визнати протиправним і скасувати розпорядження Ужгородського міського голови від 19 листопада 2019 року за №219-р «Про звільнення ОСОБА_1 » та розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24 грудня 2019 року за №244-р «Про ОСОБА_1 ».

Судом було розглянуто справу та 01 червня 2020 року ухвалено рішення по справі 260/216/20, яким визнано протиправними та скасовані розпорядження №219-р від 19 листопада 2019 року та №244-р від 24 грудня 2019 року та поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 26.12.2019 року.

Згідно з витягом із розпорядження Ужгородського міського голови від 24.07.2020 року №116-р, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі 260/216/20 ОСОБА_1 було поновлено на посаді першого заступника міського голови з 26 грудня 2019 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 45 Закону 5067-VI, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Згідно із п.2 ч.1 ст.31 Закону 1533-ІІІ, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду.

07.08.2020 року ОСОБА_1 надав позивачу копію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року №260/216/20 про поновлення на роботі та копію витягу із розпорядження Ужгородського міського голови від 24.07.2020 року №116-р про поновлення на роботі, у зв`язку із чим йому припинено виплату допомоги по безробіттю та його реєстрацію в Ужгородському міському центрі зайнятості (наказ №HT200807 від 07.08.2020 року).

Загальна сума нарахованого та виплаченого позивачем ОСОБА_1 матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг за період з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року становить 41692,04 грн.

За приписами абз.7 ч.1 ст.34 Закону 1533-III, Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Відповідно до ч.4 ст.35 Закону 1533-ІІІ, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

За переконанням позивача, відповідач у справі є роботодавцем ОСОБА_1 , а, отже, повинен сплатити Позивачу кошти у сумі 41692,04 грн, які були виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .

Надалі позивачем було видано наказ від 16.09.2020 року №55 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 з Ужгородської міської ради». Відповідачу було надіслано повідомлення про відшкодування коштів від 16.09.2020 року за вих. №1027 разом із копією наказу про повернення коштів та 29.06.2022 року позивач повторно звернувся до відповідача з повідомленням про відшкодування коштів у добровільному порядку за вих. №340/701.1-13.

У відповідь відповідач повідомив, що повідомлення про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю, є передчасним, так як не вирішено питання стосовно правомірності звільнення ОСОБА_1 та оплати коштів за вимушений прогул.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Ужгородської міської ради заборгованості в примусовому порядку.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п. 8 ч.1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачені види забезпечення та соціальні послуги, до яких зокрема відноситься допомога по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 04.02.2020 року на підставі поданої ним заяви від 04.02.2020 року про надання статусу безробітного, відповідно до ч.1 ст.43 Закону 5067-VI (наказ №НТ200210 від 10.02.2020 року).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 04.02.2020 року про призначення виплати допомоги по безробіттю було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 11.02.2020 року по 04.02.2021 року відповідно до ч.1,3,4 ст. 22, 4.3 ст. 23 Закону 1533-ІІІ як застрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати з урахуванням страхового стажу (наказ НТ200210 від 10.02.2020 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновлення на роботі це - відновлення працівника на колишній роботі і в колишній посаді у разі його незаконного звільнення.

Згідно з пп. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом із розпорядження Ужгородського міського голови від 24.07.2020 року №116-р, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі 260/216/20, ОСОБА_1 було поновлено на посаді першого заступника міського голови з 26 грудня 2019 року.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

07.08.2020 року ОСОБА_1 надав позивачу копію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року №260/216/20 про поновлення на роботі та копію витягу із розпорядження Ужгородського міського голови від 24.07.2020 року №116-р про поновлення на роботі, у зв`язку із чим йому припинено виплату допомоги по безробіттю та його реєстрацію в Ужгородському міському центрі зайнятості (наказ №HT200807 від 07.08.2020 року).

Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем фонду про прийняття його на роботу (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, вказаними нормами передбачено право фонду стягувати з роботодавця суму виплачених безробітному грошових коштів (допомоги) в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Загальна сума нарахованого та виплаченого позивачем ОСОБА_1 матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг за період з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року становить 41692,04 грн.

Обов`язок відповідача відшкодувати сплачену позивачем зазначену допомогу по безробіттю презюмується відповідно до статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Доказів відшкодування здійснених позивачем виплат відповідач суду не надав.

На противагу доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю в періоди: з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року, протягом якого йому було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у сумі 41 692,04 грн; з 14.12.2020 року по 19.08.2021 року, протягом якого йому було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у сумі 75 651,64 грн.

Приводом для звернення до Господарського суду Закарпатської області по справі 907/876/22 є стягнення з Ужгородської міської ради коштів, виплачених центром зайнятості як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , за період з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року у сумі 41 692,04 грн. Підставою для звернення з позовною заявою про повернення коштів є рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі 260/216/20 (дата набрання законної сили 02.12.2020), яким було визнано протиправними і скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 19.11.2019 року №219-р «Про звільнення ОСОБА_1 » та розпорядження виконуючого обов`язки міського голови від 24.12.2019 року №244-р «Про ОСОБА_1 » та на підставі якого ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 26.12.2019 року відповідно до Витягу з розпорядження Ужгородського міського голови від 24.07.2020 року №116-р.

Отже, рішення щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 по справі 260/216/20 не є скасованим та набуло законної сили відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 року.

Доводи відповідача що стосуються розгляду справи 260/192/21 по якій було скасовано поновлення на посаді першого заступника міського голови Ужгородської міської ради Цап І.Ю., не було встановлено незаконність звільнення працівника, не мають відношення до заявлених позовних вимог позивача, оскільки стосуються періоду отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 14.12.2020 року по 19.08.2021 року (позивач не звертався з позовними вимогами про повернення коштів за вказаний період).

Судом встановлено, що позовні вимоги заявлені позивачем стосуються періоду отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року, поновлення на роботі які були предметом розгляду адміністративної справи 260/216/20, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 35 Закону 1533-ІІІ, саме судове рішення суду про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 12.06.2018 року у справі 914/2087/17, від 09.07.2018 року у справі 914/1875/17.

Постановою Верховного суду від 06.07.2018 року по справі 921/220/17-г/16 визначено, що обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати. Незаконність звільнення ОСОБА_1 підтверджується матеріалами адміністративної справи 260/216/20, рішення по якій набрало законної сили.

Також, п.54 постанови Верховного суду від 18.03.2021 року по справі 917/462/20 вказано, що відповідно до ст.34,ст.35 Закону 1533-ІІІ роботодавець зобов`язаний відшкодувати Фонду суму виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 41 692,04 грн.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2481,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Ужгородської міської ради (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699) на користь Закарпатського обласного центру зайнятості (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Новака, 45, код ЄДРПОУ 02771546) 41 692,04 грн (сорок одну тисячу шістсот дев`яносто дві гривні 04 коп.), виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 11.02.2020 року по 09.07.2020 року, а також 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 11.04.2024

Суддя Андрейчук Л. В.